Льюїс Керролл і його країна Чудес

Письменником може бути кожен,

хто здатний вести розповідь, 

генієм - лише той,

хто відкриває в цiй розповiдi душу.

Льюїс Керрол

27 січня виповнюється 190 років від дня народження Льюїса Керролла (Чарлз Лютвідж Доджсон) (1832-1898) – англійського письменника-казкаря, автора всесвітньо відомої книжки «Пригоди Аліси в Країні Чудес».

Льюїс Керрол (справжнє ім’я Чарльз Латвідж (Лютвідж) Доджсон) народився 27 січня 1832 року в сім'ї парафіяльного священика в селі Дарсберi  графства Чешир.   В сім ` ї  було 11 дітей. До 12 років Чарльз отримував домашню освіту. Далi навчання в приватнiй школi-інтернатi. Тут він провчився півтора року і перейшов в школу Регбі. В цій школі Чарльз заслужив безліч заохочень з навчання. До Оксфорду він вважався середнім учнем з хорошими, але не використовуваними здібностями.

У 1851 році Чарльз переїжджає в Оксфорд, де вступає до одного з коледжів при університеті. В цілому навчався вiн не дуже добре, але от iз математикою в нього все було відмінно. Після закінчення навчального закладу, ставши бакалавром,  Чарльз виграє конкурс на читання математичних лекцій. Він починає викладати студентам математику, чим і займається наступні 26 рокiв. Студенти вважали свого викладача Чарльза Доджсона найнуднішим лектором у світі.

Свою літературну діяльність майбутнiй письменник почав ще під час навчання в коледжі. Короткі вірші й оповідання він відсилав у різні журнали, підписуючи їх псевдонімом Льюїс Керрол. Цей псевдонiм вiн придумав сам, взявши свої справжні імена «Чарльз Латвідж» вiн переклав їх на латинь — вийшло «Карл Людовик». Після чого він знову переклав їх на англійську, взявши інші аналогії — «Керрол Льюїс» — і поміняв їх місцями.

У 1856 році  Чарльз знайомиться з родиною нового декана коледжу Генрі Лiддела. Часті відвідування зближують  його з усіма членами сім’ї, а особливо з молодшою дочкою Алісою, якій виповнилося всього 4 роки. Безпосередність, чарівність і весела вдача дівчинки чарують автора. Льюїс Керрол, твори якого вже друкуються в  журналах  «Комічні часи» і «Потяг», знаходить собі нову Музу.

Знамениту казкову історію Льюїс Керрол придумав у 1862 році на пікніку,   прогулюючись з трьома cестричками Лорiною, Алісою і Едіт Лідделл. Під час катания Темзою на човні,  дівчатка занудьгували і стали просити розповiсти їм казку. I Керрол розповів їм неймовірну історію їм про маленьку дівчинку, яка опинилася в країні чудес.

Розповiдь була справжньою імпровізацією, а продовження народжувалась само собою. Щоб маленьким слухачкам було ще цікавіше, в сюжет вiн вплітав знайомі алегорії: зашифровані імена трьох сестричок, зустрічаються серед другорядних персонажів; щоденне чаювання в будинку Лiдделiв рiвно о шостій — «божевільне чаювання», птах Додо — сам автор, який і через заїкання часом представлявся як «До-До-Доджсон» та багато іншого...

Його маленькі попутниці, забувши і про човен, і про річку, слухали  цікаву історію, широко розкривши очі. А потім попросили професора записати її для них. Це він і зробив, просидівши над рукописом всю ніч. І оскільки одну з маленьких дівчат звали Аліса, він вибрав для історії цілком слушну назву «Аліса в країні чудес».

Відклавши написаний рукопис в бік, Керрол забув про нього, оскільки не міг припустити, що цим хтось зацікавиться. Вся справа в тому, що казка про Алісу спочатку не призначалися для друку. Через три років на цей рукопис наткнувся один із друзів професора.  Змівши з нього пилюку, він прочитав і, зачарований ним, запропонував опублікувати.

Професор Оксфорду був  здивований такою пропозицією. У 1864  виходить перша книга про казкову Алісу. А в 1871 Керрол створює другу повість пригод головної героїні,

Книги «Аліса в країні чудес» та «Аліса в Задзеркаллі»  ще за життя Льюїса Керрола  отримали  величезну популярність. Сам автор напрочуд скромно розповідав про свій шедевр. «Героїня перебуває годину під землею, зустрічає різних птахів і тварин, які вміють розмовляти (та це не феї), – писав від у сатиричному журналі «Punch» – Все це сон, але я не відкриваю правди аж до кінця розповiдi».

Казки про Алісу написанi для дітей, але користується стійким успіхом у  любителів жанру фентезі. У сюжеті автор використовує філософські і математичні жарти. Насправді будь-яку ситуацію в пригодах Аліси можна розкласти на логічну загадку чи філософську задачу поняття світу. Вірш «Бармаглот», який входить у казку «Аліса в Країні чудес», майже повністю складається з неіснуючих слів. Однак ці слова підкоряються законам англійського - і дуже схожі на справжні. Авторський стиль книг письменника увійшов в історію як «своєрідний керролiвський».

У своїх казках  Керрола з неабиякою часткою іронії зображує англійське суспільство свого часу, а також посміюється над нашим шаблонним мисленням. 

Спочатку перша казка називалася «Пригоди Аліси під Землею», а її рукописний примірник, був подарований автором Алісі Лідделл. Згодом вона продала його за 15,400 фунтів одному із засновників фірми з виробництва грамплатівок «Victor Talking Machine Company» Елдріджу Р. Джонсону в 1926 році. Після смерті Джонсона книга була куплена консорціумом американських бібліофілів. Сьогодні рукопис зберігається в Британській Бібліотеці. На честь Аліси Лідделл названа мала планета 17670 Liddell.

Після прочитання «Аліси в Країні Чудес» та «Аліси в Задзеркаллі» королева Англiї  Вікторія прийшла в захват і зажадала принести їй інші роботи цього чудового автора. Прохання королеви, звичайно, виконали, але інші роботи Доджсона були цілком і повністю присвячені... математицi.

Керрол був талановитим математиком.  Зокрема, він розробив один з методів обчислення визначників (конденсація Доджсона). Втім, його математичні роботи не залишили помітного сліду в історії математики, тоді як його досягнення в галузі математичної логіки випередили свій час. Їм було написано і опубліковано велика кiлькiсть  робіт з математики під його власним ім'ям.

 Тiльки в 1876 роцi  Керролом була написана нова художня книга. «Полювання на Снарка» – це яскравий зразок літератури абсурду. Сам автор говорив про свiй віршований твір в жартівливій формі, тому i днем для випуску книги у літературний світ стало 1 квітня. Твір описує «з нескінченним гумором неможливу подорож неймовірної команди в пошуках неймовірної істоти».

У Керрола було ще два пристрасних захоплення — фотографія і театр. Він, будучи вже вiдомим письменником, особисто був присутній на репетиціях своїх казок, проявляючи глибоке розуміння законів сцени.

Також вiн був одним з перших фотографів-портретистів XIX століття, чиї моделі скинули тягар своєї епохи і виглядають невимушено та природно. У вікторіанськiй Англії бути фотографом було зовсім непросто. Про Керрола як талановитого фотографа знову заговорили в 1949 році, завдяки історику фотографії Х. Гернсхайму. Він видав книгу «Льюїс Керрол — фотограф», в якій опублікував 64 його найкращі роботи. З цього моменту фотографії Керрола стали відомі всьому світу, і тепер його навіть називають одним з кращих фотографів своєї епохи.

Керрол славився i як чудовий винахідник. Вiн винайшов: книжкову суперобкладинку, дорожні шахи, триколісний велосипед, електричну ручку, мнемонічну систему для запам’ятовування імен та дат, а ще ніктографію — інструмент для письма в темряві.  А ще йому приписують винаходи величезної кількість іграшок та сюрпризів, замінника клею і багато що іншого. Також вiн вигадував математичні головоломки i сам же їх вирішував. У 1893 році Керрол випустив окремою книгою свої «Математичнi курйози».

Також Льюїс Керрол  любив листи i навіть поділився своїми думками про це у статті «Вісім чи дев'ять мудрих слів про те, як писати листи». В 1867 роцi ним написано «Щоденник подорожі в Росію», про свою єдину закордонну поїздку. Ця книга була не для публікації, а для особистого користування, тому i видали її тільки після смерті автора.

Лiтературна спадщина Керрола продовжує цікавити i науковцiв. В медицинi iснує синдром «Аліси в країні чудес». Фантазія письменника пропонує корисний матеріал для роздумів не лише фрейдистам і психоаналітикам, але й сучасним неврологам. «Казка досліджує багато наукових концепцій сучасної неврології – існування безперервного «я», наші згадки про минуле і сприйняття майбутнього. Вона – велике джерело знань про когнітивні властивості людського розуму», – написав Е. Гопнік з Каліфорнійського університету в Берклі. Менш вивченим залишається вплив твору на дослідження у галузі психології.

Дослідники ніяк не можуть точно сказати, якою людиною в житті був Льюїс Керрол. В житті і в коледжі, Чарльз Доджсон був замкнутим, заїкався і не чув одним вухом. Духовний сан не дозволяв йому одружитися. Iнші вважають письменника відомим дамським угодником. Вiн навiть входив в число підозрюваних у справі серійного вбивці Джека Різника, який так і не був знайдений. Біографія Льюїса Керрола, на сьогоднішній день, залишає літературним дослідникам ще багато запитань, унаслідок чого i виник термін «Міф Керрола». Але безумовно одне - це дуже яскрава талановита особистість -  письменник,  математик, винахідник, фотограф. На його честь  названий астероїд — 6984 Льюїскеррол.

Льюїс Керрол, цитати якого широко використовуються сьогодні так само, як і Шекспірівські, по сутi був прихованим бунтарем свого часу. Ось окремi iз них:

Думай про сенс, а слова прийдуть самі.

Будь таким, яким хочеш здаватися.

Неможливо... — Можливо, якщо ти в це віриш.

Кращий спосіб пояснити – це самому зробити!

Немає нічого на світі, з чого не можна було б зробити висновок.

Ти завжди можеш взяти більше, ніж нічого.

Сидіти без діла, самі знаєте, справа нелегка.

Зустріти б кого-небудь розумного для різноманітності!

— А де я можу знайти когось нормального? — Ніде, — відповів Кіт, —нормальних не буває. Адже всі такі різні і несхожі. І це, по-моєму,нормально.

 Мораль є у всьому, треба

тільки вміти її знайти.

Льюїс Керрол

Чудовий світ Льюїса Керролла майже сто п'ятдесят років зачаровує і дорослих, і дітей. Книги про Алісу читають у всьому світі. І тим більше дивний їх творець, серйозний математик і педант з одного боку і фантазер, кращий друг дітей - з іншого.

Книги Керролла – це казка, переплетена з реальністю, це світ вигадки і гротеску. Подорож Аліси - це шлях, по якому вільно ковзає фантазія людини, вільної від тягот «дорослого» життя, тому персонажі, що зустрічаються на шляху, і пригоди, пережиті Алісою, так близькі дітям.