Покрова накриває траву листям,

землю – снігом, воду – льодом,

а дівчат – шлюбним вінцем

Свято Покрови Пресвятої Богородиці (повна назва Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії) – одне з найулюбленіших свят в Україні. Шанується воно одночасно і християнами, і рідновірами, тільки зміст зовсім різний. І в тих і в інших воно ознаменовує засинання Природи та вкривання Землі на зиму. Справді, в жовтні перші дерева втрачають листя, а всі плоди уже дозріли: «Прийшла Покрова – на дереві голо».

У жовтні завершується хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай (достаток) та більш-менш вільний час дають можливість справляти весілля. Так, Покрова – покровитель весіль, початок сезону сватання та проведення весільних гулянь, які закінчуються за два тижні до Пилипівського посту. Це вже потім, під впливом християнства, воно оформилося в те, що незаміжні дівчата відвідували церкву і молилися: «Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку…»

Сивий Яр вступає у свою повну силу в першу п’ятницю, після дев’яти днів від осіннього рівнодення, і ми вшановуємо Покрову Матері Слави. Це також свято вояцької честі та звитяги, на якому оборонці Матері-Землі показують свою вправність.