Вірш
про книгу
Люба книжечко, моя
Ти сьогодні іменинниця
Іменини ми твої
Святкуєм в березневі дні.
Таке буває тільки раз у рік,
Коли ми дружно всі збираємось завзято
І прославляєм книгу, як розуму і вчення оберіг,
Бо ми святкуєм книжне свято.
Книга – друг ти наш незмінний
Любим ми тебе із ранніх літ
Ти в житті нам завжди допоможеш
І з собою по дорозі правди поведеш.
І розкажеш про край рідний,
Про вкраїнську мову,
Іноді як ми захочем – розуму ти нас навчиш,
Можеш всіх розвеселяти,
Всім охочим знань багато ти даєш
Тож спішім ми всі на свято. –
Рідна подруго моя, бо без тебе не буває свята –
Коли тебе не любить дітвора,
Мила книжечко моя.
Бібліотекар Красноїльської ЗОШ
І-ІІІступенів
Шпитчук Оксана Михайлівна
Вірш про книгу
Книги нам треба любити,
В дружбі лиш з книгою жить,
Слід всім багато читати
Й не зупинятись ні на мить.
Тільки лиш в книзі багато
Добрих порад ти знайдеш,
Як будеш читати завзято,
То успіху ти досягнеш.
Як книжку я до рук візьму,
То вмить в країну знань потраплю
І розжену незнань пітьму,
А знань отримаю хоч краплю.
Вірші, легенди і казки,
Оповідання – ось де радість
Лиш тут ти зможеш віднайти
Шлях вірний попри всяку складність.
Читай, вивчай і дізнавайсь,
Про все прекраснее і незвичне,
З усіх лиш сил ти постарайсь
Й життя ти матимеш сучасне.
Вчитель історії
Красноїльської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Рильчук Світлана
Григорівна
Вірш
Чарівне диво -
книга
В кожнім домі книг
багато.
Їх читають мами й
тата
І бабусі й дідусі
-
Всі читають від
душі.
Є книжки - казки
чудові.
А є книги наукові.
Ми ж у школі
залюбки
Читаєм різні
підручники.
Книга завжди
звеселяє
І відваги нас навчає
Книга наш
найкращий друг
Ми без книги, як
без рук.
Книга - супутник
наш в житті.
Ключ знань і ключ
науки
Беру я книгу, мов
святу,
Беру, як перли в
руки.
Вона як сонце в
день ясний,
Навчає і порадить.
І поведе в різні
світи,
І біль і смуток
згладить.
Є в нас улюблені
книжки,
Любимі є герої
І ще незвідані
стежки
Із книг вивчаєм в
школі
Бібліотекар -
помічник
Дорослим і малечі
Книжки дає й
поради всім,
Що кожному до
речі.
Він книги вірно
береже,
И новини інформує.
І знає, книга -
понад все,
Веселі дива дарує
Тож слава книзі на
віки,
Цій мудрій
Королеві
Хай славлять нас,
людей , книжки
І слава
читачеві...
Дутчак Василииа Петрівна
Вчитель зарубіжної літератури.
Вірш про книгу
Я книгу
вдома завжди відкриваю,
Коли
потрібно і навіть коли ні.
Любити книгу
всіх я закликаю,
Бо так
казали інші і мені.
Потрібно
берегти і шанувати,
Дбайливо й
ніжно ставитись до них,
Бо книга
допоможе шлях обрати
Для різних
людей, гордих і простих.
Любити щиро
ближнього навчить
І думку
висловити легко допоможе,
Тому і учень
у бібліотеку мчить,
Бо з книгою
вперед пройти ми зможем.
Ще змалечку
привчали нас до ласки,
Казали будь
розумною мені.
За це читали
казки вечорами,
Щоб була
героїнею я уві сні.
Я зараз
бачу, все я розумію,
Що світ
міняється й сучаснішим стає,
Але я завжди
власну думку маю,
Що тільки
книга нам знання дає.
Дає нам
право, волю, власну думку
І про погане
вчить нас забувать.
Тільки
охайно поклади її у сумку,
І пам’ятай:
це гріх під ногами її топтать.
Загорни її в
обгорточку простеньку,
Щоб було
затишно і тепло їй.
І обійміть,
немов дитиночку маленьку,
А не
знущайтеся і не пишіть на ній.
Бо
книга - це святе!
Туди вложили
серце всі поети.
Коли читаєш
слово те просте,
То
визначення можем різні дати.
Це ті
творці, які писали для народу,
Які
збагачували розум і серця.
Писали і про
очі, і про вроду,
І навіть те,
що Україна в нас одна.
Одна, одна в
нас Україна!
Про це
написано буквами у книжках
Вона
щаслива, вірна і кохана,
Ми не дамо
її перетворити в прах.
Було розбите
серце в України,
І сльози
лилися рікою, як Дніпро,
Захоплювали
ліс і полонини,
Та знищити
її ми не дамо!
Це все
помітно думкою і словом,
Вона будує
шлях чудовий всім,
Тож перед
книгою, як найдорожчим дивом,
Всі люди,
станьте на поклін!
Ватащук Вікторія, учениця 10 класу, 2008
Вірш про книгу.
Книга - всього лиш п'ять букв,
Та як у житті допоможе,
Ти тільки подумай, мій друг,
Чи людина без книги жить зможе?
А відповідь дуже проста:
Не варте життя без читання,
Й та стежка в житті є пуста,
Огорнута лінню й незнанням.
Читай, юний друже завжди
І в будень, і в вечір, і в свята.
Йди поруч лиш з книгою ти,
Бо юність твоя є завзята.
Читай й дізнавайся щодень
Про все, що є нового в світі,
Лиш буде той корисний день,
Коли ти візьмеш книгу в руки.
Гаврищук Надія, учениця
11-А класу, 2011
Про книгу
Книга – джерельце знання,
Із неї розум ти черпаєш,
Щоб отримати знання
В читання швидко поглинаєш
Книжки – найбільший в світі дар,
Книжки порадниці найкращі
Книжки, повір, не для бездар,
Не пустунів і не ледащо.
Всесвітньо знати що і де,
Із кожним днем читати нишком
До відповіді приведе
Розумна панночка – ця книжка.
Тож пам’ятай, що день у день
Потрібно книжечки читати
І стане святом будний день
Буде тобі у всьому допомагати.
Плитка Іванна,
учениця 9-А класу, 2011
Кращі друзі
Любіть, шануйте книгу
Дорослі і малі,
В ній є поради добрі
Побачите самі.
Якщо вона подерта –
Заклейти ви її,
Байдужими не будьте
Завжди її лікуйте.
Листки із книги ви не виривайте
І не пишіть по ній,
Вона ж бо душа наша
Буде дуже боляче їй.
Книги – різні є в ціні,
Є веселі є й сумні,
Безперечно знають всі –
Це кращі друзі на землі!
Бельмега Маруся, учениця
4-Б класу, 2010
Книга
Книга – це наш друг,
Вона буде з нами завжди.
І допоможе досягти мети.
Завжди щось покаже і розкаже нам,
Великим і малим школярам.
Для іншого віку – теж є книжки,
Їх можуть читати малі діточки.
Для дорослих книги теж знайдуться,
На полицях враз вони покажуться.
Кожна людина може їх читати,
І знання із них почерпати.
Книга є для всіх без обмежень,
Ніяких для неї немає застережень.
Розумійте книгу, читайте,
Ніколи без уваги не лишайте
Любіть книги всім серцем своїм,
Ніколи шкоди не завдайте їм.
Шекеряк Яна, учениця 4-Б класу, 2010
Книга
Книга – це наш вірний друг,
З нею відкриваєш світ навкруг.
Книга – мудрості джерело
Без неї знань би не було.
Книгу берегти і шанувати,
Про неї ніколи не забувати,
Це повинен кожен знати,
В мирі і злагоді з книгами жити.
Книга розвеселить всіх завжди.
Виручить тебе з біди.
Тож бережіть ви книги, друзі,
Будуть вони вам потрібні в радості і в тузі.
Шекеряк Яна, учениця 5-Б класу, 2011
Вірш про книгу
Без книги не було б життя
Вона є найдорожча у світі
Навчить нас багато вона
Розрадить коли нам не легко
Школярі читають її щодня
Набираються розуму в неї
Прекрасної леді мадам
Без книги, як птах без крил
Не дуже зручно всім літати
Отож читайте книги і ніколи не забувайте.
Димидюк Ярослава, учениця 6 класу, 2011
Книго будь зі мною
ти завжди
Книго будь зі мною ти завжди
Мене наукою своєю збагати
Будь живучою повсюди і завжди
Мене до істини своєї приведи
Ти красуня всіх віків
Стародавніх і новітніх часів
Люди й ми шануємо тебе
І ця шана до тебе ніколи не мине
Нас навчаєш книго мила,
Щоб ніколи пам'ять нас незмила
Ми віримо в тебе й у ці слова,
Щоб з кожним подихом в душі ти ожила
Рідна книго!Святине й берегине!
Серце в тебе рідне й материнське
Добре, щире і відкрите
Правдою й відвертістю залите
Заповіт складу тобі на славу,
Щоб жила ти в серці і душі всіх нас
Ніколи в світі не побачиш славу
Погану й несердечну ти від нас
Книго! Книго! Книго!
Навчи життя великого свого
Навчи мене, щоб й я жила,
А ти завжди жила і будеш жити
Будеш книго завжди жити
А ми люди в Бога за тебе молити
За те, що нас навчаєш мудрості
А не за тих, що ставляться до тебе нудно.
Кімейчук Марія, учениця 11 класу, 2009
Вірш «Книги»
Хочеш вірного супутника мати,
Щоб ніколи не сумувати?
Книгу мерщій до рук бери,
І завжди веселим будеш ти.
Книги з тобою є повсякчас,
І в радості, і в печалі час,
Книги – наші вірні друзі,
Готові допомогти нам в тузі.
Вони можуть дати добру пораду,
Допоможуть знайти розраду.
Світло знань несуть вони,
Різні є книжки: сумні, веселі й жартівливі,
Тож часу не гайте
Завжди книжки читайте
І завжди будьте
щасливі!
Шекеряк Яна, учениця 6-Б клас, 2012
Маленький скарб
Маленький скарб візьми у руки
Поринь у світ чарівних див
Прочитай про щастя й муки
Все, як сам поет створив
Книга – це маленьке диво,
Що дарує всім знання
Книга, сказано красиво
Книга – сенс твого життя
Шануй її, вона чудова,
Не рви сторінок полікуй
Книга наша веселкова
Над нею зовсім не глузуй.
Сіренчук Уляна, учениця 11 класу, 2012
Пам’яті Шевченка
Ми живемо у країні,
Де панує свято,
Де пісні солов’їні
І щастя багато,
Де садки вишневі,
Що Шевченко оспівав, де гори високі,
Що Тарас описав.
Подарував пісні й вірші
Себе самого дарував
Навіть у Каневі спочивши
Про життя Вкраїни дбав.
Кріпаком малим він у люди йшов
Та щастя своє все одно не знайшов.
Постійні тюрми, вигнання,
Як те беззахисне дитя,був патріотом, йшов вперед
Завжди боровся за життя
Кобзар – це любий наш поет,
Що все зробив для майбуття!
Сіренчук Уляна, учениця 11 класу, 2012
Немає коментарів:
Дописати коментар