9 травня - День Перемоги
І живуть у
пам’яті народу
Ті, що не
вернулися з походів
Грізної, великої
війни.
Їх життя, їх
помисли високі,
Котрим не
судилось розцвісти,
Закликають мир
ясний і спокій,
Як зіницю ока,
берегти.
В. Симоненко
9 травня Україна відзначає велике свято
– День Перемоги. Цього дня традиційно зустрічаються фронтовики, покладаються
вінки до пам'ятників військової доблесті та гримить святковий салют. Щоправда,
так було не завжди. З 1945 до 1965 року, при Йосипі Сталіні та Микиті Хрущові,
це був звичайний робочий день. Тепер же у людей є можливість вшанувати пам'ять
і пригадати тих, кому ми зобов'язані життям. Тому це свято не тільки радісне,
але і сумне, адже практично кожна сім'я постраждала у тій страшній війні.
У ті, вже далекі, часи СРСР втратив
майже 27 мільйонів чоловік, зокрема 11,3 мільйона осіб на фронті, 4-5 мільйонів
партизан. Багато людей загинули на окупованій території та у тилу країни. У
фашистському полоні опинилося приблизно 6 мільйонів людей. Матеріальні збитки
склали 679 мільярдів рублів. Ціна Перемоги могла бути не такою масштабною.

Перше повноцінне святкування на честь
перемоги у Великій Вітчизняній війні відбулися лише 24 червня 1945 року, хоча
ще до цього по радіо було оголошено про те, що 9 травня оголошується офіційним
Днем Перемоги. Початок знаменної події, яке увійшло в світову історію,
ознаменувався парадом, командував яким Костянтин Рокоссовского. Приймав же
парад Георгій Костянтинович Жуков, один із найзнаменитіших військових
командувачів 20 століття. Закінчився парад знаменитим виходом 200 знаменостей,
кожен з яких кинув прапор німецького війська до мавзолею, тим самим
продемонструвавши остаточність і масштабність перемоги радянської армії та
радянського народу. В інших містах на честь великої дати були проведені
святкові вечірні салюти.
Волею долі такий варіант святкування Дня
Перемоги протримався недовго. В 1947 році це знамените свято було визнано
звичайним робочим днем, що автоматично відміняло паради та інші масштабні
заходи. Якщо вірити деяким документам, керівництво країни вважало, що втомлений
від війни народ повинен був хоча б трохи призабути криваві події тих жахливих
п'яти років. І лише у 1965-му, в рік двадцятирічного ювілею перемоги радянських
військ, день 9 травня був відновлений в правах загальнонародного свята. У
багатьох регіонах проходили власні паради, а завершувався день звичним салютом.
Варто згадати про всіх тих, хто захищав
нашу країну в ті страшні роки. Точних даних про загиблих немає до цього часу, а
приблизні цифри жахають. Різні історики називають цифри від 15 і до 28
мільйонів жертв тільки з боку військових, не кажучи вже про неймовірні
кількості мирних жителів. Але зараз вже не настільки важливо, скільки людей
загинуло під час Великої Вітчизняної війни, тим більше, що точної інформації не
буде ніколи. Набагато важливіше пам'ятати про це свято не лише як про зайвий
вихідний день, а як про День Перемоги 9 травня.
8
та 9 травня відзначаються Дні пам'яті та примирення, присвячені пам'яті жертв
Другої світової війни в Європі, проголошені
Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН. Символ відзначення Дня пам’яті та примирення –
квітка червоного маку.
Україна долучилась до всього світу у скорботі за жертвами Другої
світової війни. З 2015 року, відповідно до Указу Президента України
відзначається День пам'яті та
примирення. Вшанування загиблих розпочинається 8 травня – разом з Європою та
світом, і продовжується традиційно 9 травня. Донедавна на офіційному рівні відзначалося
лише 9 травня – свято Дня Перемоги. 8 –
9 травня українці доповнюють свій одяг
червоним маком — символом пам’яті майже 8 мільйонів загиблих співвітчизників та
65 мільйонів убитих у Другій світовій війні по всьому світові.
Наша бібліотека організувала
книжкову виставку «Війна.Книга.Пам’ять». Документи, представлені в експозиції, висвітлюють
причини виникнення Другої світової війни,
відтворюють широку панораму подій від початку війни в 1939 році до
капітуляції нацистської Німеччини.
Немає коментарів:
Дописати коментар