Богдан Сильвестрович Ступка, народний артист України, митець світового масштабу, який у своїй творчості втілив кращі риси української духовності. За своє творче життя він виконав понад 200 ролей у театрі та кіно. Мистецька палітра Богдана Ступки не мала меж, а за його кіноролями можна вивчати історію. Богдан Сильвестрович втілив на екрані чимало видатних постатей: Іван Брюховецький («Чорна рада»), Іван Мазепа («Молитва за гетьмана Мазепу»), Богдан Хмельницький («Вогнем і мечем»), Тарас Бульба («Тарас Бульба») і навіть Чингісхан («Таємниця Чингісхана»). А кінодебют Богдана Ступки відбувся у 1970, коли 29-річний львівський театральний актор зіграв Ореста Дзвонаря у стрічці режисера Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою». Цей фільм приніс славу та визнання Ступці, який блискуче зумів відтворити складність людської натури. Богдан Ступка дуже переймався за кожну з ролей і робив усе можливе, аби йому повірили.

Він був дуже світлою і розумною людиною: віддав більше добра, ніж отримував і просто залишався собою попри найгірші виклики долі. Сцена для Ступки стала другою оселею, він ніколи не скаржився на роботу, бо любив її, це стало справою всього його життя. Зі сцени видатний Богдан Ступка пішов у 2012 році через онкологію, яка прикувала актора до ліжка, втім остання його роль у серіалі «Безодня» була виконана, як завжди, бездоганно.

До 85-ї річниці від дня народження українського актора театру і кіно, лауреата Шевченківської премії, народного артиста України, Героя України Богдана Ступки у бібліотеці ліцею представлено книжково-ілюстративну виставку «Роби справу чесно, з душею – і твоє до тебе прийде».

Є книги, які читають. А є книги, до яких повертаються знову і знову, щоразу відкриваючи нові грані. Саме такою є творчість Івана Франка - різноманітна, глибока й напрочуд сучасна. Його ідеї про соціальну справедливість, національну ідентичність та європейську інтеграцію України і сьогодні є важливими.

Спадщина Івана Франка вражає масштабом, а коло його читацьких і наукових зацікавлень охоплювало історію, фольклор, філософію, економіку, природничі науки та світову літературу. Він не лише створював власні тексти, а й відкривав читачам твори світових авторів, перекладаючи їх українською мовою.

Його книги - це світ, у якому поєднуються поезія і проза, наукова думка й народна творчість, українська культура та широкий європейський контекст. Кожна сторінка може стати початком нової мандрівки - у світ думок і образів, які продовжують говорити з нами крізь час.

Запрошуємо до бібліотеки відвідати книжкову виставку «Апостол духу, каменяр Іван Франко», присвяченої 170-річчю від дня народження одного з найвидатніших українських інтелектуалів.

24 серпня український народ відзначає найголовніше державне свято – День Незалежності України. Саме 24 серпня 1991 року Україну було проголошено незалежною, демократичною державою і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор.

З цієї нагоди в бібліотеці ліцею оформлено книжкову виставку «ЇЇ наймення – Незалежна».

В експозиції представлено видання з фонду бібліотеки, що висвітлюють історичні аспекти становлення України, особливості національної символіки, визначні події та постаті у боротьбі за незалежність нашої держави. Познайомившись з цими книгами, ви розкриєте для себе таємниці національних процесів, які відбувалися в Україні, а також дізнаєтеся про внесок, який наша країна зробила для світової спільноти. Значна увага приділена важливій темі війни за незалежність та державність, яка визначила сучасний стан нашої держави.

Запрошуємо всіх охочих завітати до бібліотеки та пригадати, як ми долали труднощі на шляху до незалежності. Разом ми можемо підтримувати та зберігати пам’ять про великі події та героїчний шлях нашої країни.

23 серпня – День державного Прапора – одного з трьох офіційних державних символів, що символізують суверенітет держави.

Національні символи в усі часи були відображенням духу нації, його своєрідним генетичним кодом. Прапор незалежної України має давню історію. Синьо-жовте поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських корогвах, прапорах і клейнодах ще з часів Козаччини. Жовто-блакитний прапор був державним символом Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.

28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про Державний прапор України». Також у серпні 2004 року Президент України Леонід Кучма підписав Указ про встановлення Дня Державного Прапора України, який святкуватиметься щорічно 23 серпня. Значення синього та жовтого кольорів на прапорі традиційно трактують як поєднання чистого, мирного безхмарного неба, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символу мирної праці та достатку.

З нагоди Дня державного Прапора України відділ обслуговування користувачів презентує книжкову виставку: «Символи державності та єдності нації». На виставці представлені книги та публікації в періодичних виданнях.

Вальтер Скотт – видатний шотландський письменник, який створив класичний жанр історичного роману. Він показав минуле через долі звичайних людей, об'єднав реальні події з вимислом та пробудив інтерес європейців до національної історії, традицій і фольклору.

Вальтер Скотт – одна з найбільш харизматичних постатей у сузір'ї англійських прозаїків. Унікальність творчості В. Скотта полягає у тому, що він належить до числа тих небагатьох письменників, які досягли надзвичайної популярності в країнах з різними ідеологічними системами.

Протягом більш ніж 30-річної літературної діяльності письменник створив 28 романів, дев’ять поем, безліч повістей, літературно-критичних статей.

Найвідоміші твори Вальтера Скотта: «Айвенго», «Гай Маннерінг», «Антикварій», «Пуритани», «Роб Рой», «Квентін Дорвард», «Життя Наполеона Бонапарта», «Аббат», та інші.

До 255-річчя від дня народження шотландського письменника, поета, історика, адвоката 15 серпня (1771 – 1832) бібліотекар ліцею підготувала книжкову виставку «Вальтер Скотт – співець шотландської душі». Запрошуємо до перегляду.

15 серпня - Успіння Пресвятої Богородиці
У цей день християни східного обряду відзначають одне з найбільших церковних свят - Успіння Пресвятої Богородиці.
Це свято символізує духовну силу, любов, милосердя та надію. В українській традиції воно також пов’язане з багатьма звичаями та народними обрядами, що передавалися з покоління в покоління.
Нехай цей день принесе у кожну оселю мир, тепло, добробут і злагоду, а серця наповнить вірою та надією.
Щиро вітаємо зі святом Успіння Пресвятої Богородиці!

12 серпня виповнюється 75 років від дня народження Галини Малик – відомої української дитячої письменниці, чиї твори вже багато років захоплюють юних читачів добрими історіями, гумором, фантазією та неймовірними пригодами.

Твори Галини Малик користуються популярністю у бібліотеках для дітей, адже в них є все, що так люблять юні читачі: казкові світи, незвичайні герої, пригоди, дотепність, дружба та віра в те, що навіть із найскладнішої ситуації можна знайти вихід. 

Галина Миколаївна Малик народилася 12 серпня 1951 року в Бердянську Запорізької області. У 1964 році її родина переїхала до селища Середнє на Закарпатті. Згодом сім’я оселилася на Донеччині, куди був направлений на роботу батько письменниці.

Галина добре навчалася у школі, вирізнялася веселою вдачею та почуттям гумору. Після закінчення школи вступила до Ужгородського університету, де навчалася на філологічному факультеті. Вищу освіту здобула у 1980 році.

Писати Галина Малик почала ще у шкільні роки. Згодом на певний час залишила літературну творчість, однак повернулася до неї після народження доньки — почала складати для неї віршики та історії.

Так поступово народився особливий письменницький світ Галини Малик – добрий, дотепний, фантазійний і водночас близький дітям. Згодом письменниця почала створювати казкові повісті, головними героями яких стали діти та підлітки. Її твори вирізняються живою мовою, гумором та здатністю говорити з юними читачами про важливі речі легко й цікаво.

Одним із найвідоміших творів Галини Малик стала повість «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Книга відкриває читачам фантастичний світ, у якому незавершені справи набувають несподіваного продовження, а головній героїні доводиться проявити кмітливість, сміливість і наполегливість.

Серед відомих творів письменниці також – «Подорож Алі до країни Сяк-Таків», «Злочинці з паралельного світу», «Пригоди в зачарованому місті», «Мандри і подвиги Хитромудрого Лицаря Горчика», «Пригоди Іванка і Беркутка», «Страус річкою пливе», «Пантлик і Фузя» та багато інших.

З 1991 року письменниця є членкинею Національної спілки письменників України.

Літературний талант Галини Малик неодноразово відзначали професійними нагородами. За повість «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» у 1988 році письменниця отримала премію імені Олександра Копиленка. За повість «Злочинці з паралельного світу» у 2003 році була удостоєна звання лауреата літературної премії імені Лесі Українки.

У 2007 році Галина Малик отримала літературну премію імені Федора Потушняка за книги казок для дітей «Пригоди в зачарованому місті» та «Сміятись заборонено».

Попри те, що від появи багатьох творів Галини Малик минули десятиліття, вони не втрачають своєї привабливості для нових поколінь читачів.

З нагоди ювілею відомої української письменниці у бібліотеці ліцею підготовлено книжкову виставку «Казковий світ Галини Малик».

На виставці представлено книги письменниці - добрі, цікаві та захопливі історії, які дарують дітям радість читання, знайомлять із незвичайними героями та переносять у світ пригод і фантазії. Запрошуємо наших читачів завітати до бібліотеки, познайомитися з творчістю Галини Малик та обрати свою улюблену історію!

Бажаємо Галині Миколаївні міцного здоров’я, натхнення, творчих сил і ще багато років радувати читачів новими чудовими книгами!

Яблучний Спас – не просто свято, це ще й переддень осені, що невпинно наближається. З цього дня вечори стають холоднішими. Цього дня наші предки святкували зустріч літа з осінню і щедрий урожай яблук, винограду й інших серпневих дарів природи. На Яблучний Спас існує чудова традиція ходити у гості. Люди вірили, що в цей час яблука стають чарівними. Якщо на Яблучний Спас загадати бажання і з’їсти свячене яблучко, то загадане збудеться.

Користувачі бібліотеки матимуть нагоду дізнатись більше про свято та цікаві традиції пов’язані з ним переглянувши виставку-інсталяцію «В гості до нас прийшов яблучний спас», що буде представлена, в бібліотеці ліцею.

 

Свято Спасу, Макового або Маковія, є важливою релігійною та народною подією в українській культурі, яке в цьому році відзначають 1 серпня. Це свято поєднує в собі християнські та давні язичницькі традиції. У християнстві цей день відзначається як свято Винесення Хреста Господнього, а в народній традиції його пов’язують із завершенням жнив та початком збору меду і маку. У цей день освячують воду, букети з трав, квітів та маку, які мають символічне значення захисту від злих сил. Маковія є частиною трьох Спасів, які святкуються в серпні, разом із Яблучним та Горіховим Спасами, і символізує початок підготовки до осені. Більше про це свято та традиції дізнаєтесь з матеріалів книжкової виставки «З медом і маком прийшов влітку Спас», що експонується в бібліотеці ліцею.