14 жовтня – один день в історії України
14 жовтня в Україні є особливим днем, який щорічно переповнює гордістю та хвилюваннями серця мільйонів громадян нашої держави. У цей день відзначають одразу чотири свята та пам’ятні дні, пов’язані з різними історичними подіями.
До цього дня Україна йшла довгим і
тернистим шляхом. Нагальна потреба у такому загальнодержавному святі особливо
гостро постала після російської анексії Криму та початку воєнних дій на
території Донецької та Луганської областей.
З нагоди свята Дня захисника України та Покрови
Пресвятої Богородиці в школі пройшла конференція. Учні 9-10 класів приготували
короткий екскурс в історію свята, згадали славні сторінки доби козаччини,
героїв визвольних змагань часів І світової війни – січових стрільців та воїнів
Української повстанської армії, 77-річчя створення якої в ці жовтневі дні
відзначаємо.
Про сьогодення українського війська, про
вістку зі Сходу розповів вчитель предмета «Захист Вітчизни» Кречуняк В.В.
Василь Васильович підкреслив важливість участі громадян держави в допомозі
військовим, закликав не бути байдужими. Своїми вчинками кожен учасник
освітнього процесу має утверджувати Україну та все українське в побуті і під
час навчання, щоб бути гідними нащадками своїх героїчних предків.
Вчитель розповів про прапор, який цими
днями вивішений на почесному місці школи. Прапор був привезений волонтерами з
бойових позицій Луганської та Донецької областей та підписаний нашими
земляками, які там воюють.
А також учні мали можливість
ознайомитись із книжковою виставкою «У нашім минулім - там воля і слава,
У нашім минулім- безсмертні діла.
Цього не украде в нас зрада лукава,
Бо кров'ю Вкраїна все те добула...», яка була оформлена в бібліотеці.
У нашім минулім- безсмертні діла.
Цього не украде в нас зрада лукава,
Бо кров'ю Вкраїна все те добула...», яка була оформлена в бібліотеці.
Хоч зараз не спокійно у нашому домі та
наша дружня сім’я – український народ, здолає всі перешкоди.
Тож вклонімось тим, хто нам спокій
береже і захищає велику – рідну, вільну Україну. Пам’ятаймо про це і в хвилини
радості, і в години печалі. Людина не може називатися людиною, якщо вона не має
ні мови, ні пісні, ні пам’яті, ні роду.
Немає коментарів:
Дописати коментар