Ви чули, як плаче спустошена Прип’ять,

За скоєний гріх розіп’ята живцем,

Прип’ята до неба, щоб випити вічність,

Щоб вмити від бруду змарніле лице?..

Чорнобиль…Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, це слово й досі полум’яніє чорним вогнищем скорботи. Ця трагедія стала для людства уроком, за який заплачено надзвичайно дорогою ціною.

26 квітня — дата, що назавжди закарбувалася в історії. Саме цього дня сталася аварія на Чорнобильській АЕС, яка змінила долі тисяч людей і залишила глибокий слід у серці України та всього світу.

Наша свідомість після Чорнобиля вже не могла залишитися такою, як раніше.

Напередодні відзначення 40-х роковин трагедії на ЧАЕС учитель історії Рильчук С.Г. та педагог-організатор Танасійчук С.І. провели лекторій «Чорнобиль: пам’ять, що не згасає». Здобувачі освіти 9–11 класів переглядали відеоматеріали, слухали виступ учителя хімії Мартищук С.М. про негативний вплив радіаційних речовин на довкілля, а також спілкувалися з медичною сестрою Аксюк В.В. щодо сучасних захворювань, пов’язаних із радіаційним впливом.

Шкільний бібліотекар Шпитчук О.М. презентувала художню літературу про події 1986 року та їхні наслідки, зокрема про героїзм ліквідаторів, які ціною власного життя і здоров’я рятували інших.

Учасники заходу наголосили на важливості збереження історичної пам’яті, відповідальності за майбутнє та цінності людського життя. Чорнобиль — це не лише трагедія минулого, а й застереження для наступних поколінь.

Пам’ятаємо. Вшановуємо. Не забуваємо.