Різдво 

З Новим роком та Різдвом Христовим! Хай Різдвяна зоря запалить у Ваших серцях вогонь віри та любові, надії та оптимізму, наснаги та невичерпної енергії. Хай дзвінкі Різдвяні колядки наповнять серця вірою, щемливою радістю та благодаттю. У ці Різдвяні дні з давніх-давен у нас на Україні словом і ділом, словесним твором і магічним актом, всією обстановкою люди створюють образ багатства, щастя, миру і спокою у своїх домівках.

Звичаї та традиції українського народу представлені на книжковій виставці «Дивосвіт різдвяних свят». У нас  ви зможете поповнити скарбничку традицій святкування цікавими ідеями і знайти щось нове до Нового року, Різдва Христового, Свята Меланки, Водохреща, Стрітення.

Ростислав Андрійович Братунь народився 7 січня 1927 року в місті Любомлі  нині Волинської області в родині вчителя. Після закінчення Львівського державного університету імені Івана Франка у 1950 р., був направлений на журналістську роботу.

Згодом, здобувши авторитет і визнання, Ростислав Братунь став головним редактором журналу «Жовтень» (від 1990 р. – «Дзвін»). Працюючи на цій посаді, підтримував новаторські шукання молодих письменників, друкував твори замовчуваних та реабілітованих письменників, зокрема Б.-І. Антонича, В. Гжицького.  Протягом 1966-1979 рр. – голова правління Львівської організації Спілки письменників України. За виступ на похороні композитора В. Івасюка, який загинув за нез’ясованих обставин, був звільнений з посади.

У 1987-1995 рр. Ростислав Братунь був активним учасником громадсько-політичних процесів в Україні. Стояв біля джерел створення «Львівської бесіди» – об'єднання львівської інтелігенції, а наприкінці 1980-х рр. був ідейним натхненником «Товариства Лева».

1989 р. обраний депутатом ВР СРСР останнього скликання, обстоював українську національну символіку, боровся за відновлення української незалежної держави. Відома його дискусія з Михайлом Горбачовим, під час якої він безапеляційно стверджував: «Україна буде вільною».

У 1993 р. саме Ростислав Братунь підняв український національний прапор над флагманом Військово-Морських Сил України «Гетьманом Сагайдачним». У творчому доробку Ростислава Братуня збірки поезій: «Вересень» (1949), «Світанки» (1950), «Пісні про волю» (1953), «Вогонь» (1956), «Я – син України» (1958), «Пора любові», «Цвіт жоржини» (1960), «Грудка землі» (1962), «Буйноцвіт» (1963), «Ватра» (1966), «Перехрестя» (1969), «Вітрила моєї долі» (1971), «Одержимість» (1974), «Грані віку» (1976), «Поезії», «Магнетизм века» (1977), «Батьківський заповіт» (1981), «Білі троянди» (збірка пісень, 1982), «Двобій» (1985), «Літо пізніх жоржин» (1987). Окремі поезії перекладалися російською, білоруською, болгарською, польською, англійською, португальською та іншими мовами.

Віршам Р. Братуня про природу й кохання властиві непідробна щирість, довірливість, природність інтонації, тому багато його віршів, покладених на музику А. Кос-Анатольським, Є. Козаком, М. Скориком, стали популярними піснями. Так, «Мелодія львівського вальсу» стала на довгі роки позивними Львівського радіо, романс «Білі троянди» є гімном закоханих, а рідній Волині поет присвятив чудову пісню «Волинська під гармонь».

Творчий тандем з композитором Володимиром Івасюком подарував шанувальникам такі пісні, як «День з тобою», «Незване моє кохання», «Перший сніг», «Білий серпанок», «Роки вже відшуміли…», «Пісня про тебе», «Літо пізніх жоржин», «Передвістя», «Ватра», «Зустрічайте мене», «Вогні Львова», «Ноктюрн осіннього міста» та ін.

Ростислав Братунь  автор книжок: «Крапка без „і“» (1959), «Людина розправляє крила» (1961), «Слово гніву» (1975).

Помер Ростислав Андрійович Братунь 7 березня 1995 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі. На його честь названі вулиці у Львові, Ковелі та Любомлі.

 До 95-річчя від дня народження Р. А. Братуня (1927–1995), українського поета, громадського діяча в бібліотеці підготовлено книжкову виставку, яка знайомить з творчим доробком поета.

На виставці представлені документи й публікації з фондів бібліотеки.