Слово і час Леоніда Глібова

Розквіт жанру байкарства в українській літературі пов'язують із іменем Леоніда Івановича Глібова. Це ім’я відоме кожному українцеві. Воно стоїть в одному ряду із іменами відомих у всьому світі: Езопа, Лафонтена, Крилова. Саме як байкар Глібов здобув широке визнання в українській літературі. Він виставляв на посміховисько одвічні суспільні біди, надаючи їм українського забарвлення. Жива, багата мова, легкість діалогів та дотепність байок зробили їх популярними серед дітей і дорослих.

Слава Леоніда Глібова як байкаря і дитячого письменника вийшла за межі України ще за життя поета. Багато його творів стали хрестоматійними. Але ця слава найкращого байкаря дещо відтісняє на другий план педагогічну діяльність Л.Глібова. У 1856 р. Глібов отримав атестат про закінчення ліцею і з 1 вересня того ж року його було призначено вчителем історії у повітовому дворянському училищі, що в Чорному Острові на Поділлі. Ряд архівних матеріалів  дають деяку уяву про педагогічну та літературну діяльність Глібова на Поділлі.

31 жовтня 1856 р. смотритель Чорноострівського училища надсилає відомості про вчителя Глібова, де зазначає, що той має вік 30 років, платню одержує 300 карбованців сріблом на рік.

В іншому документі знаходимо згадку про те, що Глібова призначено за сумісництвом наглядачем загальної учнівської квартири, тобто гуртожитку і за це йому буде відповідна доплата.

Заняття з дітьми Леонід Іванович проводив цікаво, часто читав свої байки. Тим самим він прищеплював учням любов до літератури.

Поряд з активною педагогічною роботою Глібов багато працював як поет, надсилаючи нові твори до “Черниговских губернских ведомостей”. З кожним новим твором популярність Глібова як байкаря зростала.

Понад два роки провів у мальовничому подільському містечку Л.Глібов. Навчав дітей, писав вірші і байки. У Чорному Острові Глібов написав байки “Билина”, “Вівчар”, “Лящі”, “Щука”, “Пісня”.

Завдяки Леоніду Івановичу українська байка досягла найвищого розвитку. З його ім’ям пов’язане остаточне утвердження в українському письменстві жанру реалістичної байки. Яскравим прикладом цього були байки: «Лебідь, Щука і Рак»,  «Зозуля й Півень», «Жаба й Віл», «Охрімова свита», «Синиця» та інші, які звучали на заході.

Школярі мали можливість познайомитися з  книжковою виставкою «Життя у відблиску праці».

Байкам Леоніда Глібова непідвласний  час, вони актуальні завжди. З них ми вчимося мудрості, духовності, життєвого досвіду.