Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

А. Малишко

Український поет-пісняр Андрій Самійлович Малишко народився 14 листопада 1912 року в м. Обухів Київської області в багатодітній сім'ї сільського шевця. У 1930 році юнак надрукував перші вірші в журналах «Молодий більшовик» та «Глобус». Закінчивши у 1932 році Київський інститут народної освіти, працював учителем в Овручі. Відслуживши рік у армії, переїхав до Харкова й працював журналістом.

Протягом 1935-1940 pоків Андрій Малишко видав збірки: «Батьківщина» (1936), «Лірика», «З книги життя» (1938), «Народження синів» (1939), «Листи червоноармійця Опанаса Байди», «Березень», «Зоревідні», «Жайворонки» (усі - 1940). У цей же період написав поеми «Трипілля» (надруковано лише уривки), «Ярина», «Кармалюк», «Дума про козака Данила». У 1941-1944 pоках поет служив військовим кореспондентом у газетах «Красная Армия», «За Радянську Україну», «За честь Батьківщини», де виступав і як поет, і як публіцист; видав сім збірок поезій: «До бою вставайте!» (1941), «Україно моя!» (1942, виходила двічі), «Понад пожари» (1942), «Слово о полку» (1943), «Битва» (1943), «Полонянка» (1944), «Ярославна» (1946). У 1944-1947 роках Андрій Малишко працював відповідальним редактором журналу «Дніпро». За поему «Прометей» отримав у 1947 році Сталінську премію. У 1950 році з'явилась збірка «За синім морем», написана після відвідання поетом Канади та США разом з групою діячів культури. Наступного року він отримав за неї Сталінську премію.

Авторству Андрія Малишка належать тексти відомих українських пісень «Знову цвітуть каштани», «Пісня про Київ», «Як на дальнім небосхилі», «Пісня про рушник», «Ми підем, де трави похилі», «Вчителька» тощо. Помер Андрій Малишко 17 лютого 1970 року.

Широке й художнє розмаїття Малишкової поезії. В ній – звичайний ліричний вірш і ліричні розповіді, пісні і балади, дитячі вірші і поеми. Більшість ліричних героїв його поезій – це шукачі щастя, кращого життя. Вони, як і поет, прагнуть досконало пізнати оточуючий світ, милуватись та захоплюватись його красою.

Про Малишка поки що не написано грунтовних біографічних нарисів, але є в нас його поезія – його біографія. Торкнутися її барв ми мали змогу на літературно-мистецькому читанні «Чарівні джерела поезії А. Малишка» (110 років від дня народження), яке проводилось із студентами першого курсу факультету управління та інформаційної діяльності.

Під час проведення заходу ліричний струмінь внесли поезії «Троянда», «Гармоніст», «Вчителька» та ін., які студенти читали напам’ять. Прекрасним було і художнє читання поезій «Опанас Біда», «Ми підем, де трави похилі». Читачі висловлювали свої думки про актуальність творів поета, про їх високу художню майстерність і довершеність.

Поетичне слово Андрія Малишка є натхненним, бойовим і неспокійним. Воно зігріте любов’ю до людей і природи, до добра і краси, несе правду про велич і звитяжність нашого народу.

Також до цієї визначної дати, до 110-річчя від дня народження А. Малишка, у бібліотеці  представлена літературна виставка «Його чудодійне слово».