«Володимир Сосюра:

«Я – поет робітничої рані…»

Володимир Миколайович Сосюра 06.01.1898 — 08.01.1965  6 січня 1898 року в містечку Дебальцеве  на Донеччині в родині шахтаря Миколи Сосюри народився хлопчик, який згодом став одним з найяскравіших ліриків української літератури. В роду матері Володимира Сосюри були євреї, українці, серби. А її дівоче прізвище угорське – Антоніна Локотош. Вона, працівниця патронного заводу, замолоду в Луганську отримала перший приз на міському балу серед дворянських дочок. Предки батька нібито з французів на прізвище де Соссюр – дід так і підписувався. Його батько, Микола Володимирович, кресляр за фахом, будучи людиною непосидючою і різнобічно обдарованою, змінив багато професій, вчителював, працював сільським адвокатом, шахтарем. Мати поета займалася домашнім господарством.  Дитячі роки майбутнього письменника минули в селищі Третя Рота (тепер м. Лисичанськ Луганської області), куди переїхала сім’я Сосюр. Про своїх батьків, які стали його першими вчителями, Володимир Миколайович з любов’ю напише у автобіографічному романі «Третя Рота». Володимир Сосюра закінчив сільську школу і поступив до сільськогосподарського училища на станції Ями Бахмутського повіту, де навчався в один час з майбутнім Маршалом Радянського Союзу К. С. Москаленко. З 12 років Володимиру довелося працювати в шахтах Донбасу, брати участь в Громадянській війні: спочатку на боці Украінськой Народної Республіки, потім – на боці Червоної Армії.  Першого вірша Володимир Сосюра написав у 14 років. Після закінчення війни навчався в Комуністичному Університеті в Харкові і на робітфаку при Харківському інституті народної освіти. У цей час він був учасником літературних організацій «Плуг», «Гарт», ВАПЛІТЕ, ВУСПП. Перший його вірш (російською мовою) було опубліковано в 1917 році.