Творчість Оксани Іваненко — це особлива сторінка в українській дитячій літературі. Її казки не просто розважають, вони відчиняють двері у дивовижний світ, де межа між реальністю та фантазією стає майже прозорою. Авторка володіла унікальним хистом: вона вміла бачити «душу» кожної квітки, пташки чи навіть краплинки дощу, перетворюючи сухі факти про природу на захопливі історії, сповнені тепла та мудрості.

13 квітня Оксані Іваненко виповнюється 120 років. Казкарка – народилася і жила в Полтаві. Її книги такі чудові, що продовжують перевидаватись і сьогодні.

Батько Оксани Іваненко був редактором полтавської газети, а мама вчителькою. В чотири роки дівчинка почала читати, а згодом і писати. Змалечку Оксана мріяла писати і саме для дітей. Вже в шість років засновує й редагує свій власний журнал «Гриб» до якого пише казки й вірші та читає їх одноліткам. В дитячі роки письменниці не було ні радіо, ні телебачення тому діти збиралися в саду й читали вголос твори Г.Х. Андерсена, Миколи Гоголя, Тараса Шевченка, дитячі журнали і майже все прочитане одразу перетворювали на веселі ігри та вистави. Родина жила недалеко від театру і не пропустила жодної вистави.

У 15 років Оксана Іваненко вступила до Полтавського інституту народної освіти. Вдень вона працює в дитячому будинку, а увечері – навчається. Художньої літератури для дітей не вистачало і 16-ти річна Оксана пише для своїх маленьких вихованців вірші, казки, оповідання, п'єси.

Донька Оксани Іваненко – Валерія (Воля) Іваненко також стала дитячою письменницею.

Творча спадщина Оксани Іваненко налічує десятки книжок для дітей. Серед найвідоміших — «Майка та жабка» (1930 р.), «Дитячий садок». (1931 р.), «Черевички» (1933 р.), «Лісові казки» (1934 р.), «Великі очі» (1936 р.), «Джмелик» (1937 р.), «Три бажання» (1940 р.), «Куди літав журавлик» (1947 р.), «Казки» (1958 р.) та ін. Її твори навчають добру, відкривають красу природи та людських взаємин.

Окреме місце у творчості займають історико-біографічні твори про видатних діячів культури. Зокрема, повість «Друкар книг небачених» присвячена Івану Федорову, роман «Тарасові шляхи» — життю Тараса Шевченка, а твір «Марія» розповідає про Марка Вовчка. 

Творчість Оксани Іваненко займає важливе місце в українській дитячій літературі, адже її книги й сьогодні допомагають юним читачам пізнавати світ, виховують моральні цінності та любов до рідної культури.

91 рік прожила казкарка і написала дуже багато чудових творів для дітей. Письменниця стала лауреаткою Шевченківської премії, премії імені Лесі Українки та нагороджена орденами і медалями за свої прекрасні твори, на яких виросло не одне покоління дітей. Запитайте у своїх батьків, бабусь чи дідусів, читали вони казки та оповідання Оксани Іваненко? І ви отримаєте стверджувальну відповідь.