СХИЛІМО ГОЛОВИ В СКОРБОТІ…

1933-й рік… найчорніший час в історії України. У світі не зафіксовано такого голоду, як той, що випав на долю нашого народу.

23 листопада в школі  відбувся захід – реквієм «Схилімо голови в скорботі»,  який підготували бібліотекар, педагог – організатор, вчитель історії разом з учнями 11 класу.

Діти нагадали про ті страшні сторінки історії нашої держави, коли без стихії, без засухи, без війни – в самому центрі Європи, в Україні, яка була житницею континенту, небачений голод забрав у могилу мільйони людей.

Сьогодні ми впевнено можемо говорити, що це був більшовицький геноцид! Це була безкровна, людоморська війна проти українського народу. Війна – задля того, щоб підірвати коріння волелюбної нації, винищити цілий етнос.

Учасники заходу зачитали розповіді свідків того страшного голодного лихоліття, адже це – достовірне джерело правди про голодомор.

Тривожною була хвилина мовчання. Адже моторошно уявити мільйони зморених голодом людей України.

Також учні наголосили на тому, що хліб потрібно шанувати, адже колоски пшениці вважаються символом життя і перемоги над голодом.

Учні школи під час лінійки прослухали пісні про голодомор.

Звертаючись до учнів школи, вчитель історії Рильчук Світлана Григорівна закликала усіх зберегти пам’ять про ці події і запалити свічку пам’яті 24 листопада о 16.00 год.

Щорічно, кожну четверту суботу листопада, відзначається День пам’яті жертв голодомору 1932-33рр. В цей день усі українці запалюють свічку пам’яті, адже, мабуть, не знайдеться жодної родини, яку б минуло це лихо.

Бібліотекар школи оформила книжкову виставку «Пам’ятаємо про голодомор» та ознайомила учнів з літературою, яка знаходиться в фонді шкільної бібліотеки.