До істини іду, як до причастя

Народилася ювілярка 28 січня 1947 року у селі Кобаки, що на Косівщині.

Калина Ватаманюк – талановита письменниця, володарка Золотого Пера, Член Спілки письменників України, заслужений журналіст держави, лауреат премії Василя Стефаника та Марка Черемшини. В 2003 р. зі своїм чоловіком Дмитром заснувала духовно-екологічний центр “Здвижин”. Ця великої душі людина зробила вагомий внесок у розвиток духовної культури в селі Кобаки. Калинка-Верховинка, як їй ласкаво кажуть у Кобаках, закінчила нашу школу рівно 41 рік тому. Пробігло босоноге дитинство, заклопотана юність. Життя невпинно твердить Калині Миколаївні: “Все від Господа Бога на землі”. І вона ніколи в цьому не сумнівалася. Після переїзду до Верховини для молодої дівчини відкрився зовсім інший світ: робота в редакції газети “Світанок”, заміжжя, проба пера, навчання у Львівському університеті.

Так трапилося, що саме в той час, коли Калина Миколаївна складала державні іспити, весь Львів проводить в останню путь великого поета, композитора і співака Володимира Івасюка. Через три дні після того її викликали до кабінету КДБ і звинуватили у націоналізмі.

Тоді в її мудрій голові зароджується ідея створити альманах “Гуцульщина”. Наполеглива журналістка досягає свого. В 1995р. світ побачила перша книга Калини Ватаманюк “Від лиця твого, Господи, судьба моя іде”. Люди стали приходити до того хреста в лісі, який з такою шаною і любов’ю описано у творах Калини Миколаївни. Тут, де розлогі дерева простягають до неба свої віти-долоні, знаходять вони духовне заспокоєння.

Наступна книга виходить під таємничою назвою “Між хрестами і зорями”. Життя дає письменниці багатий життєвий досвід. І вона передає його читачеві, на
ставляє на путь істинний.

Третя книга носить назву “Ми – діти світла”. Вона вчить нас дивитися на світ очима душі, яка ніколи не обмане. Хтось з великих світочів сказав: “Фізична краса - не постійна, моральна краса – відносна, і тільки духовна краса – вічна”.

У 2000 році пані Калина видала книгу “Сад моїх журавликів”, у 2008 побачив світ ще один шедевр пера письменниці – “Очима душі”.

Верховина та Кобаки пишаються своєю талановитою особистістю, всі з радістю читають її чудові твори, і в їхніх серцях загораються вогники духовності і всеохоплюючої любові.

Також в бібліотеці оформлено ювілейну книжкову виставку “Промінчик світла, який поєднує нас із Господом”.