Світ  Володимира  Дрозда

«Народився 25 серпня 1939 року в селі Петрушин на Чернігівщині, помер 23 жовтня 2003 року в Києві». Строгий офіційний рядок біографії:..

А за строгим рядком – Життя, цілий світ. Світ літератури. Світ життя його героїв. Складний, правдивий, народний. І куди б доля не закидала потім, цей світ був завжди поруч – і в образі хлопчини із поліського села, і юнака, що лише стає на стежину письменства, і в образі автора його творів.

Із творами В. Дрозда, такими, як повісті «Ирій», «Замглай»,  «Балада про Сластьона», «Самотній вовк», новели «Сонце», «Три чарівні перлини», «Білий кінь Шептало», зв'язані здобутки химерної прози, українського варіанту модного в літературі 70-их міфологізму. Сам В. Дрозд підкреслює вплив на нього Гоголя й Лесиної «Лісової пісні», і фольклорної — казки, легенди, переказу, бувальщини, уламків слов'янської міфології, яка донині тримається «поліських лісів та боліт із усім їхнім чортовинням».

Володимир Дрозд, безумовно, так і залишився хлопцем родом із поліського села Петрушин, юнаком із Олишівки. У цьому цікавому закутку старослов’янства, дійсно збереглися відгомони сіверянського духу. Хоча б у тій же цікавій петрушинській говірці, де «гаворяць», і, звичайно ж, не випадково мова творів Дрозда вирізняється розмаїттям олишівського діалекту.

На Чернігівщині свято шанують пам’ять про свого земляка. Ім’я Володимира Дрозда викарбовано на Пам’ятній дошці в центрі Петрушина, Олишівська селищна бібліотека щорічно запрошує на дроздівські читання. Петрушинська вулиця в центрі села має ім’я Володимира Дрозда. Вона веде – і це символічно — нагору, до красивого старовинного дерев’яного храму.