Трійця – одне із дванадцяти головних православних церковних свят, яке вшановує Пресвяту Трійцю: Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого. У народі день Трійці також ще називають Зеленими святами або П’ятидесятницею, так як воно відзначається у неділю, на 50-й день після Світлого Христового Воскресіння. Цьогоріч святкування припадає на неділю, 31 травня.
Згідно із Біблійним переданням в п’ятдесятий день після Воскресіння Господнього на апостолів зійшов Святий Дух у вигляді благодатного вогню. Святі апостоли заговорили різними мовами світу, щоб проповідувати і нести слово Боже по всій землі.
У Зелену неділю в храмах відбуваються святкові богослужіння. Самі храми та оселі прикрашають гілочками зеленої липи.
Початок літа, розквіт природи, зіслання Святого Духа, який зійшов у ці дні на землю - ось найголовніше, щоб пам’ятати, шанувати і відзначати це світле свято кожному з нас! А книжкова виставка-інсталяція «Свято Трійці », яка містить народознавчу літературу з даної тематики, ознайомить вас з друкованими джерелами про історію та традиції святкування цього свята.

У бібліотеці ліцею відбулося цікаве заняття «Посвята в читачі» для учнів 1 класу.

Діти здійснили захопливу подорож у світ книжок, дізналися про правила користування бібліотекою, відгадували загадки та взяли участь у літературних іграх.

Кожен першокласник урочисто пообіцяв берегти книги, дбайливо з ними поводитися й бути активним читачем бібліотеки.

А ще діти отримали свій перший читацький квиток. Нехай це чарівне знайомство стане початком великої любові до читання!

 

23 травня – День Героїв

День Героїв відзначають понад сімдесят років. У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив щороку, 23 травня, святкувати День Героїв. Свято було приурочене до сумного дня 23 травня 1938 року, коли в Роттердамі було вбито Євгена Коновальця. Було також обумовлено, що саме у травні пішли з життя «кращі сини України XX століття»: Микола Міхновський, Симон Петлюра та Євген Коновалець.

До здобуття Україною незалежності свято святкувалося підпільно, з проголошенням незалежності у 1992 році почало набувати розголосу. Воно було покликане відродити в українців героїчний дух минулих поколінь, які дали нашій історії яскраві приклади героїзму лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН.

Це свято величі духу українських вояків – борців за волю України і є символом незборимості Української Нації. Борці за волю України, які загинули в боротьбі з ворогом залишилися нескореними. Їх гаслом було «Здобудеш Українську державу або загинеш у боротьбі за неї».

Ми живемо у найнапруженіший час історії незалежної України. В умовах війни на Сході України, економічної кризи, реформування держави та боротьби з корупцією, сьогодні, як ніколи раніше загострилися питання патріотизму, виховання громадянськості і національної самосвідомості.

Свято Героїв потрібно, щоб на вчинках героїв, які захищали свій край, виховувалися нові покоління захисників Батьківщини. Це свідчення твердої волі українського народу йти накресленим Героями шляхом боротьби до найвищої мети – Незалежності, розквіту і слави Української Самостійної Соборної Держави.

Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

Бібліотекарем ліцею підготовлено книжкову виставку «Герої не вмирають! Їхня слава живе вічно!».

 

Вишиванка - це наша історія, пам’ять роду, любов до України та символ незламності. 

У цей день ми з гордістю одягаємо вишиті сорочки, де в кожному візерунку живе сила предків.

Сьогодні свято набуває особливого значення, коли наша країна виборює свою свободу.

Ми щиро дякуємо Захисникам і Захисницям за можливість жити, працювати й берегти українські традиції.

З Днем вишиванки - символом, який уже 20 років об'єднує нас у любові до рідної землі!

 

21 травня увесь православний світ святкує Вознесіння Господнє - день Вознесіння на небо Бога Ісуса Христа. Свято відраховується від закінчення Великодня і відзначається на 40-й день, у четвер шостого тижня після нього.

Як свідчить церковна література, відзначати його саме під такою назвою почали десь у VI-му столітті. Тоді ж цариця Єлена збудувала храм у честь цього празника на місці Христового Вознесіння на Єлеонській горі поблизу Єрусалима.

Святий Іван Золотоустий у своїй проповіді говорив: "Сьогодні людський рід чудесно примиренний з Богом. Зникла давня боротьба і ворожнеча. Ми, що були недостойні жити й на землі,- вознесені на небо. Сьогодні стаємо наслідниками небесного царства ми, що не вартуємо і земного... А людська природа, перед якою херувим боронив рай, піднесена тепер понад усякого херувима".

Свідками вознесіння Христа були апостоли та Богородиця, про що докладно розповідається у Євангеліях від Марка та Луки і в Діяннях Святих Апостолів.

Після свого воскресіння Господь не перебував з учнями, а являвся їм у різний час і в різних місцях, відкриваючи себе в живому, воскреслому тілі. Він розмовляв з апостолами та повчав їх, тобто поводив себе як звичайна жива людина, тому після Вознесіння Спасителя апостоли розгубилися. Але з'явилися ангели та повідомили їх, що Ісус, який тальки-но вознісся, таким же чином знову повернеться на землю. Так було виголошене пророцтво про друге пришестя Христа. За християнським ученням, свято Вознесіння символізує перемогу обожненої людської природи, її причетність до тайни Трійці.

Вознесінням завершується пасхальна обрядовість і розпочинається троїцька, що знаменує перехід до літа.

У народному побуті це свято здавна мало своє тлумачення. У деяких місцевостях до цього дня традиційно випікають особливе печиво у вигляді драбини, яка, за уявленнями православних віруючих, повинна допомогти Ісусу Христу піднятися на небо. Пекли і великі довгі пироги, верх яких викладався впоперек щаблями, а також великі млинці, які називали "божі онучі". Малося на увазі, що онучі - обов'язковий елемент селянського взуття - також допоможуть Господу при його сходженні на небо. Вважалося, що щаблів у печива обов'язково повинно бути сім, за кількістю небес Апокаліпсису.

У народі це свято ще називають Знесення, Вшестя або й Щастя. Відомий етнограф Василь Скуратівський з цього приводу пише: «Якщо протягом сорока днів ще можна було христосуватися, тобто казати «Христос Воскрес», то після Вшестя такі вітання вже заборонялися - бо в храмах ховають плащаницю».

За народними прикметами, якщо на Вознесіння гарна погода - до врожаю; Вознесіння з дощем - Ілля з грозою.

Всесвітній день вишиванки – молоде свято. Відзначати його почали лише в 2006 році, але за цей час воно стало дуже популярним, до того ж не тільки у нас в Україні, а й за кордоном.

Ідею провести свято у 2006 році запропонувала студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. За її словами, сталося це випадково: «На перерві в університеті я зустріла свого друга Ігора, який прийшов у вишиванці на пару, і я робила це час від часу, і мої друзі робили, але ми разом ніколи не збиралися. І я запропонувала нам одночасно одягнутися у вишиванки і запросити наших найближчих друзів.»

Так з’явився Всесвітній день вишиванки. Спочатку в цей день вишиванки носили всього кілька десятків студентів і викладачів, але через деякий час свято стало всеукраїнським, а потім і всесвітнім.

Українська вишиванка – не просто святковий одяг. Споконвіку сорочка вишита дружиною або мамою вважалася потужним оберегом від нещасть: кожен стібок зберігав у собі любов і тепло душі.   Вважається, що у вишитій сорочці має значення абсолютно все – тканина, нитки та їх колір. Для української вишивки характерно часте використання орнаментів, які символізують Сонце і Воду – дві основні стихії, які створили і підтримують життя на Землі. Тому їх сприймають як батьківську і материнську енергії – сонячну і водну. У кожному регіоні України є свої традиції вишивання і символізм орнаментів, але незмінно лише одне – це частина генетичного коду українця.

Вишиванка – це споконвічна броня та духовний оберіг. Багато синів та дочок України були вимушені змінити свої вишиванки на однострій Збройних сил, адже сьогодні триває боротьба проти тих, хто хоче знищити все українське. Вдягаючи свої  вишиванки у цей день, згадаймо тих, завдяки кому українська культура, українська мова та Україна існує. Слава Україні!

21 травня Україна відзначає День вишиванки – свято, яке об’єднує традиції, пам’ять і нашу культурну спадщину .

А чи знаєте що означають символи на вишиванках? Чому в різних регіонах орнаменти відрізняються? Наші предки не просто прикрашали одяг, вони записували в орнаменти свої мрії, обереги та історію. Про це можна дізнатися із книжкової виставки «Вишиванка – код нації, вплетений у серце» підготовленою бібліотекаркою ліцею.

 

Музеї – це ті заклади, в яких зупиняється час та пахне історією різних подій. Музеї мають силу змінювати світ навколо нас. Вони є незрівнянними місцями відкриттів, навчають нас про наше минуле та відкривають наш розум для нових ідей, діляться досвідом поколінь. Завдяки своїм колекціям і програмам музеї створюють соціальну мережу, важливу для формування та розвитку свідомого та активного громадянського суспільства.

18 травня музейні працівники всього світу відзначають своє професійне свято. 

Міжнародний день музеїв з'явився в календарі в 1977 р., коли на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums – Міжнародна рада музеїв) було прийнято пропозицію про установу цього свята. І з 1978 р. цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах.

За словами Жака Перо, президента ICOM: «Музеї повинні зайняти місце в серці суспільства і бути відкритими громадськості. Розвиток наших установ залежить у великій мірі від допомоги громадськості, і ми повинні запропонувати їй можливість підтримати наші цілі і взяти участь у нашій роботі. Таким чином необхідно, щоб музеї і суспільство працювали разом, в дусі творчості та інновацій». 

Від початку повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року російська армія нищить все на своєму шляху. Українські музеї зазнають обстрілів, їх розграбовують. Безцінні експонати вивозяться ворогом як трофеї, знищуються російськими солдатами та горять у вогні.

Метою ж музейників є збереження історичних і мистецьки надбань України і популяризація знань серед населення, особливо молоді!

Пропонуємо ознайомитися з тематичною добіркою літератури «Між минулим і майбутнім», з якої ви можете дізнатися про українські музеї, їх історію створення, науково-пізнавальну та виставкову діяльність, цінні експозиції. А також корисні поради, як ненав’язливо зацікавити дітей пізнавати історичну, культурну і мистецьку спадщину України.

 

 

Сім’я — це щастя, любов і удача,

Сім’я — це влітку поїздки на дачу.

Сім’я — це свято, сімейні дати,

Подарунки, покупки, приємні витрати.

Народження діток, перший крок, перший лепет,

Віра в найкраще, хвилювання і трепет.

Сім’я — дружна праця і вічні турботи,

Сім’я — це багато вдома роботи.

Сім’я — це складно.

Сім’я — це важливо.

Сім’я — це коли

Все на світі можливо.

Сім’я – найбільша цінність для людини. Тому зовсім не дивно, що в календарі є свята, які пов’язані з родиною. 15 травня весь світ відзначає Міжнародний день сім’ї. Саме з сім’ї людина несе у світ правду, чесність, віру, традиції та звички і передає їх із покоління в покоління.

До цієї дати бібліотека ліцею презентує книжкову виставку «Сімейний затишок: тепло поруч». Метою виставки є привернення уваги до ролі сім’ї у вихованні дітей, формуванні особистості та збереженні духовних традицій.