Сила пам’яті: поговоримо про Голодомор

«Я на власному досвіді не раз переконувався, з якими труднощами правда про Голодомор пробивала собі дорогу крізь товщу часу, лукавого замовчування і підступних міфів, щоб відтепер назавжди залишитися пам’ятником по загублених і нагадуванням, пересторогою для живих»

Борис Хандрос

 

Кожна четверта субота листопада для українців є трагічною датою, адже в цей в день ми вшановуємо пам’ять про тих, хто загинув внаслідок жахливих подій – голодоморів, якими катували наших пращурів протягом першої половини XX століття: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 роки.

Цього року День пам’яті жертв голодоморів припадає на 26 листопада. За оприлюдненою інформацією Українського інституту національної пам’яті, інформаційна кампанія з нагоди вшанування пам’яті загиблих від голодоморів, проводитиметься під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо».

«Пам’ятаємо злочин сталінського геноциду та його жертв. Єднаємося, тому що єдність є запорукою нашої перемоги. Роз’єднаність і непорозуміння стали причиною втрати українцями власної держави у 1920-х, її окупації більшовиками і вчинення злочину геноциду. Але зараз Україна і світ – інші. Ми маємо власну державу та Збройні сили, підтримку світу, військову, фінансову, дипломатичну допомогу. І найголовніше – згуртованість народу. Тому ми вистоїмо й переможемо». Доброю традицією стало проведення акції «Свічка у вікні». З урахуванням великої кількості українців, вимушених залишити рідні домівки через широкомасштабне вторгнення Росії на територію України, лейтмотивом цієї акції стане фраза «Де б ти не був - вшануй». Тож 26 листопада о 16.00 долучайтеся до загальнонаціональної хвилини мовчання та запаліть свічку у вікні як символ скорботи за загиблими та віри в перемогу.

Якою б важкою та страшною не була тема голодомору, проте, нам треба її проговорювати, рефлексувати та не забувати. Спеціально до Дня пам’яті жертв голодоморів у ліцею була проведена радіолінійка, а бібліотекар підготувала презентацію «Свічка плакала в скорботі» та книжкову виставку «Чорна сповідь моєї Вітчизни». Тут зібрано та висвітлено матеріали, які засвідчують страшні наслідки голодоморів для найуразливішої категорії людства – дітей. Багато з них загинули, інші залишилися травмованими фізично та психологічно на все життя. Згадайте, як ставилися до хліба та їжі загалом ваші бабусі та дідусі…

 

 

Сьогодні, 25 листопада по всій Україні, як і у світі, розпочинаються заходи, приурочені кампанії "16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства". Це щорічна всесвітня акція, яка об'єднує мільйони людей в різних куточках планети зі спільною метою - закликати долати будь-які форми гедерно-зумовленого насильства.
"Чуйність перемагає насильство".
Важливо завжди пам'ятати про недопустимість проявів різних форм насильства та відповідальність за вчинення цього злочину.
Чим більше людей піднімає тему насильства, вміє розпізнавати та протидіяти йому, тим менше його ставатиме в українському суспільстві та родинах. Разом ми зможемо досягти нульової терпимості до будь-яких проявів насильства. Разом наша чуйність переможе.
Акція триває з 25 листопада до 10 грудня.

Відзначення 300річчя від дня народження Григорія Сковороди. Проведено в ліцеї літературне читання "З іменем Сковороди крокуєм у майбутнє" вчителем української літератури Жиколяк Т.І. та бібліотекарем Шпитчук О.М.

 До дня Гідності та Свободи в нашому ліцеї проведено тематичну лінійку "Лиш той життя й свободи вартий, хто йде щодня за них у бій" підготовлену вчителем історії Рильчук С.Г., педагогом -організатором Танасійчук С.І., бібліотекарем Шпитчук О.М.

 З нагоди відзначення девятої річниці Дня Гідності та Свободи в нашому ліцеї були проведені заходи, спрямовані на вшанування патріотизму та мужності людей, які виступили на захист демократичних цінностей, відстояли національні інтереси, європейський вибір нашої держави.

Це свято встановлене з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, а також вшанування патріотизму й мужності громадян. День Гідності та Свободи в Україні – одне зі знакових державних свят у новітній історії України. Воно приурочене двом подіям в Україні – Помаранчевій революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

Учителем історії та бібліотекарем з учнями 10 класу був проведений круглий стіл «Гідність та свобода українського народу», де учні мали змогу більш детально дізнатися про події Революції Гідності та також виконували різні завдання. Відзначаючи День Гідності та Свободи, ми сповнені гордістю за наших співвітчизників, які понад усе цінують свободу і гідність та продовжують боронити незалежність України від зовнішньої агресії. Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна… Війна.. АТО…, хоч як би ми це не називали.

Дякуємо Героям Небесної Сотні! ВСІМ, ВСІМ, ВСІМ! ЗА ТЕ ЩО НЕ пошкодували ЖИТТЯ ЗАРАДИ НАС З ВАМИ! ЗАРАДИ НАШОГО МАЙБУТНЬОГО! СПАСИБІ ВСІМ, хто відстояв МАЙДАН, ЗА ЯСКРАВИЙ ПРИКЛАД мужності, сили духу, чесності, патріотизму, ГІДНОСТІ та СВОБОДИ!

 Майстер-клас по виготовлені окопних свічок, малювання малюнків до дня Гідності та Свободи, написання листів Захисникам України.

 Виховна година "День Гідності та Свободи" проведений у 9-Б класі класним керівником Шпитчук Ю.П.

 День толерантності 

 Щороку 16 листопада у всьому світі відзначають Міжнародний день толерантностію. Толерантність – це повага права іншого бути таким, яким він є. Більше двадцяти років 16 листопада світ відзначає Міжнародний день толерантності. Цей день був проголошений Декларацією принципів толерантності, затвердженою в 1995 році на 28-й Генеральній конференції ЮНЕСКО.У рамках відзначення Дня толерантності в школі було проведено захід з метою формування в дітей загальнолюдських, моральних цінностей, задля пропаганди принципів терпимості та розвитку толерантних настанов.

«Будуємо мости толерантності» - під такою назвою в бібліотеці пройшов цикл заходів, приурочений до цього дня. Присутні школярі дізналися багато цікавого про таке важливе для суспільства поняття як толерантність. Заходи проходили інформативно, цікаво і весело. Приємно було спостерігати як активно, зацікавлено та з великим задоволенням долучалися до цього дійства не лише всі школярі, а й присутні педагоги. Перегляд тематичних мультиків додали цим подіям динамічності та емоційності. Сподіваємось, що стереотипи про нудну бібліотеку ми точно зруйнували, а той заряд енергетики доброти і доброзичливості, який ми намагалися донести до школярів, допоможе їм бути у житті більш толерантними. 

 

 

Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

А. Малишко

Український поет-пісняр Андрій Самійлович Малишко народився 14 листопада 1912 року в м. Обухів Київської області в багатодітній сім'ї сільського шевця. У 1930 році юнак надрукував перші вірші в журналах «Молодий більшовик» та «Глобус». Закінчивши у 1932 році Київський інститут народної освіти, працював учителем в Овручі. Відслуживши рік у армії, переїхав до Харкова й працював журналістом.

Протягом 1935-1940 pоків Андрій Малишко видав збірки: «Батьківщина» (1936), «Лірика», «З книги життя» (1938), «Народження синів» (1939), «Листи червоноармійця Опанаса Байди», «Березень», «Зоревідні», «Жайворонки» (усі - 1940). У цей же період написав поеми «Трипілля» (надруковано лише уривки), «Ярина», «Кармалюк», «Дума про козака Данила». У 1941-1944 pоках поет служив військовим кореспондентом у газетах «Красная Армия», «За Радянську Україну», «За честь Батьківщини», де виступав і як поет, і як публіцист; видав сім збірок поезій: «До бою вставайте!» (1941), «Україно моя!» (1942, виходила двічі), «Понад пожари» (1942), «Слово о полку» (1943), «Битва» (1943), «Полонянка» (1944), «Ярославна» (1946). У 1944-1947 роках Андрій Малишко працював відповідальним редактором журналу «Дніпро». За поему «Прометей» отримав у 1947 році Сталінську премію. У 1950 році з'явилась збірка «За синім морем», написана після відвідання поетом Канади та США разом з групою діячів культури. Наступного року він отримав за неї Сталінську премію.

Авторству Андрія Малишка належать тексти відомих українських пісень «Знову цвітуть каштани», «Пісня про Київ», «Як на дальнім небосхилі», «Пісня про рушник», «Ми підем, де трави похилі», «Вчителька» тощо. Помер Андрій Малишко 17 лютого 1970 року.

Широке й художнє розмаїття Малишкової поезії. В ній – звичайний ліричний вірш і ліричні розповіді, пісні і балади, дитячі вірші і поеми. Більшість ліричних героїв його поезій – це шукачі щастя, кращого життя. Вони, як і поет, прагнуть досконало пізнати оточуючий світ, милуватись та захоплюватись його красою.

Про Малишка поки що не написано грунтовних біографічних нарисів, але є в нас його поезія – його біографія. Торкнутися її барв ми мали змогу на літературно-мистецькому читанні «Чарівні джерела поезії А. Малишка» (110 років від дня народження), яке проводилось із студентами першого курсу факультету управління та інформаційної діяльності.

Під час проведення заходу ліричний струмінь внесли поезії «Троянда», «Гармоніст», «Вчителька» та ін., які студенти читали напам’ять. Прекрасним було і художнє читання поезій «Опанас Біда», «Ми підем, де трави похилі». Читачі висловлювали свої думки про актуальність творів поета, про їх високу художню майстерність і довершеність.

Поетичне слово Андрія Малишка є натхненним, бойовим і неспокійним. Воно зігріте любов’ю до людей і природи, до добра і краси, несе правду про велич і звитяжність нашого народу.

Також до цієї визначної дати, до 110-річчя від дня народження А. Малишка, у бібліотеці  представлена літературна виставка «Його чудодійне слово».

14 листопада виповнюється 115 років від дня народження Астрід Емілії Ліндгрен (1907-2002), шведської письменниці-казкарки. Астрід Ліндгрен є авторкою чудових, просякнутих гумором творів для дітей: «Пеппі Довгапанчоха», «Міо, мій Міо», «Три повісті про Малого і Карлсона, що живе на даху» та ін. Саме тому в бібліотеці для дітей, відбулася казкова мозаїка «Неперевершена фантазерка та витівниця – Астрід Ліндгрен». Діти мали змогу познайомитись з її біографією та творчістю, а також  з її книгами, які представлені на виставці. Прийняти участь в казковій вікторині «Герої великої казкарки». Далі юні читачі зачитували уривки кумедних історій з творів Астрід Ліндгрен та називали улюблених героїв. Астрід Ліндгрен була не просто відомою дитячою письменницею, а й дуже шанованою людиною. Вона жила згідно зі своїми переконаннями, завдяки чому стала предметом захоплення дітей і дорослих й поваги як у Швеції, так і поза її межами, чиї книги перекладені більш ніж 85 мовами та видані більше ніж у 100 країнах. Пам'ятник Астрід Ліндґрен знаходиться у місті Стокгольм недалеко від дитячого музею казок Юнібакена або парку розваг «Світ Астрід Ліндгрен».

 День доброти