Ярослав Євстахійович Ярош - український поет, письменник, композитор і сценарист. Член Спілки письменників України з 1979 року. Народився 3 серпня 1950 р. у селі Королівка Коломийського району.

Випускник факультету журналістики Львівського університету ім. І. Франка, працював у редакціях Тлумацької і Городенківської районних газет та Івано-Франківської обласної молодіжної газети.

Ярослав Ярош - автор 16 поетичних збірок («Ярінь», «Солов'їна діброва», «Всі сторони світу», «Тернові яри» тощо), драми-хроніки «Горно пекельне (Степан Руданський)», п'єси в листах і новелах «Біла лілія (Василь Стефаник та Ольга Кобилянська)», трагедії «Репресії», історичної драми у віршах «Топір помсти (Олекса Довбуш)», ліричної драми «Горда княгиня (Іван Франко та Юзефа Дзвонковська)», діалогів «Жіноцтво (Симпатії Івана Франка)», епістолярної драми «Дорогий хтосічок (Леся Українка і Ольга Кобилянська)», повісті «Листи до мами» (про В. Стефаника) та ін.

Першим в Україні (у січні 1989 року) вивів на сцени Івано-Франківська, Коломиї, сіл краю обрядове новорічне рядження «Меланку». Вистави за п'єсами Ярослава Яроша були поставлені на сценах професійних театрів Івано-Франківська, Чернігова, Хмельницького.

Створив як композитор понад 20 пісень на вірші свої та інших поетів (збірка «Тайстра», 1993). На поезії Ярослава Яроша композитори написали більше 30 пісень.

Як редактор-упорядник, видав збірник «Надсяння» (1992) та антологію українсько-польської поезії десятьох авторів «На спустілому полі - Ostre kamienie (Гостре каміння)» (1993).

Окремі вірші Ярослава Яроша перекладено білоруською, абхазькою, башкирською, молдавською, узбецькою, румунською, польською мовами.

Він - лавреат премій імені Мирослава Ірчана, імені Михайла Старицького, імені Тараса Мельничука та імені Маркіяна Шашкевича (Канада).

На презентованій книжковій виставці експонується творчий доробок поета з фондів бібліотеки.