День кухаря і кулінара 

Сьогодні, 20 жовтня, відзначається Міжнародний день кухаря. Саме цього дня кожного року своє професійне свято відзначають кухарі та кулінари всього світу.

Це не просто професія, багато хто і цілком справедливо називають це мистецтвом. Перші кухарі з’явилися на землі без сумнівів з появою самого людства, інакше як можна пояснити, що ми все ще не померли з голоду. Більш того – прийом їжі для багатьох з нас досить приємне заняття. З’їсти що-небудь смачненьке, це те саме маленьке свято, яке кожен з нас може влаштувати собі, і не останнє місце в цьому займає кухарське мистецтво.

Професійне свято кулінарів і кухарів порівняно молода подія. Міжнародний день кухарів був заснований лише в 2004-му році. Приготування їжі це унікальний процес – скаже будь який кухар. Рецепт є лише якоюсь загальною картою приготування страви. Смак, вірніше баланс смаків, тонкощі і момент, в який необхідно виробляти ті чи інші дії з продуктами і приправами – це ціла симфонія. Професійний кухар, як диригент, успіх якого залежить не тільки від його знань і досвіду, але і від особливого таланту і чуття. Не багато можуть похвалитися цими необхідними якостями, проте багатьом з нас доводилося готувати самостійно і бачити різницю між роботою фахівця.

У цей день наша бібліотека приєднується до привітань на адресу всіх кухарів і кулінарів! Бажаємо Вам успішних шедеврів і заслуженої подяки від Ваших клієнтів! Здоров’я Вам і приємного апетиту всім Вашим шанувальникам!

Любителі кулінарного мистецтва знайдуть багато нових креативних рецептів на сторінках книжок та журналів бібліотеки.

 

«Згорає серпень золотим крилом»

(85 років від дня народження І. Ф. Драча - українського поета, лауреата Шевченківської премії )

Іван Федорович Драч – український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч. Перший голова Народного Руху України. Герой України.   

 «Художнику – немає скутих норм.

Він – норма сам, він сам в своєму стилі»

                                                                         Іван Драч

Іван Федорович Драч народився 17 жовтня 1936 р. в с Теліжинці Тетіївського району на Київщині. 1951 р. у районній газеті був надрукований його перший вірш.

Після закінчення Тетіївської середньої школи І. Драч викладав російську мову та літературу в семирічці сусіднього села Дзвінячого. Служив у армії і у віці, коли інші закінчують університет, вступив на перший курс філологічного факультету Київського університету, але навчання не закінчив, був виключений під тиском каральних органів. Влаштувався на роботу в «Літературну Україну». Закінчив дворічні Вищі сценарні курси в Москві, працював сценаристом на кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка, потім у редакції журналу «Вітчизна».

У 1961 р. І. Драч опублікував у «Літературній газеті» драму-феєрію «Ніж у сонці», яка відразу привернула увагу критики. Протягом 1962-1988 p. виходили його збірки: «Соняшник» (1962), «Протуберанці серця» (1965), «Балади буднів» (1967), «До джерел» (1972), «Корінь і крона» (1974), «Київське небо» (1976), «Шабля і хустина» (1981), «Драматичні поеми» (1982), «Теліжинці» (1985), «Чорнобильська мадонна» (1987), «Храм серця» (1988).

Збірка І. Драча «Корінь і крона» була відзначена Державною премією України ім. Т. Шевченка у 1976 р.

Поет Іван Драч — постать неординарна в нашій літературі. Адже його творчість — це постійний пошук, постійне новаторство.

Цікавою видається вже перша збірка поета «Соняшник», в якій оспівувалась доля звичайної людини, невичерпність людського генія на теренах науки й техніки, бажання розгадати таємниці буття. І до сьогодні «візитковими» для Івана Драча є твори, які ще на початку 60-х захоплювали читачів неординарністю поетичного мислення: «Балада про соняшник» (котра дала назву й дебютній збірці) та «Етюд про хліб».

Його поезії відомі в перекладах на російську, білоруську, азербайджанську, латинську, молдавську, польську, чеську, німецьку та інші мови.

 

 

Свято Покрови та День захисника України

День українського козацтва, встановлений Указом Президента України в 1999 році, відзначається щорічно 14 жовтня – у день Покрови Пресвятої Богородиці.

Козацтво – це не лише суспільний стан з особливим способом життя, не лише самобутнє військове формування з тільки йому притаманним хитросплетінням дипломатичних відносин з близькими і далекими сусідами. Козацтво було неповторною моделлю суспільного розвитку з оригінальним соціально – політичним устроєм, своєрідним побутом, традиціями, етичними і правовими нормами, культурою, фольклором.

В цей день українці шанують воїнів, які в різні часи обороняли і обороняють нашу незалежність і територіальну цілісність.

Найбільшим і найзначущим святом була Покрова для козаків. У цей день на Січі відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали заступницею і покровителькою православного воїнства.

На честь Покрови козаки будували багато храмів, деякі з них збереглися й донині. Тож не дивно, що через століття це свято здобуло в Україні ще й другу назву – Козацька Покрова. Після указу президента України від 1999-го року день 14 жовтня відзначається як День українського козацтва, а з 2014 року відзначається День захисника вітчизни.

До цього свята  на філії «Чорна річка» був проведений виховний захід «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього», а бібліотекарем організована книжкова викладка «У нашім минулім – там воля і слава, у нашім минулім – безсмертні діла» та бібліотечний урок до дня козацтва з використанням лепбука.

День козацтва

14 жовтня українці святкують одразу три свята: Свято Покрови Божої Матері, День українського козацтва, День захисника України.

З Днем українського козацтва пов’язане святкування Покрови, адже саме Матір Божу козаки вважали своєю небесною заступницею й покровителькою. Образ козака неодноразово постає на сторінках книг та в екранізованих картинах, адже в українській культурі – це звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.

Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Славну когорту мільйонів героїв, загиблих у різні часи за соборність та волю України, вже у ХХІ столітті поповнили Герої Небесної Сотні та тисячі наших земляків, які загинули за час неоголошеної війни на сході України.

Напередодні цих свят в ліцею було проведено ряд заходів: конкурс малюнка, тематична лінійка, виховні години.

Бібліотекар підготувала виставку, присвячену Дню українського козацтва та Дню захисника України. Для ознайомлення представлені видання (фотоматеріали, художня література, документальні твори), які висвітлюють історію козацтва та його славетних представників, традиції та звичаї Запорізької Січі; оповідають про загиблих на Майдані, Героїв Небесної Сотні, справжніх захисників, які й сьогодні віддають свої життя за цілісність та неподільність нашої держави, за світле та щасливе майбутнє наших дітей.

Обов’язок кожного з нас – завжди пам’ятати та шанувати наших героїв.

 Змагання з міні -футболу

8 жовтня було проведено змагання з міні-футболу до Дня захисників і захистниць України між закладами загальної середньої освіти Верховинської селищної ради. Змагання проводилися між учнями 6- 7 класів.

·       Спортивний захід проводився кущами с.Красноїлля - команди: Красноїльського та Замагорівського ліцею, Перехреснянської та Голівської гімназій;

·       смт.Верховина: Верховинський ліцей №1, Верховинський ліцей, Буковецька гімназія, Криворівнянський ліцей;

·       с.Ільці: Ільцівський ліцей, Красницька гімназія , Кривопільський ліцей, Великоходацька гімназія.

До фіналу увійшли команди Ільцівського ліцею, Верховинського ліцею,

Красницької гімназії, Буковецької гімназії, Красноїльського ліцею,

Перехреснянської гімназії.

тож бажаємо успіху нашій команді у фіналі та тренеру Шпитчуку П.І.

 

День художника 

Щороку у другу неділю жовтня майстри пензля відзначають День художника України. Свято встановлено в Україні «…ураховуючи роль художників України в розвитку українського образотворчого мистецтва, відродженні національних традицій у художній творчості та на підтримку ініціативи Спілки художників України…» згідно з Указом Президента України «Про День художника» від 9 жовтня 1998 року № 1132/98.

У цей день, звичайно ж, прийнято говорити про роль образотворчого мистецтва в культурному розвитку всього людства. Цей досконалий і неповторний вид творчості є одним з головних у сучасному світі. За допомогою своїх робіт художники передають внутрішні переживання, красу і недоліки навколишнього світу, намагаються достукатися до людей, малюючи свої картини.

Історія українського живопису дуже багата. Безліч художників України в своїй творчості досягли світового визнання. Вони є майстрами графіки, пластики, абстракції, проявляючи себе у різних напрямках цього мистецтва.

День художника України можуть по праву відзначати люди, чиї твори стали невід’ємною частиною світового фонду живопису. Потенціал сучасних вітчизняних художників також вартий уваги, адже багато з них організовують свої виставки не тільки на Батьківщині, а й за кордоном — у найвідоміших виставкових центрах. При цьому вони залишаються впізнаваними й самобутніми.

До Дня художника в бібліотеці оформлена книжкова виставка «Чари мистецтва». В експозиції представлено літературу, що висвітлює питання образотворчого мистецтва, інформацію про найвідоміших художників України, матеріали конференцій та інтерв’ю з митцями.

Саме в цей святковий день ми вітаємо марганецьких художників: Івана Барнаша, Миколу Герасименко, Любов Нарбут, Юрія Борсука, Володимира Савенка, Миколу Боровика та інших.

Бажаємо всім художникам творчих злетів на мистецькій ниві, нового заряду енергії! Хай здійснюються всі ваші мрії і бажання, гарним буде настрій і завжди посміхається доля!

ПИСЬМЕННИЦЬКА ВАТРА НАД ЧЕРЕМОШЕМ

           У столиці Гуцульщини – Верховині проведено VІІІ Всеукраїнський літературно-краєзнавчиий фестиваль «Письменницька ватра над Черемошем». Організаторами творчого форуму виступили: Верховинська селищна рада (Василь Мицканюк), Національна спілка письменників України (Михайло Сидоржевський), Верховинський осередок НСПУ та товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка (Василь Нагірняк).

          Першу письменницьку ватру над Черемошем запалили творці слова у відомій на весь світ Франковій Криворівні в 2013 році, яку український етнограф і фольклорист Володимир Гнатюк назвав «Українськими Афінами». Сьогодні літературно-краєзнавчому фестивалю «Письменницька ватра над Черемошем», який має всеукраїнський статус, виповнюється вісім років.

Голова Оргкомітету творчого форуму Василь Нагірняк, відкриваючи фестиваль, перший день якого розпочався в актовій залі Верховинського ліцею, сказав, що це є справжнє національне свято рідного українського слова на Верховинщині. Після  представив аудиторії поважне письменницьке товариство зі столичного Києва, Прикарпаття та Гуцульщини: головного редактора «Літературної України» Сергія Куліду, заступника голови НСПУ Ярослава Ткачівського, майстрів слова Євгена Барана, Василя Бабія, Івана Гавриловича, Ореста Князького, Анну Космач, Василя Зеленчука. У зустрічі взяв участь український вчений, педагог, Почесний краєзнавець України, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Михайло Косило, який відзначив велику працю верховинців на терені краєзнавства Гуцульщини та України. Розпочалася творча зустріч письменників з керівництвом селищної ради, старостами старостинських округів, депутатами, працівниками освіти, культури, охорони здоров’я, музеїв, освітянами, просвітянами, представниками установ та організацій територіальної громади, громадськістю та гостями краю. 

Верховинський селищний голова Василь Мицканюк щиро привітав письменників на верховинській землі, подякував за творчу працю, за письменницьке подвижництво, за написані книги, за вагомий особистий внесок у збереження, поширення та примноження  надбань української літератури, духовної спадщини України і з нагоди проведення VIII Всеукраїнського літературно-краєзнавчого фестивалю «Письменницька ватра над Черемошем» вручив Подяки селищної ради. 

Слово взяли письменники, які розповіли верховинцям та гостям краю про літературний процес в Україні, на Прикарпатті, у Гуцульському краї. Говорили про свої творчі здобутки, про проблеми на ниві українського слова, літератури, книговидання. Виголошували власні поезії, зачитували уривки зі власних творів, спілкувалися з аудиторією верховинців, яка заповнила усю залу Верховинського ліцею. Це свідчить про те, що творча інтелігенція Верховинщини, як і письменники, горнуться серцем і душею до рідного українського слова, до культури великого українського народу. Керівництво селищної ради, його голова Василь Мицканюк, депутати проявляють патріотичну позицію на ділі: активно підтримують українське національне книговидання, фінансують видання творів місцевих авторів відповідно до Програми підтримки книговидання Верховинської селищної ради.

Учасники фестивалю прийняли Звернення до Президента України Володимира Зеленського, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Міністерства культури та інформаційної політики України щодо фінансової підтримки газети письменників України  «Літературна Україна». Спочатку було Слово. І Слово було Бог. Пам’ятайте про велику місію рідного українського слова усі. Якщо ви дійсно є патріотами. Якщо ви є Українці з Великої Літери. 

Зустріч з письменниками тривала більше двох годин, а творче слово скрашувала українська пісня та музика у виконанні тріо «Горицвіт» (керівник Марія Ілійчук), юних творчих обдаровань Вікторії Вережак та Роксолани Кітлярук, а також талановитого музиканта, знавця музейної справи та гуцульської співанки, заслуженого працівника культури України Микола Ілюка та його дружини, виконавиці гуцульських співанок Марії Ілюк.

Такими історичними заходами і незабутніми подіями письменницького товариства завершився VІІІ Всеукраїнський літературно-краєзнавчий фестиваль «Письменницька ватра над Черемошем». Наповнена тайстра надзвичайно цікавих письменницьких, просвітницьких, культурно-мистецьких ідей, які будемо спільно кликати до життя. Яким будемо давати життя. І в столиці Гуцульщини – Верховині. І в столиці України – рідному Києві.

… Жаринка письменницького фестивалю у Верховині горить, розгорається і неодмінно спалахне новою ватрою рідного українського слова нарік, у 2022 році.   

Творець добра і світла

Кочерга Іван Антонович (24 вересня [6 жовтня] 1881, Носівка, нині місто Чернігівської області — 29 грудня 1952, Київ) — український письменник-драматург.

Завдяки творам Кочерги, написаним і згодом поставленим на рідній мові, що на початку 20-го століття було вкрай рідкісним явищем в умовах повальної русифікації, мільйони українців усвідомили, що вони не є «придатками» російського народу, як пропагувалося спочатку царською, а пізніше і радянською Росією.

А його драматична поема «Ярослав Мудрий» асоціюється з днем сьогоднішнім ще й тому, що, як і в часи легендарного князя, автор (а разом з ним весь український народ) вірив, що ніякі окупанти не переможуть, доки є справжні патріоти, що здійснюють подвиги в ім'я батьківщини, які увічнюють їх імена.

Класик української драматургії відстоював українську мову як мову вільного і незалежного народу всупереч настановам Кремля, він не боявся ні в творчості, ні в житті висловлюватися сміливо з найпринциповіших національних питань, при цьому в побуті залишаючись людиною скромною і навіть сором'язливою.

А творчість його називали і називають не інакше, як надбанням української літератури. У п'єсах драматурга, прочитаних або побачених в театральних постановках, постає «новий» українець - національно свідомий, який любить свій народ і його історію, не претендує на чуже, але й не віддає своє, готовий з високо піднятою головою до останньої краплі крові боротися за свою землю, за свою батьківщину, за все те, що і є сенсом його життя.

П'єси Кочерги мали приголомшливий успіх і досі є одними з «основних» в репертуарах провідних українських театрів: на них і сьогодні приходять сотні тисяч глядачів.

Його твори знайшли живий відгук у душах читачів і глядачів, стимулювавши інтелектуальний і духовний потенціал, без перебільшення, всього українського народу, ставши навіть більш популярними, ніж п'єси Островського, Б. Шоу, А. Грибоєдова, Лопе де Веги, Г. Ібсена , В. Гюго, П. Меріме і багатьох-багатьох інших найбільших драматургів планети.

В бібліотеці представлено книжкову виставку "Творець добра і світла".