«Минувшини чорні рядки і пам’яті світла скорбота» (до Дня пам’яті жертв голодомору і політичних репресій)

Голодомор в Україні – це терористичний акт

політичної системи проти мирних людей.

/ Едуард Петровський /

Пекельні цифри та слова

У серце б’ють, неначе молот,

Немов прокляття ожива,

Рік тридцять третій…

Голод…Голод…!

В.Крищенко

28 листопада в Україні вшановується пам'ять мільйонів наших співвітчизників - жертв Голодомору 1932-33 років.
Указом Президента України від 26 листопада 1998 року останню суботу листопада оголошено Днем пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій, а згідно з Указом від 4 червня 2007 року цей день став називатись Днем пам’яті жертв голодоморів.
Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 р.р. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло у могилу – старих і молодих, дітей, і ще ненароджених – у лонах матерів. Невідома кількість жертв – від 3 до 12 мільйонів, але протягом всієї історії людства вважається найбільшою трагедією.
На книжковій виставці «Голгофа голодної смерті» представлено документи, фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль спричинені тоталітарним режимом.
Зі сторінок численних видань – книг, журналів та газет, представлених на виставці, постає жахлива картина нищення української нації.
Наукові видання розкривають механізми здійснення Голодомору, порушують питання відповідальності його ідеологів, замовників та виконавців, обгрунтовують необхідність юридичної оцінки Голодомору.
Документи і матеріали книжкової експозиції розкривають причини, масштаби та наслідки катастрофи українського народу. На основі матеріалів усних історій розкривається глибина трагедії українського народу під час геноциду.
На десятиліття можна засекретити архіви. Можна приховати в глибинах спецсховищ викривальні документи. Можна змести сліди злочину. Можна враз і вдруге, і втретє переписувати історію на угоду влади чи ідеології. Та з пам’яттю народу нічого не вдієш, вона зберігатиме правду. Правду про страшні події. Це наша історія, і ми повинні знати і пам’ятати.
Відкрийтесь небеса!
Зійдіть на землю.
Всі українські села, присілки та хутори,
Повстаньте всі, кому сказали: вмри!
Засяйте над планетою, невинні душі!
Зійдіть на води й суші,
Збудуйте пам’яті невигаслий собор!

Рекомендовані відеоролики для перегляду

· Д/ф «Голодомор 1932-1933 рр. Постгеноцидний синдром»
https://www.youtube.com/watch?v=bHFo_8cthSY&feature=youtu.be
· Справа №... Голодомор 1932 - 1933 рр.
https://www.youtube.com/watch?v=LXNFO8C5sgc&feature=youtu.be
· Голодомор. Мир знал, но молчал
https://www.youtube.com/watch?v=j2F_PKWw7Pg&feature=youtu.be
· Убиты Голодомором: реальное количество жертв и доказательства искусственности
https://www.youtube.com/watch?v=WCE2CPocslM&feature=youtu.be
· Голодомор 1932–1933: злочин Кремля проти України | Історичний контекст 2.12
https://www.youtube.com/watch?v=dpvkl0I59gw&feature=youtu.be

Багатогранність творчості поета (до 140 – річчя від дня народження Олександра Блока)

 

Олександрович Блок (1880 -1921) – видатний російський поет, драматург, перекладач.

Майбутній поет народився у Санкт-Петербурзі у висококультурній сім’ї, потім навчався в Петербурзькому університеті, спершу на юридичному факультеті, а згодом – на історико-філологічному. До слова, ректором університету був його дідусь А.Н. Бекетов. Перші вірші були написані Блоком в п’ятирічному віці. У 16 років Олександр Блок займався акторською майстерністю, прагнучи підкорити сцену. У 1903 році Блок одружується на доньці знаменитого вченого Д.І. Менделєєва. У наступному році було вперше надруковано вірші Блока, що вийшли в збірнику під назвою «Вірші про прекрасну даму». Одним з найвідоміших віршів Блока є «Ніч, вулиця, ліхтар, аптека». Блок також плекав інтерес до дитячої літератури, написав безліч віршів, деякі з них увійшли до збірки для дітей «Круглий рік» та «Казки».

У 1912 році Блок написав драму «Троянда і Хрест». П’єса сподобалася Костянтину Станіславському і Володимиру Немировичу-Данченко, але драму так і не поставили в театрі.

Лютневу і Жовтневу революції Блок зустрів зі змішаними почуттями. Він відмовився від еміграції, вважаючи, що повинен бути з Росією у важкий час. Революційні події знайшли відображення у віршах та поемі «Дванадцять».

У січні 1921 року Блок з нагоди 84-ї річниці смерті Пушкіна виступив в Будинку літераторів зі своєю знаменитою промовою «Про призначення поета».

Лірика Блока, за своєю «стихійністю» близька музиці, формувалася під впливом романсу. Через поглиблення соціальних тенденцій (цикл «Місто», 1904-1908), релігійного інтересу (цикл «Снігова маска», 1907),) поет прийшов до ідеї неминучої «відплати» (цикл «Ямби», 1907-1914; поема «Відплата», 1910-1921). Головні теми поезії знайшли відбиття в циклі «Батьківщина» (1907-1916).

Парадоксальне поєднання містичного і побутового, відчуженого і повсякденного є характерним для усієї творчості Блока в цілому. Це відмінна риса і його психічної організації, і його власного, блоківського символізму.

Творчість Блока ще за його життя була добре знана в Україні. У 1907 р. на запрошення журналу «В мире искусств» Блок відвідав Київ, де виступив на літературному вечорі в оперному театрі. Українською мовою його твори публікувалися у періодичних виданнях і виходили окремими книжками: поема «Дванадцять» — в Одесі (1918), Харкові та Севастополі (1921), Львові (1922). Серед перекладачів поетичного спадку Блока — В. Сосюра, Д. Загул, В. Бобинський, Д. Павличко (всі — поему «Дванадцять»), П. Тичина (драму «Троянда і Хрест «), М. Рильський, І. Драч, Б. Олійник, Г. Кочур, М. Литвинець, В. Коптілов, Д. Паламарчук та ін.

Поезія – це містика. І її здатність бачити майбутнє – це річ досить відома і навіть тривіальна. Творчість Блока вражає кожного, хто відкриває для себе історію цього поета. Запрошуємо до бібліотеки долучитися до творчого надбання поета.