25 жовтня - 80 років від дня народження Василя Тимофійовича Скуратівського

Багатогранність інтересів вченого була дивовижною — це історія, етнографія, народознавство, фольклористика, літературознавство, мистецтвознавство, державознавство, превентивна діяльність тощо. В. Т. Скуратівський — лауреат багатьох премій: ім. М. Островського, «Золоте перо», «За сприяння українській культурі» (Клівленд, США), фундації Антоновичів (Нью-Йорк).

Книга «Мамина молитва» виявила нову грань творчості цієї видатної людини. Це перша збірка художньої прози В. Т. Скуратівського, в якій автор відтворив нелегке життя селян у довоєнні та перші повоєнні роки, і, дуже цікаво, що прототипами його героїв стали реальні люди, які пройшли через пекло «збільшовиченої ери».

Серед вітчизняних етнографів Василь Скуратівський був постаттю першорядною. Його книжки не губилися в морі популярного народознавства, що розлилося в Україні останніми роками. Бо він писав і збирав матеріали до цих книжок не тоді, коли дозволили, а все життя. Його книжки завжди знаходили (й знаходитимуть!) вдячних поціновувачів. І то не лише серед пасивних споглядальників старовини. Приміром, його книжка про українське бджолярство стала настільною, для багатьох серйозних фахівців-практиків. А знаменита «Берегиня» витримала кілька видань і стала шкільним підручником з народознавства.

Бібліо-кафе "Книжкова смакота"

Шкільна бібліотека приєдналася до проведення місячника шкільних бібліотек та презентувала для 6 класу бібліо-кафе «Книжкова смакота». Увазі присутніх бібліотекар Шпитчук О.М. запропонувала літературне меню, яке розраховане на різні смаки і уподобання користувачів.

Страви в цьому кафе готують дуже смачні, а головне – корисні. Від них користувачі ніколи не зіпсують свою фігуру. Їм не доведеться купувати нові речі, лише покращать роботу головного мозку, полегшать душу, позбудуться негативу, адже ці страви насичують саме мозок, а не шлунок.

Чим більше страв сьогодні скуштують відвідувачі бібліотеки, тим більше інтелект-калорій отримають. Тож всіх тих, хто хоче ближче познайомитися з універсальним винаходом людства – книгою, з новими виданнями, які надійшли до бібліотеки та цікаво провести час – запрошуємо до нашого бібліо-кафе «Книжкова смакота».

Всі бажаючі мали можливість ознайомитися з новинками сучасної літератури.

Зустрічі в бібліокафе відбуватимуться й надалі, адже ця форма спілкування дуже сподобалася.

Зірка Мензатюк

21 жовтня виповнилося 65 років від дня народження Зірки Мензатюк- сучасної дитячої письменниці.

Відома– українська дитяча письменниця, журналістка Зірка Мензатюк член Національної спілки письменників України, автор понад 18-ти книжок для дітей, лауреат Міжнародного літературного конкурсу у США (2002 р.), лауреат літературної премії імені Наталі Забіли (2005 р.), володарем титулу «Книжка року 2006» у номінації «Дитяче свято» .

З нагоди 65-річчя від дня народження письменниці дітям було презентовано твори письменниці. У яких пані Зірка пише про вічні цінності українського народу. На думку Зірки Захаріївни, немає тем, які для дитини будуть недоступними чи складними для розуміння. Бібліотекар ознайомила учнів про життєвий та творчий шлях Зірки Захаріївни, про дитинство, про перші спроби пера та творчі здобутки казкарки.

Увесь свій досвід й талант жінка віддає дітям. Зірка Захарівна – авторка дитячих книг «Тисяча парасольок» , «Арніка», «Зварю тобі борщику», «Чарівні слова», «Катрусині скарби». Дослухаючись до народних переказів і легенд про рослини написала книги «Зелені чари» та «Український квітник». Обдарувала юних читачів історичними розповідями  «Чумацький шлях», «Ярмарок» . А «Таємниця козацької шаблі» увійшла до шкільної програми 5 класу.

Кожна з них про щось розповідає дитині, у казковій формі допомагає вчитися. Радує, що ці казки мають національний український колорит, який не заважає їхньому сприйняттю: синя і жовта фарби асоціюються з кольорами українського прапору, дощ іде на Хрещатику, а ноти створюють мелодію, присвячену Україні.

Твори її вчать мудрості та людяності, написані захоплююче і просто. То ж  запрошуємо у бібліотеку до перегляду книг письменниці «Добрий світ казок Зірки Мензатюк».

Радимо Вам, юні друзі бібліотеки, познайомитись з ними та прочитати!

Павло Прокопович Глазовий український поет-гуморист і сатирик

Павло Глазовий (30.08.1922-29.10.2004) -  найулюбленіший український "сміхотерапевт" останнього півстоліття. Його твори запалюють радісним, іскристим сміхом і юні, і дорослі серця, підбадьорюють у найскладніші хвилини безнадії.

Творчість Павла Глазового - гірка й прекрасна правда про нас самих. Його буцім то невибагливі на "естетський" слух гуморески роблять людей щасливішими і звільняють від страху.

Гуморески Павла Глазового входили до репертуару народних артистів України Андрія Сови, Анатолія Паламаренка, Валентина Дуклера, Анатолія Литвинова, Ніни Крюкової, Володимира Калашникова та багатьох інших майстрів сміху. Поет, який любив веселий здоровий сміх, був щасливий від того, що пише простим людям. Іскристий гумор поета часто носив характер народного анекдоту. Але від того він не лише не губив щирої народної любові, а навіть став ще за життя легендою. Вже багато років читачі різних поколінь із захопленням читають гуморески Павла Глазового, кожний знаходячи у його творчості щось своє. Притаманні поету любов до рідної землі, до свого народу, вболівання за українську мову, українське мистецтво, донесені до людей в гумористичній формі, допомагають їм переосмислити своє буття.

Усі присутні у цей день мали можливість ознайомитися з літературою про його життя і творчість, що була представлена на книжкової експозиції «Нехай від лих і бід усіх вас береже здоровий сміх!».

20 жовтня — Міжнародний день кухаря і кулінара

Це професійне свято було засновано у  2004 році з ініціативи Всесвітньої асоціації кулінарних співтовариств.

Кухар і кулінар — це скоріше не професія, а вид мистецтва! Приготування їжі являє собою унікальний процес. Рецепт страви є тільки начерком приготування. Досягти балансу смаків, врахувати всі тонкощі, не упустити момент, в який необхідно проводити ті чи інші дії з продуктами та приправами — ось в цьому і полягає мистецтво. Успіх кулінара залежить від знань і досвіду, але більш за все — від особливого таланту та почуттів. Робота кулінара вимагає терпіння, якісної спеціальної освіти та навичок. Не дивно, що секрети приготування страв передаються з покоління в покоління. Багатовіковий досвід і практика перетворили процес приготування їжі на справжнє диво!

Для багатьох з нас з’їсти що-небудь смачненьке — це маленьке свято, яке ми влаштовуємо собі з приводу або просто за бажанням. Сьогодні ми вітаємо всіх кухарів і кулінарів з їх професійним святом! Бажаємо нових успіхів і нових кулінарних шедеврів! Щастя і благополуччя! Зі святом!

ФОТОКРОС "МОЄ ХОББІ ЧИТАННЯ"

Анкетування у 9 класі 

"Інформаційна культура юнацтва"

Дублер - шоу "Бібліотекар на час"

17 жовтня в рамках Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек, який проходить під гаслом: “Бібліотека Нової української школи – простір для освітніх можливостей кожного учня” вперше в приміщенні нашої бібліотеки було проведено “Дублер-шоу. Бібліотекар на годину.”

В цьому заході на кілька годин бібліотекарями стали учні 11-Б класу: Мінайлюк Василина та Максимюк Марія.

На робочому місці працівник бібліотеки провела для дублерів інструктаж з техніки безпеки; ознайомили їх з правилами поведінки в бібліотеці; розстановкою книжкового фонду; розповіли, як поводити себе з відвідувачами; пояснили правила запису літератури в читацький формуляр.

Діти впевнено обслуговували відвідувачів, допомагали їм вибирати книги, відчуваючи себе господарями абонементу.

Юним помічникам дуже сподобалося в ролі бібліотекаря. Вони зауважили, що це дуже цікава й потрібна професія, щоб бути ним, потрібно багато знати і читати. Відчувши себе «бібліотекарем на годину», маленькі дублери зацікавилися професією бібліотекаря.

Від незвичайного заходу, який проведено у нашій школі вперше учні були у захваті.

Оскар Уайльд - "апостол естетизму"

 «Лондонський парижанин», «місіонер – декадент від літератури», «геній парадоксів», «найбільш послідовний представник дендизму», «скандаліст» - як тільки не називали Оскара Уайльда – письменника, що тонко відчував лицемірство та фальш.

До Уайльда по-різному ставилися всі, хто його знав. Одні вважали його за генія, інші говорили, що він не здатен навчити своїх читачів нічому хорошому, що лише «одне голе естетство на його полотні». Однак, навіть якби письменник написав за своє життя лише один роман «Портрет Доріана Грея», його і'мя все-рівно б викликало повагу і вдячність нащадків.

Творчість Оскара Уайльда не може залишити байдужим нікого, хто хоч раз читав його твори. Його високо цінували  письменники зі світовим ім’ям. За словами Гора Відала,  класика американської літератури, твори Оскара Уайльда "не вимагають пояснень або інтерпретації - їх потрібно лише читати, дивитися чи слухати ... Уайльд справжній майстер, творець чудових п'єс.

Бібліотекар розповіла учням про життєвий і творчий шлях автора роману «Портрет Доріана Грея», збірки оповідань «Злочин лорда Артура Севіла», літературно-критичних діалогів «Задуми», п’єс «Віяло леді Віндермір», «Жінка, яка не варта уваги», «Ідеальний чоловік» та ін.; про формування його як особистості та вплив епохи на людину.

Життя і творчість Оскара Уайльда тогочасне суспільство сприймали по-різному: для когось він був шукачем краси, поетом, філософом, письменником, «найкращим із сучасних драматургів»; для інших – рабом прози, який усе життя грав чужу роль; ще для певної категорії він – майстер краси, «король життя», естет, неординарна особистість, яка жила за власним сценарієм.

У бібліотеці школи організована виставка-персоналія «Співець краси і милосердя», присвячена 165-річчю від дня народження видатного ірландського поета, драматурга і прозаїка. Всіх бажаючих запрошуємо поглибити свої знання про багатогранну літературну спадщину та незвичайну долю письменника-ювіляра.

Нестор Чир

Нестор Чир - людина подвижницької долі, яка не скорилась важкій хворобі, а, борючись впродовж десятків літ, викувала себе для любові й людей.

Народився він 12 березня 1938 року в селі Новий Диків Любачівського повіту Жешувського воєводства в  українській селянській родині. У 1945 р. за злочинною угодою СРСР і прокомуністичного уряду Польщі разом із сім'єю зазнав насильницької депортації на Тернопільщину, де пройшли його дитинство та шкільні роки в с. Полівці Чортківського району. У 1960 р. закінчив Дрогобицький нафтовий технікум.  Цього ж року направлений на роботу в м. Надвірна. Працював у нафтовій галузі до 2003 р. на різних інженерно-технічних посадах.

Нестор Іванович - один із засновників Надвірнянського районного Товариства української мови, голова осередку Народного Руху України в Надвірнянському управлінні бурових робіт. Чотири скликання (з 1990 до 2006 рр.) був депутатом Івано-Франківської обласної ради.

Пише вірші та оповідання. Друкувався у відомих в Україні та поза її межами часописах „Дзвін", „Перевал", „Січеслав",  „Вік", „Літературна Україна",  „Пектораль" та ін., обласній та районній пресі. Автор поетичних збірок „Пізнє яблуко мого саду",  „Калиновий спалах", „Акорди срібної печалі", „Білі сльози снігу" та ін. Спричинився до видання альманаху ,,Страгора", книги ,,Надвірна. Історичний нарис" та фотонарису ,,Надвірна. Поема у світлинах".

З 1987 року керує літературно-мистецькою студією ,,Бистрінь" при Надвірнянській районній газеті ,,Народна воля". Упорядник та співавтор чотирьох літературних альманахів студії.

Лауреат обласних літературних премій ім. В. Стефаника, ім. М. Підгірянки та ім. Я. Дорошенка, районної  - ім. Н. Попович.

За вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток Прикарпаття нагороджений орденом „За заслуги" III ступеня, Почесним знаком на честь 2000-ліття Різдва Христового, Почесною Грамотою Верховної Ради України, багатьма грамотами облдержадміністрації та іншими нагородами.

Старанне поєднання в різнобічній діяльності індивідуальних зацікавлень із суспільними інтересами і формують привабливе обличчя людини-особистості Нестора Чира, увиразнюють повноцінність його подвижницької долі.

На виставці представлений поетичний доробок нашого славного земляка, а також літературознавчі дослідження про нього В. Качкана, Я. Дорошенка, О. Слоньовської, Є. Барана та ін., що висвітлюють глибину творчості письменника. Окремий розділ експозиції становлять збірки творів членів літературної студії „Бистрінь", вихованців Нестора Івановича.

Ім’я Нестора Чира занесено в книгу ділової еліти Прикарпаття «Золоті імена» та в книгу «Новітня історія України: Хто є хто на Івано-Франківщині».

Одружений: має дві дочки, дві внучки, одну правнучку.

15 жовтня 2014 помер. Похований у м. Надвірна на місцевом цвинтарі.

Усіх шанувальників поезії бібліотека запрошує ближче пізнати сторінки його творчості, розкриті на ювілейній книжковій виставці „Нестор Чир: мольфар поетичного духу".

Михайло Юрійович Лермонтов

До 205-річчя від дня народження російського поета Михайла Юрійовича Лермонтова  /1814-1841/

«Ні, я не Байрон, іншій я Обранець,

людям ще не знаний,

Як він, мандрівець, світом гнаний,

Та руська лиш душа моя…» М.Ю.Лермонтов

Михайло Юрійович Лермонтов XIX століття знаменується приходом у російську літературу Пушкіна, Грибоєдова, Гоголя. У цьому сузір’ї імен особливо вражає своїм блиском, своєю творчою спадщиною, створеною за дуже стислий термін – письменник та поет - Михайло Юрійович Лермонтов.

Особистість його яскраво індивідуальна, сповнена гострих протиріч і пошуків. М. Лермонтов був, мабуть, самим оригінальним поетом з тих, хто був до нього.

Творчість художника віддзеркалювала свою епоху, інтереси і проблеми свого покоління, Лермонтов був дійсно «Героєм свого часу».

Як поет і прозаїк він вніс неоціненний внесок в розвиток майже всіх літературних жанрів.

Творчість і життя поета, яке складалось і закінчилось трагічно, це яскравий приклад служіння своєму народу.

Його твори хвилюють і завжди будуть хвилювати читачів благородством почуттів, мужньою щирістю і всім тим чому не має меж у часі.

Запрошуємо Вас ознайомитись з творчою спадщиною М. Ю. Лермонтова та літературою про життя митця на виставці літератури «Я шукаю свободи і спокою…», що оформлена в бібліотеці.

До Дня художника

"Художник – людина, яка пише те, що можна продати.

А хороший художник – людина, яка продає те, що пише".

Пабло Пікассо

Щорічно у другу неділю жовтня українські діячі мистецтва і відзначають своє професійне свято – День художника. Варто зазначити, що українським майстрам пензля і різця належать твори, які стали частиною золотого фонду світового образотворчого мистецтва.

Вишуканий живопис, віртуозна графіка, майстерна пластика є невід’ємною частиною національної культури, джерелом духовного розвитку і задоволення естетичних потреб українського суспільства. Доробок художників засвідчує могутній потенціал нашого народу, сприяє створенню позитивного іміджу України в світі.

Як відомо, образотворче мистецтво є однією з найдосконаліших форм діяльності, оскільки в художній палітрі кристалізується внутрішній світ людини, звучать кольори глибоких почуттів. Роботи художників будять прагнення до прекрасного, змушують замислитися над хвилюючими питаннями і конкретними проблемами.

До Дня художника України в останні роки у різних виставкових залах та музеях України було приурочено проведення виставок творів образотворчого мистецтва.

В нашій бібліотеці до Дня художника розгорнуто книжкову виставку-вернісаж «Дивосвіт майстрів палітри».

Запрошуємо переглянути!

14 жовтня – один день в історії України

  Православна церква святкує день Покрови Пресвятої Богородиці. З 1999 року згідно з Указом президента Леоніда Кучми у свято Покрови відзначають День українського козацтва. Також уже більш ніж півстоліття цей день вважається датою створення Української повстанської армії. А починаючи з 2014 року, 14 жовтня набуло ще одного значення – українці святкують День захисника України.

14 жовтня в Україні є особливим днем, який щорічно переповнює гордістю та хвилюваннями серця мільйонів громадян нашої держави. У цей день відзначають одразу чотири свята та пам’ятні дні, пов’язані з різними історичними подіями.

До цього дня Україна йшла довгим і тернистим шляхом. Нагальна потреба у такому загальнодержавному святі особливо гостро постала після російської анексії Криму та початку воєнних дій на території Донецької та Луганської областей.

З нагоди свята Дня захисника України та Покрови Пресвятої Богородиці в школі пройшла конференція. Учні 9-10 класів приготували короткий екскурс в історію свята, згадали славні сторінки доби козаччини, героїв визвольних змагань часів І світової війни – січових стрільців та воїнів Української повстанської армії, 77-річчя створення якої в ці жовтневі дні відзначаємо.

Про сьогодення українського війська, про вістку зі Сходу розповів вчитель предмета «Захист Вітчизни» Кречуняк В.В. Василь Васильович підкреслив важливість участі громадян держави в допомозі військовим, закликав не бути байдужими. Своїми вчинками кожен учасник освітнього процесу має утверджувати Україну та все українське в побуті і під час навчання, щоб бути гідними нащадками своїх героїчних предків.

Вчитель розповів про прапор, який цими днями вивішений на почесному місці школи. Прапор був привезений волонтерами з бойових позицій Луганської та Донецької областей та підписаний нашими земляками, які там воюють.

А також учні мали можливість ознайомитись із книжковою виставкою «У нашім минулім - там воля і слава,
У нашім минулім- безсмертні діла.
Цього не украде в нас зрада лукава,
Бо кров'ю Вкраїна все те добула...», яка була оформлена в бібліотеці.

Хоч зараз не спокійно у нашому домі та наша дружня сім’я – український народ, здолає всі перешкоди.

Тож вклонімось тим, хто нам спокій береже і захищає велику – рідну, вільну Україну. Пам’ятаймо про це і в хвилини радості, і в години печалі. Людина не може називатися людиною, якщо вона не має ні мови, ні пісні, ні пам’яті, ні роду.

БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ

А ти, як завжди сам в пустелі світу лютій,

Й оцінять марно, скупо, точно і тверезо.

А ти, як завжди, будеш сам під сонцем гострим лезом,

Й складуть надгробний напис: жив і вмер забутий.

Богдан-Ігор Антонич

До 110 річниці від дня народження поета у бібліотеці відкрито книжкову виставку “Я є рушниця, радістю набита, якою витсрелю на честь життя”.

Слава прийшла до Антонича вже «по від’їзді» у вічність – і не як наслідок його прижиттєвих титанічних зусиль, а, швидше, як побічний ефект. Такий собі осад від хімічної реакції в реторті поезії.

Писати вірші Антонич почав рано – у польській гімназії, польською мовою. «Навернення» до української поезії відбулося по вступові у Львівський університет 1928 року. Уперше Антонич дав до друку свою поезію аж у 1931 році в пластовий журнал «Вогні». Того ж року побачила світ перша книжка «Привітання життя».

Прижиттєве визнання запопало поета після публікації у 1934 році збірки «Три перстені», за яку він отримав літературну нагороду львівського Товариства письменників і журналістів. «Книгу Лева», видану в 1936 р., теж було відзначено – премією Українського Католицького Союзу. Втім, слава (нехай досить локальна) торкнулася Антонича мало – лише через дискусії, спричинені незвичністю поетичних образів вільного літератора.

Не досягнувши 28 років, 6 липня 1937 року поет відійшов у «дім за зорею». Наступного року було посмертно видано дві збірки, які Антонич готував паралельно із останньою прижиттєвою: «Зелена Євангелія» і «Ротації».

Поетичний доробок Б.-І.Антонича приваблює своєю небайдужістю до національно-визвольних рухів і змагань нашого народу, до боротьби за його волю. Читачі мають можливість переконатися в патріотичній наснаженості віршів “Крутянська пісня”, “Навпроти тьми, неволі, горя…”, “Листопад” та ін.

Осягнення всієї величі таланту поета – справа майбутнього. Але з матеріалів книжкової виставки читачі можуть переконатися у неповторності світу, створеного поетом, відчути подих “вітру століть”, що віє зі сторінок його книг:

І вітер віє від століть,

крилатий, вільний і неспинний,

і вчить свободи, туги вчить

за чимсь незнаним і нестримним.