День сміху 

1 квітня. Свято сміху, жартів, розіграшів. Найвеселіше свято року.

 Походження свята

На думку деяких дослідників, традиція жартувати 1 квітня походить ще від античного фестивалю Деметрія, який відбувався на початку квітня, і в основі якого лежала легенда про викрадення богом підземного світу Аїдом доньки богині Деметри – Прозерпіни. Пошуки доньки ні до чого не призвели – адже її крики були лише обманною луною.

Ще одна гіпотеза пов'язує святкування Дня сміху з весняним рівноденням за Григоріанським календарем.

 Відзначення свята за кордоном

Одразу ж після весняного рівнодення давні римляни відмічали свято на честь божества сміху (Risus). Свято це поєднувалося з різними жартівливими обманюваннями. Римський письменник Апулей, автор “Метаморфоз”, писав з цього приводу: “Забави ці, які ми кожного року влаштовуємо на честь Сміху, завжди мають які-небудь вигадки. Ми єдині з усіх народів, що умилостивляє забавами, веселощами та жартами божество, яке називається Сміхом”.

Ісландські саги також розповідають, що звичай обманювати 1 квітня існує з дуже давніх часів та введений самими асами (богами). Цей звичай поширений у Данії, Швеції, Норвегії та в багатьох інших країнах.

У давніх індійців в квітні, першому місяці їхнього року, відзначався день народження богині Сіти. На цьому святі влаштовувалися і сценічні вистави, у яких індійці жартома обманювали одне одного, намагаючись таким чином привернути до себе богиню.

Перша письмова згадка про 1 квітня як конкретний День усіх дурнів знайдена в англійській літературі й датується XVII сторіччям.

Щоправда, стверджують, що у Франції він існував із 1564 року, коли там було введено новий календар, що пересунув Новий рік із 25 березня на 1 січня. Однак минули роки, перш ніж нововведення перемогло багатовікову звичку. Чимало людей через незнання чи через консервативні погляди продовжували обмінюватися привітаннями та подарунками в останній день колись новорічних свят – 1 квітня. Інші ж тішилися над ними й називали "квітневими дурнями" або "першоквітневими рибами", бо вони легше за все ловляться на гачок. Досі французькі кондитери виставляють цього дня величезних шоколадних риб, а дітлахи намагаються прикріпити до спин товаришів паперових рибок.

У Англії та британських колоніях Григоріанський календар увели 1572 року, а в Шотландії – 1600. Результат виявився той же, що й у Франції. Тільки тут свято назвали All Fools' Day, тобто Днем усіх дурнів. Незабаром колоністи експортували цю традицію до Північної Америки та Австралії.

Найбільш популярними жартами американських школярів залишається кинутий на дорогу прив'язаний гаманець чи аркуш паперу, що чіпляється позаду з написом "Чекаю стусана". Не відстають від своїх дітей і дорослі. Мати може подати на стіл шоколадні тістечка, всередині яких суцільна вата чи торт, заповнений ганчір'ям. Ще один розіграш популярний у містах, де є зоопарки. Один співробітник мимохідь кидає іншому: "Тобі телефонувала міс Фокс або містер Леон (що означає лисиця або лев), і просили перетелефонувати тебе їм за номером...". Далі дається телефон відділу звіринця, де перебувають лисиці чи царі звірів. Довірливий співробітник дзвонить і просить служителя покликати міс Фокс. Працівник зоопарку, думаючи, що над ним жартують, намагається відповісти якомога дотепніше, чим викликає обурення того, хто телефонує. Такий діалог може тривати досить довго, доки обидві сторони не усвідомлять, яка сьогодні дата.

День сміху святкується зараз у всьому світі, але ніде не є вихідним. У США його називають "святом серця, а не держави". До речі, професор Стенлі Теп із інституту здоров'я в Окхерсті (Каліфорнія), стверджує: "30 хвилин сміху на день дозволяють пацієнтові, котрий переніс інфаркт міокарду, уникнути повторного нападу в найнебезпечніший період – перші півроку після нападу, – і потім жити повноцінним життям. Здоровим же людям ця кількість сміху подовжує життя на роки, іноді на десятиріччя".

До Всесвітнього дня сміху в бібліотеці проведено огляд тематичної полиці «Сміх єднає всіх», на якій представлено теку з гуморесками, анекдотами, цікавими сценаріями та літературу: «Україна сміється», «Веселий вітряк» та багато інших. Вітаю усіх зі святом! Бажаю, щоб на вустах була завжди лише посмішка, гарного всім настрою та веселої вдачі.

Головне цього дня не забути пожартувати зі своїми друзями, створити справжню атмосферу свята для своїх знайомих, подарувати усім навколо гарний настрій, позитив і енергію. Тож смійтесь на здоров’я. Але не забувайте не піддаватись на провокації!

Сміх людський — чудесна штука. 

Він — мистецтво і наука. 

Він — в житті і для життя. 

Із потворного й дурного 

Посміятися не гріх. 

Добрий сміх не б'є, не мучить, 

Він на світі жити учить. 

П.Глазовий

Міжнародний день птахів

“Як не буде птахів,

то і людське серце стане черствішим”

Михайло Стельмах

Сьогодні вся планета відзначає Міжнародний день птахів (International Bird Day ). Свято було започатковане у США в 1894 році. Організатором виступив педагог з містечка штату Пенсільванія. Незабаром його підтримала одна з популярних газет «Пітсбургська телеграфна хроніка», яка стала популяризувати це свято. Далі воно отримало популярність завдяки ЗМІ і почало масово проводитися у всіх штатах. Буквально за кілька років День птпхів дуже швидко поширювався по різних країнах. Це свято вважається найпершим, що з'явилися в так званому «екологічному календарі». Відзначати в Європі його почали вже в 1906 році.

Міжнародний день птахів проходить щорічно в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» і не випадково саме в квітні. 1 квітня 1906 була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів. День птахів — це не тільки річниця Конвенції, але і час прильоту пернатих із зимівель. За традицією в цей час в очікуванні пернатих розвішуються шпаківні, дуплянки та інші «пташині будиночки». Повернення птахів святкується також як прихід весни.

З птахами пов’язано чи не найбільше народних вірувань, пісень, казок, звичаїв, традицій… Вони перші приносять нам навесні вістку про зародження ще одного витка життя. Птахи — це пісня і політ, символ волі і простору, вони піднімаються вище гір і хмар, перелітають пустелі, моря, океани...

19 березня 1902 була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів, корисних сільському господарству, яка вступила в силу в кінці 1905-го.

18 жовтня 1950-го в Парижі була підписана Міжнародна конвенція про охорону птахів, яка прийшла на зміну документа 1902 року. У ній окрім «корисних» птахів називалися і птахи «шкідливі», до яких, зокрема, потрапили майже всі яструбині.

З цього часу список пернатих, що зникають, поповнюється з сумним постійністю, — на Землі вже зникли понад 160 їх видів і підвидів. У Європі під загрозою зникнення понад 50% птахів. В Україні налічується близько 360 видів. Разом з птахами, які можуть залітати на територію країни — близько 456 видів.

День птахів - час прильоту пернатих додому. Адже половина птахів, що водяться в Україні, щороку відлітають на зиму в теплі краї. Деякі види повертаються на батьківщину ще з середини березня. Першими «в рідні пенати» прибувають граки. За ними - качки, гуси, лелеки, журавлі, які вважаються вісниками весни. Після них - дрозди, вівсянки, зяблики і т. д.

До речі, досить показовим є вибір «національних птахів» (це чимало може сказати про народ і країну). Адже існує цілком офіційне поняття національного птаха як одного з національних символів, як частини міжнародного права, відповідно існує і перелік офіційних національних птахів (поряд і з іншими — «неофіційними» народними птахами-символами). Поняття національного птаха було визначено XII конференцією Міжнародної ради захисту птахів (Токіо, 1960 р.).

 

 Сьогодні багато країн Європи, Азії, Південної та Північної Америки мають своїх національних птахів:

Австрія - велика біла чапля (Egrettaalba)

Бельгія - боривітер (Cerchneistinnunculus)

Велика Британія - малинівка (Erithacusrubecula)

Венесуела - трупіал (Icterus)

Гавайські острови - гавайська казарка (Branta)

Гватемала - кетсаль (Pharomachrusmocinno)

Ізраїль - одуд (Upupaepops)

Індія - павич звичайний (Pavocristatus)

Ісландія - ісландський кречет (Falcogyrfalco)

Люксембург - корольок (Regulus)

Мальта - синій кам’яний дрізд (Monticolasolitarius)

Мьянма - Бірманський зелений павич (Pavomuticusspicifer) (другий національний птах у світі, з 1940 року - національний символ)

Нідерланди - колпиця (Platalealeucorodia)

Німеччина - білий лелека (Ciconiaciconia)

Нова Зеландія - ківі (ApteryxShaw)

Норвегія - звичайна оляпка (Cincluscinclus)

ПАР - Африканська красавка або райський журавль(Anthropoidesparadisea)

Південна Корея - один з підвидів японської сороки

Португалія - блакитна сорока (Cyanopicacyana)

США - білоголовий орлан (Haliaeetus) (перший національний птах у світі, з 1782 року - національний символ)

Швеція - чорний дрізд (Turdusmerula)

Шрі-Ланка - вид банківського півня (Galluslafayetti)

Японія - строкатий фазан (Phasianus) (третій національний птах у світі, з 1947 року - національний символ).

Ось які національні птахи наших найближчих країн-сусідів:

Білорусь — Лелека білий (чорногуз, бусол) (Ciconiaciconia)

Литва — Лелека білий (чорногуз, бусол) (Ciconiaciconia)

Латвія — Плиска біла (Motacillaalba)(рос. — Біла трясогузка)

Естонія — Ластівка сільська  (Hirundorustica)

Румунія — Рожевий пелікан (Pelecanusonocrotalus)

Туреччина — Дрізд білобровий (Turdusiliacus)

У нас, українців, багато улюблених і шанованих птахів, серед яких кілька фактично вважаються народними символами. Це і лелеки, і ластівки, і журавлі, і жайворонки…

Турбота про птахів — це не тільки екологічна проблема. Адже, це частинка нашого життя, нашої культури, більше того — нашого світогляду, нашого світовідчуття...     Наприкінці вересня Міжнародна організація захисту диких птахів, проводить Дні спостереження за птахами, з метою залучення суспільства до проблеми зникнення пернатих. Нині до Червоної книги України занесені понад 33  види птахів, ще 195 видів налічується в заповідниках.

Прийшла довгоочікувана весна. За вікном вирує життя. Дзвенить хор співочого птаства, до гнізд повернулися з вирію лелеки, а у небі тягнуться довгі ключі гусей. Неможливо уявити все довкола без розмаїття світу пернатих.

Птахи не тільки прикрашають ліси, поля, луки, парки, сквери. Вони являються справжніми помічниками і друзями людини. Знищуючи велику кількість шкідників сільського  і лісового господарства, вони зберігають для людей врожаї садів, полів, городів. Від поведінки людей часто залежить їхня доля. Особливо болісно впливає господарська діяльність людини: розорювання земель, осушування боліт, застосування міндобрив і отрутохімікатів, вирубування лісів, викошування трав… Усе це для багатьох птахів – екологічні  катастрофи…

Нам необхідно зберегти і примножити крилатих друзів, щоб майбутнє покоління бачило їх красу не тільки на картинках книжок, а й у природних умовах рідного краю. Птахи мають велике значення в природі і житті людини. Вони є нашими найкращими друзями, з ними людина стає кращою, внутрішньо красивішою, благороднішою, чистішою.

До Міжнародного дня птахів у бібліотеці експонується виставка: «Птахи – які ви різні та цікаві». Матеріали виставки розкриють вам загадки птахів. Як ці створіння знаходять шлях у вирій, а потім безпомилково повертаються додому? Чому деякі птахи будують складні гнізда? І чому одні живуть у густих лісах чи болотах і не витримують присутності людини, а інші легко пристосовуються до життя поруч із нами? Чому птахи, зрештою, співають. А ті, у кого є домашні улюбленці – птахи знайдуть поради: яких птахів вибрати, як за ними доглядати та лікувати. Книжок про птахів є чимало. Ми сподіваємося, що книги представлені на нашій виставці допоможуть пізнати цікавий світ птахів.

   Як добре, що поруч із нами наші друзі – птахи!

А ми шпаківні будували…

Як розпускалися садки,

До нас весною завітали

Веселі наші співаки.

І ціле літо, ціле літо

Вони співали нам пісні.

Повиростали їхні діти,

Такі ж співучо-голосні.