Гори – це неймовірна місцевість, де з висоти пташиного польоту, або й вище, ми можемо поглянути на світ.

11 грудня святкується Міжнародний день гір, встановлений у 2003 році.

Гори займають приблизно одну чверть поверхні планети і є місцем проживання майже 10 процентів населення. Це — заповідник для багатьох унікальних видів рослин і тварин, джерело води усіх основних річок землі. І хоч в Україні гори займають невелику частину країни (5% площі Українські Карпати (висота до 2061 м) — на південному заході й Кримські гори — на півдні Кримського півострова), їх значення у розвитку гірських регіонів дуже важливе.

Міжнародний день гір - це не просто дата в календарі, а щоденне нагадування про велич природи. Кожна вершина - це маленьке диво, яке варто підкорювати.

Це свято - ідеальний привід поділитися своїми найкращими фотографіями з гірських мандрівок. А які в вас найулюбленіші локації? Давайте разом милуватися красою природи!

 

Футбол – це життя, пристрасть і мистецтво. Це гра мільйонів людей у всьому світі та більше ніж спорт. Для багатьох сучасних людей футбол став стилем життя, професією, головним захопленням у житті. У шанувальників футболу є своє свято – 10 грудня, Всесвітній день футболу. За даними істориків, у футбол грали ще у Стародавньому Китаї, Греції та Римі.

 Цікаві факти:

- Найдовший матч зіграли у серпні 1981 року в Ірландії, він тривав понад 65 годин;

- Жіночий футбол існував досить давно, тільки у 70-х роках ХХ сторіччя він визнаний офіційно;

- Найбільший футбольний рахунок, зафіксований у матчі, - 149 – 0;

- Найшвидший футболіст у світі – португалець Кріштіану Роналду. Його швидкість бігу на піку кар’єри досягала до 39,2 км / год;

- Відомий музикант Боб Марлі заповідав поховати його разом з футбольним м’ячем.

 

10 грудня у світі відзначався Міжнародний день прав людини. Це свято було засноване 4 грудня 1950 року на засіданні Генеральної Асамблеї ООН. Двома роками раніше (10 грудня 1948 року) ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини, яка стала першим міжнародним документом, в якому були чітко сформульовані положення про права людини.

Забезпечення прав людини, визначених у Загальній декларації прав людини, знайшли свою реалізацію у Конституції України, багатьох законодавчих актах та є основою для демократичного розвитку України.

Міжнародний день прав людини нагадує всім про гідність кожної особистості, невід’ємність її громадянських, культурних, економічних, політичних і соціальних прав, а також про необхідність захищати ці права.

Загальна декларація прав людини починається словами: «Всі люди народжуються вільними й рівними у своїй гідності та правах».

Українці знають ціну цих прав. У боротьбі за власну ідентичність та свободу ми відстоюємо право кожного бути особистістю у вільній країні, адже під час жорстокої агресії рф ці права потребують відповідної міжнародно-правової оцінки та захисту.

7 грудня відзначається 125-річчя від дня народження української художниці, майстрині народного декоративного живопису, представниці «наївного мистецтва» – Катерини Василівни Білокур, творчість якої належить до найкращих надбань української культури ХХ століття.

Неосвічена селянка, самотужки, без будь-якої допомоги сягнула вершин світової образотворчості, полонила своїм талантом найприскіпливіших критиків, зачарувала магічною силою своїх творінь...

З нагоди ювілею  від дня народження народної майстрині бібліотекар підготувавла  книжково-ілюстративну виставку “Одержима і неповторна Катерина Білокур”. Гортаючи сторінки альбомів, яскравих журналів і книг, ви знайдете чимало корисної і цікавої інформації про життя й творчість видатної українки.

Запрошуємо усіх бажаючих відвідати нашу виставку!

 

 Краса в хустині нашій споконвічна,

Як і душа, що з піснею жила.
Бо в українок і душа лірична,
У ній багато сонця і тепла.

Всесвітній день української хустки об’єднує українців у різних куточках світу навколо символу, що зберігає в собі тепло рідної землі, мудрість поколінь і силу народної пам’яті.

Це свято краси, жіночності, традицій та національної ідентичності.

Українська хустка – це не просто елемент одягу. Це оберіг, знак любові, поваги, ніжності й водночас внутрішньої сили. Вона супроводжувала жінку в найважливіших митях життя, була символом материнства, вірності, надії та родинного затишку.

Сьогодні хустка знову звучить по-особливому – як знак єдності, незламності та збереження національної культури. Одягаючи її, ми демонструємо повагу до своїх коренів, до історії та духовних цінностей нашого народу.

Зі святом! Бережімо традиції – бо в них наша сила.

 

У День волонтера та напередодні Дня Збройних сил України наш педагогічний колектив та учні об’єдналися у бажанні зробити щось щире й світле для тих, хто оберігає наш спокій. З любов’ю, теплом та вдячністю ми створили різдвяні смаколики, аби передати частинку домашнього затишку нашим захисникам.

Кожна цукерка, кожен пряник, кожен маленький пакуночок — це наші щирі побажання миру, сили й Божого благословення. Ми хочемо, щоб у цей різдвяний період вони відчули: про них пам’ятають, за них моляться, їх цінують і чекають вдома.

Нехай ці смаколики стануть не просто частуванням, а теплим нагадуванням про любов і підтримку, яку вони мають у кожному куточку нашої країни.

В цей день ми вітаємо і дякуємо українцям, хто у тяжкий для України час своєю діяльністю, ризикуючи життям і здоров’ям, наближає нашу Перемогу. Доземний уклін вам, дорогі наші волонтери. Ви є взірцем людяності і доброчинства для людей усього світу. Пишаємося вами. Дякуємо за ваш патріотизм і неймовірну силу духу.

 

В народі кажуть: «Зима прийшла – свята привела». І дійсно: взимку майже щодня – свято. Саме з грудня починаються зимові святкування, яких з нетерпінням чекають і діти і дорослі.

   А починаються зимові свята з Дня Святого Миколая, який є особливо бажаним для дітей.

Святий Миколай – святковий персонаж, добрий чарівник, якого ототожнюють з образом Миколая Чудотворця. Він був реальною особою, візантійським єпископ, що прославився своєю любов'ю до дітей і допомогою бідним. День Святого Миколая традиційно відзначається 6 грудня, у день вшанування пам'яті Миколая Чудотворця.

   За традицією, в ніч з 5 на 6 грудня  Святий   Миколай покладе подарунок під подушку або у шкарпетку, якщо діти були чемними протягом року. Напередодні свята діти пишуть йому листа зі своїми побажаннями, та вкидають їх у поштову скриньку, або кладуть на вікно. Діти, які поводилися погано, можуть  знайти під подушкою різку. Різка слугує своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою та виправитися.

   Не оминуло свято і бібліотеку ліцею, де була організована книжкова виставка до Дня Святого Миколая «Святий Миколай до нас завітай» .

На виставці представлені книги про історію виникнення та поширення свята, казки, легенди, традиції та прикмети, пов'язані з Днем Святого Миколая.

Михайло Миколайович  Андрусяк народився  5 грудня 1955 року на  Івано-Франківщині. Після закінчення сільської восьмирічки продовжив навчання в Коломийському технікумі механічної обробки деревини (1971-1975) та  у мореходній школі в Естонії. Після служби в Радянській армії  навчався на факультеті романо-германської філології Київського державного  університету ім. Т. Шевченка, який закінчив 1985 року.

Журналістська та письменницька кар`єра  Михайла Миколайовича Андрусяка розпочалась  у 1988 році  з посади заступника головного редактора першої в Україні легальної демократичної газети  «Агро». Він  успішно проявив свої творчі сили  в журналістиці,  поезії,  на перекладацькій ниві та у видавничій справі. 

З 1991 року Михайло Андрусяк – член Національної спілки журналістів України, з 1995 – Національної  спілки письменників України.  

Перу М. Андрусяка належать прозові твори «Студені милі», «Ув’язнена скрипка», «Грані болю», «Біла душа»,«Христос воскрес», «Сумління», трилогії –  «Брати грому», «Брати вогню», «Брати просторів»; «Криваві роси сорокових» та  ін.  Автор досліджує тему національно-визвольних змагань українського народу та пише про це публіцистичні і прозові твори.

За вагомий внесок у розвиток та збагачення української літератури письменник нагороджений багатьма відзнаками і преміями.  2010 року за документально-художню трилогію «Брати грому», «Брати вогню», «Брати просторів» Михайло Миколайович  Андрусяк був удостоєний Національної  премії України імені Тараса Шевченка.

До 70 – річчя від дня народження М. М. Андрусяка (1955), українського письменника-прозаїка, перекладача, публіциста в бібліотеці ліцею підготовлено книжкову виставку.

 

4 грудня світ вшановує 150 років від дня народження Райнера Марії Рільке – одного з найтонших, найглибших і найвпливовіших поетів європейського модернізму. Його творчість стала містком між зовнішнім світом і світом внутрішнім, між тишею людської душі та невимовною величчю буття.

Рільке – автор, який умів слухати мовчання. У його поезії відчувається особлива духовна концентрація, прагнення доторкнутися до сутності речей, до невидимого, що приховане за повсякденністю. Його «Дуїнянські елегії» та «Сонети до Орфея» – це вершини поетичної мови, у яких поєднались філософія, символічність, метафізичний пошук та надзвичайна музикальність рядка.

Його поезія мала великий вплив на новітню поезію різних народів, зокрема й на українську. Враження Рільке з відвідин України 1899 і 1900 років позначилися на циклі «Книга життя чернечого», збірці «Книга годин», а також на книжці коротких оповідань «Про Господа Бога та інше» (1900) — передусім два оповідання з української тематики, «Як старий Тимофій умирав співаючи» та «Пісня про правду». Враженнями цієї подорожі навіяні вірші з «Книги прощ», зокрема, вірш «Карл XII, шведський король, їде степами України». Зацікавившись «Словом о полку Ігоревім», Рільке переклав його у 1902–1904 роках.

Ліричний герой Рільке часто мандрує у внутрішні простори, шукає сенс, гармонію, власне місце у світі. Його творчість звернена до кожного, хто хоча б раз замислювався про призначення людини, про крихкість і красу життя, про те, що робить нас справжніми.

Роман Федорів — український письменник, лауреат Шевченківської премії (1995) за твір «Єрусалим на горах», редактор часопису «Дзвін».

Народився 1 грудня 1930 року у селі Братківці Тисменицького району Івано-Франківщини. По закінченні школи, у 1945-1950 роках — учень педагогічного училища; завідувач книжкового відділу магазину; бригадир бригади протифілоксерної експедиції; інструктор обласного відділу «Союздрук».

У 1950-1953 роках служив у Радянській армії. У 1953-1956 роках — інспектор-бухгалтер районного сільськогосподарського банку; інструктор міського відділу «Союздрук». З 1956 року-співробітник районної, обласної газети, власний кореспондент низки республіканських газет.

У 1967 році закінчив факультет журналістики Львівського університету, а вже наступного року став головним редактором літературно-публіцистичного журналу «Жовтень» (в час національного відродження його було перейменовано на «Дзвін), який очолював до своєї смерті у 2001 році. «Дзвін» був знаковим явищем свого часу, своєрідним рупором національного відродження. Завдяки редакційній політиці до українського читача повернулися десятки заборонених раніше імен. Редакція також підіймала гострі актуальні теми, через що часопис досягнув рекордних тиражів.

У 1989-1991 роках Роман Федорів був народним депутатом СРСР, де представляв національно-патріотичні сили, котрі прагнули відродження України.

Завдяки зусиллям письменника були відновлені видавництво «Червона калина», яке здебільшого публікувало історичні романи раніше заборонених українських письменників.

Роман Федорів – автор багатьох романів, оповідань, повістей, публіцистичних нарисів. Перша книга письменника «Жовтнева соната» побачила світ у 1959 році. А справжню славу йому принесли історичні романи, зокрема «Жбан вина», «Знак кіммерійця», «Отчий світильник», «Кам’яне поле», «Чорна свіча від Їлени».

За роман «Єрусалим на горах» письменника було відзначено Державною премією України ім. Т. Шевченка та премією Всесвітньої української Фундації Антоновичів.

Помер Роман Федорів від інфаркту 14 березня 2001 року. Похований у Львові на Личакові.

Зима – найхолодніша пора року. Проте, незважаючи на морози і холод, є в цій порі те, що завжди зігріває нам серце, дарує надію на хороше та повертає у дитинство. Це – новорічно-різдвяні свята. Яскраві вогники, аромат красуні-ялинки та передчуття чогось нового та таємничого. Тож здійсніть подорож всією родиною у дивовижний світ книг найстарішої книгозбірні України, і ви точно не пошкодуєте.

Запрошуємо своїх читайликів переглянути книжкову виставку та поринути в атмосферу святкового читання, обрати собі книжкові цікавинки для теплих зимових вечорів!

1 грудня світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Поріг ХХІ століття людство переступило з низкою жахливих хвороб. Особливо небезпечні ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) і його кінцева стадія СНІД (синдром набутого імунодефіциту). СНІД – особливо небезпечна хвороба, смертельна для людини.

ВІЛ залишається однією з глобальних проблем охорони громадського здоров’я: вірус забрав майже 33 мільйони людських життів по всьому світу. Однак завдяки розширенню доступу до ефективних засобів профілактики, діагностики та лікування, ВІЛ-інфекція перейшла в категорію хронічних захворювань, які піддаються терапії. ВІЛ-інфіковані можуть прожити довге і здорове життя, народжувати дітей, працювати, подорожувати тощо. Достатньо вчасно вживати ліки. Якщо ВІЛ-інфекція діагностується на початковому етапі, відразу розпочинається антиретровірусна терапія (АРТ) і надається необхідне лікування пацієнту, а відтак людині гарантується якісне та повноцінне життя.

В бібліотеці до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом бібліотекарем підготовлено книжкову виставку «СНІД - найсерйозніший виклик людству».

 Людина, яка не читає, не має переваг над людиною,

яка не вміє читати.

Марк Твен

Марк Твен, видатний американський письменник,журналіст, гуморист, сатирик, публіцист, видавець, громадський діяч,народився 30 листопада 1835 року в селі Флорида, в штаті Міссурі (Середній Захід США) в родині юриста. У великій і дружній сім‘ї майбутній письменник був третім з чотирьох дітей, що вижили у Джона і Джейк Клеменсів. Коли Сему було 12 років батько помер і йому з братами потрібно було шукати роботу.

Справжнє ім‘я письменника — Семюел Ленгхорн Клеменс. У юності він працював на пароплаві, який курсував річкою Міссісіпі. Псевдонім Mark Twain дослівно перекладається як «мітка два сажні» — позначка мінімальної глибини, придатної для проходження річкових суден.

Літературна спадщина письменника дуже багатогранна і різноманітна — гумористичні оповідання, пригодницькі історії, фантастика, публіцистика та інші жанри. Але при цьому практично у кожному творі Марк Твен пропагує гуманістичні погляди і відстоює права людини.

Працюючи кореспондентом, багато мандрував світом — побував у Європі, Азії, Африці й Австралії. 29 разів перетнув Атлантичний океан. А також був в Україні — відвідав Одесу, Севастополь та Ялту.

Марк Твен — один з найбільш популярних і цитованих американських письменників ХХ століття.

Найвідоміші твори Марка Твена у великому творчому доробку письменника — романи «Пригоди Тома Сойєра» та «Пригоди Гекльберрі Фінна».

Нобелівський лауреат Ернест Хемінгуей вважав, що «вся сучасна американська література вийшла з однієї книги Марк Твена , яка називається «Пригоди Гекльберрі Фінна»… Нічого рівного їй не було створено з того часу...». Захоплені відгуки про книги Марка Твена залишали відомі письменники Вільям Фолкнер і Олександр Купрін. Фолкнер писав, що Марк Твен був «першим по-справжньому американським письменником, і що всі ми з тих пір — його спадкоємці». А Купрін відмітив,що Марк Твену була властива «невичерпна любов до людини».

Також популярні книги письменника «Принц і жебрак»; перший у світі літературний твір, що описує подорож у часі, книга, яка була видана за 6 років до роману «Машина часу» Герберта Уеллса, — «Янкі з Коннектикуту» та інші.

Крім літературної діяльності письменник продовжував займатися журналістикою, писати публіцистичні нариси, вів активне політичне життя і часто виступав на публіці. У зв‘язку з активною політичною позицією окремі книги навіть заборонялися цензурою.

Деякі цікаві факти про письменника:

*У 1901 році Марк Твен отримав почесну ступінь доктора красного письменства, від Єльского університету. У 1907 — від Оксфордського університету. Цим званням він дуже пишався.

*Носив лише білі костюми. Їх в його гардеробі понад 20. Невід‘ємною частиною його образу також були білий капелюх та червоні шкарпетки.

*Був затятим курцем. Завжди обирав найдешевші, найбільш смердючі цигарки і викурювання їх по 20-40 штук щодня.

*Дружив з винахідником Ніколою Тесла, разом вони багато часу проводили в лабораторії науковця. Письменник і сам запатентував кілька винаходів — наприклад, новий тип парового двигуна, регульовані ремені для штанів, альбом з клейкими сторінками для скрапбукінгу.

*Його улюбленим хобі була гра в більярд. В домі письменника навіть була окрема кімната для цього заняття.

*У Марка Твена і його дружини Олівії було четверо дітей, але трьох з них письменник пережив. Дружина літератора також померла раніше нього.

*Упродовж 35 років писав автобіографію, але так і не завершив її. У заповіті розпорядився, що текст можна видати лише через 100 років після його смерті. Деякі частини — не раніше, ніж через 500 років. Перший том спогадів вперше вийшов у 2010 році.

На межі двох століть Марк Твен важко хворіє, більшість членів його сім‘ї помирають один за одним. Письменника мучить стенокардія. 24 квітня 1910 р., у віці 74 років серце Марка Твена не витримує і він помирає.

Останній його твір — «Таємничий незнайомець» був опублікований посмертно, в 1916 р. незакінченим, а «Листи із Землі» — вперше опубліковано донькою Кларою у 1962 році.

 

Щороку остання неділя листопада об’єднує всіх християн світу за читанням рядків Святого Письма. Адже цей день об’явлений Міжнародним днем Біблії, а за ним слідує міжнародний тиждень Біблії, протягом якого люди мають відкинути всі свої розбіжності та прислухатися до порад Божих.
Християни по всьому світу вважають, що вони отримують віру, надію та підтримку в найважчі хвилини свого життя, читаючи рядки Біблії.
Офіційне проголошення Міжнародного дня Біблії відбулося в 1940-му році, коли група нью-йоркських бізнесменів започаткувала біблійну асоціацію. Цей час відзначився у всесвітній історії розквітом фашизму та Другою світовою війною. Тому новостворена організація ставила собі за мету відвернути увагу американців від тих жахів, що відбувалися в Європі, та зацікавити їх у читанні Біблії, яка спонукала покладатися на Бога.
Всі намагання США зберегти нейтралітет у цій війні були зруйновані, країна стала союзником Великобританії та інших країн Європи, що боролися з чумою фашизму в світі. А читання Біблії продовжувалося і набрало забарвлення міжнародного.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Згідно з Книгою рекордів Гіннеса, Біблія є найпродаванішою і найрозповсюджуванішою книгою в історії: загальна кількість її примірників, проданих з 1851 року, перевершує 5 мільярдів книг. За оцінками Гіннеса, за останні 3 тисячі років було продано близько 5 трильйонів примірників цієї Книги книг, хоча точне число встановити неможливо.
Біблія створювалася протягом 1600 років. Книги, які входять до її складу, писалися з XV століття до н.е. до І століття н.е. Не зважаючи на те, що 40 авторів не були знайомі й жили у різні часи, інформація має єдину концепцію.
Біблія складається з 77 книг (66 – канонічних та 11 неканонічних), що розподіляються між Старим Заповітом (50) та Новим Заповітом (27), різних за характером і часом створення.
У світі кожну секунду друкується одна Біблія, тому щоденний тираж складає 32876 примірників. Ця книга повністю перекладена на 636 мов, а деякі її глави та вірші – на 3223 мови.
Останнє слово в Біблії – «Амінь».?

 

 

Свято Андрія Первозванного, яке українці відзначають 30 листопада, здавна вважається одним із найвеселіших і найдружніших осінніх обрядів.

Особливе місце в цій традиції займають вечорниці — молодіжні зібрання, сповнені ігор, співів, ворожінь та щирого спілкування. Сьогодні ця давня звичка активно відроджується у навчальних закладах, даруючи присутнім теплоту української спадщини та відчуття єдності.

В бібліотеці ліцею до цього оформлено книжкову виставку.