пʼятницю, 22 березня 2024 р.

 У рамках Національного тижня читання поезії у 7 класі бібліотекаркою Оксаною Шпитчук та вчителькою Галиною Кіцнак проведено інтегроване заняття «З книгою - до Перемоги», завданням якого було привернення уваги учнів до ролі поетичного слова.

Поезія - це щось позавимірне й незбагненне, що зміцнює нас ізсередини та вкладає іскру життя і в найсіріші будні.


Поезія – це той дзвінкий струмок,
Що витікає з надр душі твоєї,
Це мрії у тлумаченні думок,
Що з вірою вселяються в надію!
Поезія – це струни відчуттів,
Це музика Вселенської любові,
Поезія – це скарб усіх віків,
Це діамант величиною в слово!
До Всесвітнього дня поезії бібліотекаркою та вчителькою української мови проведено бібліотечний урок «Поезія виховує високі почуття» з учнями 10-Б класу. Під час заняття здобувачі освіти розгадували ребуси, кросворди та ознайомлювалися з поезією, представленою на книжковій виставці "Поезія- це діамант величиною в слово".




вівторок, 19 березня 2024 р.


Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться –
у мене жодних претензій нема
до Долі — моєї обраниці.
(Ліна Костенко)

  Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. у м. Ржищеві на Київщині в родині вчителів.
1936 р. родина переїхала до Києва, де Ліна закінчила школу на Куренівці і ще школяркою почала відвідувати літературну студію при журналі "Дніпро", який редагував Андрій Малишко.
  У 1946 р. опубліковані перші вірші Ліни. Дівчина поступила в Київський педагогічний інститут ім. М. Горького, але залишила його і поїхала навчатися в Московський літературний інститут ім. М. Горького, який закінчила 1956 р., а вже наступного року вийшла перша книжка її поезій "Проміння землі". Друга збірка "Вітрила" була опублікована у 1958 р., згодом – збірка "Мандрівки серця" у 1961 р. А у 1962 р. збірка "Зоряний інтеграл" була розсипана ідеологічною цензурою і світу не побачила. Потім поетичному слову Ліни Костенко було оголошено заборону, її твори не виходили окремими виданнями до 1977 р. Твори й навіть саме ім'я авторки зникли зі сторінок періодики. Поетеса писала "в шухляду". Це тоді були написані й "Берестечко", і "Маруся Чурай", і вірші, що склали книжки "Над берегами вічної ріки" та "Неповторність". 1969 р. Осип Зенкевич видав у діаспорі велику збірку "Поезії", до якої ввійшло все краще, створене на той час поетесою, зокрема поезії, які поширювалися у "самвидаві" через заборону комуністичною цензурою. Ще одна збірка "Княжа гора" була розсипана у 1972 р., що не було дивним, адже звучання поезій збірки було настільки сміливим для того часу, що не можна навіть уявити, що ці твори могли бути надрукованими. 1977 р. надрукована збірка Ліни Костенко "Над берегами вічної ріки", через два роки роман у віршах "Маруся Чурай", а у 1980 р. – збірка "Неповторність". 1987 р. вийшла збірка "Сад нетанучих скульптур". За роман у віршах "Маруся Чурай" та збірку "Неповторність" поетеса отримала Державну премію України імені Т. Г. Шевченка. Збірка "Вибране" побачила світ 1989 р. За книжку "Інкрустації", видану італійською мовою, Ліні Костенко 1994 р. присуджено премію Франческа Петрарки. 1998 р. у Торонто Світовий конгрес українців нагородив Ліну Костенко найвищою своєю відзнакою – медаллю Святого Володимира. У 1999 р. був написаний історичний роман у віршах "Берестечко" і окремою брошурою видана лекція "Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала". 2000 р. Ліна Костенко стала першим лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії імені Олени Теліги.
  Ліна Костенко – одна з тих, хто не втратив людської гідності в часи випробувань, і її шістнадцятирічне мовчання не виглядало як слабкість чи компроміс з владою, бо свою позицію поетеса завжди виражала прямо і відкрито.
  Поезії Ліни Костенко – неперевершеного митця слова – незвичайні, прекрасні, художньо довершені. «Це – як висловився Володимир Базилевський, – більше ніж поезія – тут наша історія і філософія, наш спосіб думання, героїка. Тут минуле й сучасне, просвічене рентгеном мислі…»


пʼятницю, 15 березня 2024 р.

Володимир Шухевич (1849-1915) - визначний український етнограф, фольклорист, публіцист, педагог, культурно-освітній і громадський діяч, уродженець села Тишківці, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, дід головного командира УПА генерала Романа Шухевича.

Найбільшим результатом його багаторічної етнографічної праці стала п’ятитомна монографія «Гуцульщина», присвячена дослідженню матеріальної і духовної культури галицьких гуцулів, видана у 1899-1908 роках Науковим товариством імені Шевченка у Львові й надрукована у чотирьох томах. «Гуцульщину» високо оцінили вітчизняні й зарубіжні діячі науки і культури, а Іван Франко відзначав, що про вартість праці В. Шухевича найкраще свідчить те, що вона іще в рукописі була перекладена польською.



пʼятницю, 8 березня 2024 р.

Гордий, величний, палкий і нескорений
Наш незабутній Шевченко - Кобзар.
Лине в безсмертя над нивами й горами
Помислів, дум і сердець володар!
Напередодні відзначення 210 річниці з дня народження Т.Г.Шевченка вчителькою української мови та літератури Тамілою Жиколяк проведено урочисту лінійку "Кобзареве слово, наче пісня, свою дарує мудрість нам...", присвячену генію українського народу,великому патріоту України, її Пророку.
Здобувачі освіти уявно пройшлися стежинами Великого Кобзаря, показали свої акторські здібності, перевтілюючись у різні ролі, поклали квіти до пам'ятника Тарасові Шевченку , вшановуючи пам'ять про нього. Всі присутні вкотре переконалися, що ми разом творимо історію, дружно вплітаємо всю красу й цвіт нашої національності у спільний вінок нетлінної слави. І хай вкотре збудуться пророчі слова Кобзаря:
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син і буде мати,
І будуть люди на землі!









Державний Гімн – це урочистий музично-поетичний твір, який разом з Державним Гербом та Державним прапором є офіційним символом держави. Конституція України (ч. 5 ст. 20) визначає, що Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Закон України «Про Державний Гімн України було прийнято 6 березня 2003 р.

Як стверджують дослідники Державного Гімну України, віршований текст до майбутньої пісні «Ще не вмерла Україна» П. Чубинський склав у 1862 році. Твір швидко поширювався серед українського народу і ставав дедалі популярнішим. У 1917 році, коли українці зробили чергову спробу відновити державність, пісня «Ще не вмерла Україна», була офіційно визнана гімном Української Народної Республіки. В 1939 році текст «Ще не вмерла Україна» був затверджений гімном Карпатської України.

Коли в Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної республіки в його складі, то варіант використання пісні «Ще не вмерла Україна» було відкинуто, щоб не викликати сепаратистські настрої серед українців. Гімн «Ще не вмерла Україна» було вперше публічно заспівано 24 вересня 1989 року на головній сцені фестивалю «Червона рута».

Гімн є одним із символів державності та ідентифікує державу на міжнародних зібраннях, форумах, спортивних змаганнях.

З нагоди Дня Державного Гімну України бібліотекою організована книжкова виставка «Гімн України – це душа української нації».

Майбутній перший космонавт Юрій Олексійович народився 9 березня 1934 р. в с. Клушино Гжатського району Смоленської області в селянській родині. В 1949 р. майбутній космонавт вступив до ремісничого училища в підмосковних Люберцях, одночасно навчався в Люберецькій вечірній школі робітничої молоді. В 1955р. з відзнакою закінчив технікум за спеціальністю «ливарне виробництво» и аероклуб, а 14 березня цього року здійснив перший стрибок з парашутом з висоти 800метрів. Восени 1955 р. був призваний до лав Радянської армії і направлений до Оренбургу на навчання до Чкаловського військового авіаційного училища ім. К. Е. Ворошилова. 8 квітня 1961 р. держкомісія затвердила старшого лейтенанта Гагаріна пілотом корабля «Восток». 12 квітня 1961р. з космодрому Байконур о 9 год. 7 хв. стартував космічний корабель «Восток», пілотований Юрієм Гагаріним. Його політ тривав 1 год. 48 хв. і здійснив один виток навколо Землі. В 1968р. Юрій Олексійович з відзнакою закінчив Військово-повітряною інженерну академію ім. Н.Є. Жуковського за фахом «пілотовані повітряні і космічні літальні апарати і двигуни до них», одержав кваліфікацію льотчик-космонавт-інженер. Перший космонавт трагічно загинув 27 березня 1968 р. при виконанні тренувального польоту на винищувачі МиГ 15 УТИ разом з льотчиком-інструктором Героєм Радянського Союзу Володимиром Серьогіним. Юрій Гагарін похований у Кремлівській стіні на Червоній площі в Москві.

середу, 6 березня 2024 р.

Вічний, як народ, — так називають нашого Кобзаря, Просвітителя, Пророка. Напередодні дня народження Т.Г.Шевченка бібліотекарем та філологинею ліцею було проведено у 7-А класі навчально-пізнавальний бібліотечний урок «Вічність і невмируща памʼять Шевченка». Під час цього заходу учні виконували цікаві і творчі завдання різного характеру, демонстрували знання з української літератури, логічне мислення, вміння висловлювати та доводити свою думку, насолоджувалися Шевченковим словом, захоплювалися рідною історією.
Книжкова виставка «Тарас Шевченко- любов і святиня українського народу», з якою познайомила дітей Оксана Михайлівна, дала учням зрозуміти, що неможливо уявити Україну без Кобзаря.