З давніх-давен серед зимових свят найбільше виділяється своєю неповторністю – свято Андрія, чи як його ще називали в народі – Калита, котре припадає на 30 листопада за новоюліанським календарем, і вважається днем пам’яті мученицької смерті одного з дванадцяти апостолів Христових – Андрія Первозванного.

Це свято хоч і церковне, але водночас глибоко пов’зане народними традиціями, тому в цей день прийнято ворожити, і ворожили, зазвичай, дівчата «на виданні», які понад усе воліли вийти заміж. Основна мета обряду ворожби – відгадати, спрогнозувати і отримати щось позитивне, про що мріялося. Основний орієнтир – на щасливе, багате, гідне життя, а таким воно могло стати тоді, коли дівчина в парі. Хоча і ставилися жартома до таких ворожінь, але в глибині душі вірили, що наврочене на Андрія обов’язково справдиться.

Потаємні бажання молодих дівчат не змінились і по сьогодні.

До уваги читачів оформлена книжково-ілюстративна виставка «Ніч на Андрія – загадковий час, гадання, сподівання», яка знайомить з традиціями святкування. 

 

 

 

Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк, один із видатних письменників дошевченківського періоду, основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його творча спадщина заслужено користується широкою популярністю.

Григорій Квітка-Основ’яненко залишив по собі значну літературну спадщину, написану російською та українською мовами. Його спадщина нараховує близько 80 прозових і драматичних творів.

Кращі твори Квітки-Основ’яненка представляли українську літературу загальноросійському та європейському читачеві: починаючи з 1837 р. ряд його оповідань і повістей друкується в російських перекладах у Петербурзі та Москві; 1854 р. в Парижі виходить французькою мовою «Сердешна Оксана». Трохи пізніше його твори перекладаються польською, болгарською, чеською мовами.

Квітка-Основ’яненко зробив значний внесок у становлення та розвиток української літератури. За допомогою усної народної творчості, живої народної мови виробив власний реалістичний стиль, збагатив українську літературну мову і його творчий здобуток справив значний вплив на творчість пізніших українських прозаїків.

29 листопада 2023 р. виповнюється 245 років з дня народження Григорія Квітки-Основ’яненка – першого українського прозаїка, основоположника художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. До цієї дати у бібліотеці оформлена книжкова виставка «Корифей українського слова». На виставці представлена література з фонду бібліотеки про життєвий і творчий шлях письменника.

 

 «Усі мої думки тобі, народе вільний,

і пісня серця, музика душі тобі!»

Ольга Кобилянська

Серед сузір’я імен талановитих митців кінця ХIХ – початку ХХ століття яскравою зіркою виділяється ім’я Ольги Кобилянської – автора численних новел і повістей, новаторських і змістом, і формою.  В центрі уваги творів О. Кобилянської – чи не вперше в українській літературі – психологія індивідуальності окремої людини. І вже потім індивідуальний портрет людини відіб’є в собі риси суспільства чи всесвіту.

Літературну діяльність О. Кобилянська почала в середині 1880-х рр. творами німецькою мовою. Перший художній твір українською мовою повість «Людина» був надрукований 1895 р. у журналі «Зоря». Пізніше з’явилися оповідання й повість «Він і Вона» (1895), “Царівна” (1896), “Що я любив» (1896 р.), «Аристократка» (1898). Одним з найпоетичніших творів вважається лірично-романтична повість “В неділю рано зілля копала” (1909), написана за мотивами відомої народної пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Протягом 1915-1923 рр. Кобилянська пише нитку новел на антивоєнні теми, серед яких можна виділити такі твори як «Лісова мати», «Юда», «Назустріч долі», «Сниться» та ін. Помітним явищем в історії української прози став роман «Апостол черні» (1926 р ), у якому на широкому суспільно-історичному тлі О. Кобилянська порушила проблему інтелігенції та народу, із симпатією змалювавши образи представників духівництва.

27 листопада минає 160 років від дня народження видатної української письменниці Ольги Юліанівни Кобилянської. До дня пам’яті письменниці в бібліотеці оформлено книжкову виставку «Велична квітка Буковини», яка відтворює життєвий та творчий шлях письменниці. На виставці представлено її незрівнянні твори.

Працівник бібліотеки запрошує читачів переглянути  виставку та поринути в епоху коли жила і творила «Гірська орлиця», «Буковинська цариця» та «Пишна троянда в саду української літератури».

 

24 листопада напередодні вшанування пам'яті жертв Голодомору в Красноїльському ліцеї педагогом-організатором Танасійчук С.І., вчителем історії Рильчук С.Г., бібліотекарем Шпитчук О.М. проведені заходи: тематична лінійка "Ми пам'ятаємо трагедію 1932-1933рр. в Україні", практичне заняття з учнями 6 класу "Біль крізь віки". Здобувачі освіти згадали про трагічні події 1932-1933 рр., причини і наслідки Голодомору, переглянули відеоролики зі спогадами очевидців тих подій, виконували творчі завдання, створювали лепбук.

Хвилиною мовчання та молитвою вшанували памʼять тих, хто був закатований голодом, став жертвою геноциду українського народу.

 

«Іван Левицький – се великий артист

зору, колосальне, всеобіймаюче око України»

І. Франко

Іван Нечуй-Левицький – видатний український письменник-реаліст, перу якого належать оповідання і повісті з народного життя, а також твори на історичну тематику.

Майстер слова мав на меті якомога глибше розробити «непочаті рудники» українського життя і створити правдиві образи людей з усіх верств суспільства. Колоритні постаті героїв, соковитий гумор та сміливе поєднання серйозного і навіть трагічного з комічним зробили твори Нечуй-Левицького справжніми перлинами української прози.

Творчість І. Нечуя-Левицького становить важливий етап у розвитку українського реалізму. Вперше в українській літературі автор зумів показати як соціальне середовище впливає на формування особистості. Твори письменника відзначаються виразністю і життєвою переконливістю у відтворенні картин життя українського народу, його історії.

Познайомитися ближче з творчістю Івана Нечуя-Левицького допоможе книжкова виставка «Літописець українського народного характеру», представлена в бібліотеці, яка приурочена до 185 річниці від дня народження письменника.

 

Напередодні вшанування жертв страшних сталінських репресій вчитель історії Филипчук Л.Ю. спільно із бібліотекарем Шпитчук О.М. провели навчальне заняття у 5-Б класі на тему «Не забувай! Голодомор 1932-1933рр.».

Метою проведення заняття було вшанування пам‘яті безвинно замучених голодом українців; формування у здобувачів освіти особистісних рис громадянина України, патріотизму.

Під час проведення заходу учні ознайомилися із подіями 1932-1933рр. на теренах України, переглянули презентацію, складали асоціативне гроно до слова «голодомор», висловлювали свої міркування щодо запропонованих афоризмів про їжу та ознайомилися із історичною літературою. Учні вкотре замислилися про цінність хліба на Землі, його значення для життя людини.

 

21 листопада з нагоди Дня Гідності і Свободи вчитель історії Рильчук С.Г., педагог- організатор Танасійчук С.І., бібліотекар Шпитчук О.М. провели виховні заходи "Шлях до свободи" з учнями 9-11 класів та "Свобода, воля і честь понад усе" з учнями 6-7 класів. Здобувачі освіти розгадували кросворди, ребуси, виконували творчі завдання, переглядали відеопрезентації про листопадові події 2013року та створили ланцюг єдності «З Україною в серці».

 

20 листопада – Всесвітній день дитини, день світового братерства і взаєморозуміння, підтримки діяльності, спрямованої на забезпечення добробуту дітей в усьому світі. Діти – це диво, що наповнює життя кожного дорослого щирою радістю і теплотою. Саме на них ми покладаємо надії і в дітях ми бачимо запоруку нашого особистого щастя та здійснення мрій. Бібліотекарем цього дня проведено бібліотечний урок «Знай свої права, дитино». Здобувачі освіти ознайомилися з Конвенцією про права дитини, з її основними статтями, з правами дітей в Україні, виконували різні завдання: складали асоціативний кущ «Дитинство», розшифровували ребуси, формували висновок «Я маю право», розфарбовували «Права дитини в малюнках», знайомилися з книжковою виставкою.

Сподіваємось, що учні ліцею будуть керуватися набутими знаннями у своїй життєвій практиці.