1 жовтня – на свято Покрови – в Україні традиційно вшановують пам’ять вояків УПА

УПА – це широкомасштабний партизанський рух опору, який був добре організованим, мобільним, скоординованим. УПА ніколи не отримувала міжнародної допомоги. УПА володіла мережею підпільних військових навчальних закладів. Також в кожному військовому підрозділі перебував священик, котрий виконував функції капелана. Було організовано підпільні шпиталі УПА на зразок польових шпиталів регулярної армії. Діяла Санітарна служба УПА й у випадку нестачі фахових медиків користувалася допомогою лікарів, які практикували в близьких населених пунктах.

Медично-санітарна служба відіграє важливу роль в кожній армії. Добре зорганізована санітарна ділянка важлива не тільки тим, що несе медичну допомогу пораненим та хворим, дбає про загальний стан здоров’я вояків, має нагляд над харчуванням, старається запобігати хворобам, передусім інфекційним, але важлива тим, що її справна діяльність впливає у великій мірі й на моральний стан армії. Свідомість вояка, що на випадок поранення чи захворювання він отримає належну медичну допомогу, збільшує його почуття індивідуальної безпеки і зміцнює його боєздатність.

Українська Повстанська Армія виникла як форма протесту і захисту українського народу проти гітлерівської окупації, її бійці відіграли певну роль у порятунку народів Європи від завойовницьких планів гітлерівської Німеччини, внесли свою долю у розгром нацизму. Після закінчення другої світової війни УПА вступила у смертельну боротьбу із людиноненависницьким сталінським режимом. Ця боротьба була надзвичайно виснажливою, важкою і кривавою. У глибинній пам’яті народу учасники українського партизанського руху 40-50 рр., незважаючи на всі інсинуації комуністичної пропаганди, залишилися героями, захисниками Батьківщини.

До 84-річчя створення Української Повстанської Армії в бібліотеці ліцею підготовлено книжкову виставку. Експозиція містить документи, матеріали архівів, спогади учасників національно-визвольної боротьби.