Вічний біль – Афганістан

«Ти – вічний біль, Афганістан,

Ти – наш неспокій.

І не злічить глибоких ран

В борні жорстокій.

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –

Не всі вернулися сини із тих ночей…»

15 лютого – день вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

31 рік тому в Афганістані закінчилася десятилітня військово-політична спецоперація Радянського Союзу, участь у якій взяли 160375 військовослужбовців – вихідців з України, 3360 з яких – загинули, 72 – пропали безвісти, 3560 – стали інвалідами. Згодом війну в Афганістані керівництво тодішнього СРСР визнало політичною помилкою, однак це аж ніяк не применшує особистого подвигу тих, хто став прикладом самопожертви та вірності військовій присязі.

Афганська кампанія залишила невиліковну рану в душах та серцях тих, хто пройшов вогненними гірськими стежками, хто втратив друзів, синів чи батьків.

Віддаючи данину поваги тим, хто проявив найвищу силу духу, самовідданість, героїзм, виконуючи бойовий обов'язок, в нашій школі провели заходи, присвячені 31-річниці виведення радянських військ з Афганістану.

Класні керівники провели виховні години «Біль Афганістану».

Вчитель історії Рильчук С.Г. провела урок мужності для старшокласників  ««Афганістан як біль у моїй душі»

Бібліотека підготувала до цієї дати книжкову виставку-спогад „Афганістан – ти біль і смуток у моїй душі”. До уваги відвідувачів бібліотеки представлені книги про війну в Афганістані.

Війни! Скільки їх було в історії людства. І завжди – це страждання, сльози, втрата самого дорогоцінного в житті, біль… Таким болем для багатьох громадян колишнього Радянського Союзу став Афганістан. Залишається він біллю і сьогодні…

Афганістан...

Згадаймо ті дні, коли разом з світанком

Вставали ми всі і мчались на танках,

Або "БеТееРом",вперед на ті гори

Де ворог засів, що бив по колонах.

Афганістан...

Згадаймо бої. Згадаймо загиблих.

Шануймо батьків наших рідних. Пониклих

В журбі за синочком, що смерть там знайшов...

Геройски загинув! У вічність пішов!...