понеділок, 17 лютого 2020 р.


«Буду те говорить, що у серці записано мною»
Поети – це скарби народні-
Не лірики, ні! Сурмачі!
І линуть в майбутнє сьогодні
Пісень його дивні ключі.
М. Нагнибіда
17 лютого 115 років від дня смерті видатного українського поета Андрія Малишка. Творчість письменника починалась у сумнозвісні 30-ті рр., коли українська література зазнала великих інтелектуальних втрат, а цензура тоталітарного режиму була особливо жорсткою. Протягом 1935-1940 рр. побачили світ вісім поетичних збірок А. Малишка: «Батьківщина»(1936), «Лірика»(1938), «З книги життя»(1938) та інші. Помітне місце у ранній творчості поета займають описи природи та простих трудівників.
Також письменник постійно звертається до теми усної народної творчості. В поемах «Кармелюк», «Дума про козака Данила» герої змальовані у найдраматичніші моменти життя. В 1941 р. Малишко підготував збірку балад і пісень « Запорожці», яка так і не була опублікована через початок Другої світової війни. Під час війни А. Малишко працює військовим кореспондентом і продовжує писати. Вірші цього періоду виключно патріотичного характеру, та серед них особливе місце займає збірка «Україно моя» - полум’яне послання Україні та українцям. Вірш «Україно моя» набув величезної популярності серед бійців, його вивчали напам’ять і повторювали як клятву перед битвою.
Хоч творчий шлях Андрія Малишка проліг через перегони суперечливої доби, але без його натхненних пісень, неповною була б картина розвитку української радянської поезії. То ж хай вплітається Малишкова пісня ніжною яскравою стрічкою у розмаїтий вінок милозвучних пісень українського народу. Заходьте до бібліотеки, знайомтесь з переглядом літератури: «Андрій Малишко – чарівник поетичного слова». Переглядаючи представлені друковані видання, ви зможете ознайомитись з життєвим та творчим шляхом Андрія Малишка.



Немає коментарів:

Дописати коментар