«Буду те говорить, що у серці записано мною»
Поети – це скарби народні-
Не лірики, ні! Сурмачі!
І линуть в майбутнє сьогодні
Пісень його дивні ключі.
М. Нагнибіда
17 лютого 115 років від дня смерті видатного
українського поета Андрія Малишка. Творчість письменника починалась у
сумнозвісні 30-ті рр., коли українська література зазнала великих
інтелектуальних втрат, а цензура тоталітарного режиму була особливо жорсткою.
Протягом 1935-1940 рр. побачили світ вісім поетичних збірок А. Малишка:
«Батьківщина»(1936), «Лірика»(1938), «З книги життя»(1938) та інші. Помітне
місце у ранній творчості поета займають описи природи та простих трудівників.
Також письменник постійно звертається до
теми усної народної творчості. В поемах «Кармелюк», «Дума про козака Данила»
герої змальовані у найдраматичніші моменти життя. В 1941 р. Малишко підготував
збірку балад і пісень « Запорожці», яка так і не була опублікована через
початок Другої світової війни. Під час війни А. Малишко працює військовим
кореспондентом і продовжує писати. Вірші цього періоду виключно патріотичного
характеру, та серед них особливе місце займає збірка «Україно моя» - полум’яне
послання Україні та українцям. Вірш «Україно моя» набув величезної популярності
серед бійців, його вивчали напам’ять і повторювали як клятву перед битвою.
Хоч творчий шлях Андрія Малишка проліг
через перегони суперечливої доби, але без його натхненних пісень, неповною була
б картина розвитку української радянської поезії. То ж хай вплітається
Малишкова пісня ніжною яскравою стрічкою у розмаїтий вінок милозвучних пісень
українського народу. Заходьте до бібліотеки, знайомтесь з переглядом
літератури: «Андрій Малишко – чарівник поетичного слова». Переглядаючи
представлені друковані видання, ви зможете ознайомитись з життєвим та творчим
шляхом Андрія Малишка.
Немає коментарів:
Дописати коментар