У бібліотеці ліцею розгорнуто книжково-ілюстративну виставку “Незвичай     на жінка… Аристократка духу”, присвячену 95-річниці від дня смерті української письменниці.

Поетеса, автор прозових та драматичних творів, перекладач, науковець, фольклорист і етнограф, видавець, активна громадська діячка – це все вона, Олена Пчілка.

…Вона обрала собі псевдонім, який можна прочитати як прекрасна, світла (Олена); трудівниця (Пчілка). І всім своїм життям довела вірність такому імені.

Олена Пчілка явила себе справжньою українкою і в предковічних та святих іпостасях – доньки, сестри, дружини, матері. Ольга Петрівна Косач-Драгоманова шанувала свій рід – батька і матір, боготворила брата – Михайла Драгоманова, а ще була вродливою жінкою, ніжною і мудрою матір’ю, яка народила і виховала шістьох дітей – двох синів і чотирьох доньок, що стали достойними і шанованими людьми. Однією з доньок була геніальна Леся Українка.

Ольга Петрівна Косач належить до числа тих діячів, які невтомною працею на терені української культури зробили значний внесок до духовної скарбниці свого народу. На ниві красного письменства вона трудилась близько шістдесяти літ, випробувавши перо в усіх літературних жанрах: драми та комедії, повісті та оповідання, байки та ліричної поезії, епічної поеми й поетичних перекладів. Людина з широким світоглядом і ґрунтовою освітою, Олена Пчілка зажила слави і в історії української журналістики, зокрема як мистецтвознавець, критик та популяризатор українського мистецтва. Її діяльність як фольклориста і етнографа є ще одним проявом її самобутнього таланту.

Довгий час про неї не писали, не друкували її творів, намагалися викреслити з історії літератури. І лише останнім часом ім’я Олени Пчілки зазвучало в шані (в статтях, телепередачах, на вечорах пам’яті), яку їй давно вже мало віддати суспільство, про оновлення якого мріяла і для якого так багато зробила письменниця.

На книжковій виставці експонуються твори Олени Пчілки, матеріали про життєвий та творчий шлях.