Все на землі, все треба берегти

І птаха й звіра, і оту рослину,

Не чванься тим, що цар природи ти

Бо врешті, ти його частинка.

Друже мій, люби життя,

Люби людей, природу,

А кривду кинь у забуття,

Як камінь в тиху воду.

Б.Лепкий

Щорічно, 22 квітня люди по всій планеті відзначають День Землі. Цей день став загальнолюдським символічним святом любові та турботи за наш спільний дім. Саме 22 квітня, в різних куточках земної кулі небайдужі до екологічних проблем люди, проводять різні яскраві і в той же час корисні заходи, спрямовані на те щоб у світі стало більше чистоти і відповідальності.

У День Землі в різних країнах, за традицією, лунає Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль до захисту миру на планеті та збереження краси нашого спільного дому. Дзвін Миру - символ спокою, мирного життя та дружби, вічного братерства і солідарності народів. І водночас - це заклик до дії в ім'я збереження миру і життя на Землі.

Спілкування з природою просто дає нам радість. Чому? Мабуть тому. що природа - це невичерпне джерело краси, яка не може залишити байдужою навіть найчерствішу людину. Травинка, що вперто пробивається крізь сірий асфальт, громаддя гір, ширяння орла або політ бджоли, нічні співи солов'я або вигин лебединої шиї, безодня нічного зоряного неба - все це несе в собі невичерпний заряд краси. І все це таке близьке і дороге людському серцю.

До Дня Землі і Довкілля із учнями  була проведена бесіда «Майбутнє Землі у твоїх руках». Учні розглянули такі важливі питання екологічного характеру, як забруднення атмосфери, проблеми гідросфери, відповідальності за майбутнє планети Землі, привернення уваги суспільства і кожної людини до глобальних проблем людства, проблем охорони навколишнього середовища, збереження біологічного і ландшафтного різноманіття та поліпшення санітарного стану довкілля.

Давайте леліїти і берегти нашу природу, нашу Землю, збагачувати та робити щось не тільки за для себе, а й для інших! Думати не тільки про сьогоднішній день, ай про завтрашній.

Адже в цьому світі нікому і ніщо не належить, і ніхто не має права щось приборкувати за для себе. Якщо кожен із нас буде дотримуватися цих пріоритетів – нам вдасться зберегти природу і все живе на Землі! Не забувайте, що наша доля – це доля нашої рідної Землі.

 

Великдень - це світле й радісне свято Воскресіння Сина Божого – Ісуса Христа.

На Великдень не замовкають святкові церковні дзвони, лунають цілий день, будять у людських душах радість, надію. На Великдень і сонце грає, сказано бо: усе радується і на землі, і на небі.

Цього року одне з найголовніших християнських свят в культурі українського народу – Великдень відзначається 20 квітня. Свято символізує воскресіння з мертвих Ісуса Христа, який прийняв смерть за гріхи людей і спасіння людського роду. Цей день має ще одну назву – Пасха, що в перекладі з давньоєврейської означає «вивільнення, проходження».

Щороку дата святкування змінюється, але Великдень завжди відзначають у неділю. Це свято дуже давнє. Українці відзначали його ще задовго до встановлення християнства. Тоді, 22 березня, наші предки відзначали найголовніший день весни, перемогу над зимою, над темрявою. Дивовижно, що через стільки століть багато традицій та обрядів досі зберігаються в родинах українців. І нині Великдень – це не просто релігійне свято, це культурна спадщина нашого народу, його душа, яскрава і неповторна.

З Великоднем традиційно пов’язана велика кількість народних повір’їв, прикмет і обрядів, які формувалися протягом століть та передавалися з покоління в покоління. Саме про них ви дізнаєтесь з книжкової виставки.

Великдень - це час творити добро, це час, коли навіть найменші наші мрії стають дійсністю.  Великдень - це більше, ніж традиції. Це - нагадування, що після темряви завжди приходить світло. Що життя перемагає. Що ми разом. І саме в цьому - справжнє воскресіння.

Нехай цей Великдень  подарує кожному натхнення творити добро, віру в щасливе завтра і силу йти вперед. З надією на Перемогу, з любов’ю до України - до нових зустрічей у нашій бібліотеці!

День довкілля, або День навколишнього середовища – національне екологічне свято, яке відзначається щорічно в третю суботу квітня, починаючи з 1999 року, згідно з Указом Президента України «Про День довкілля» від 6 серпня 1998 року № 855/98. Встановили його після Стокгольмської конференції з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху. Цього ж дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) – Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором та ідеологом.

Свято було задумано на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і громадських природоохоронних організацій щодо розвитку діяльності, започаткованої Всеукраїнською акцією «Дерево–Життя» та іншими громадськими ініціативами.

Головна його мета – підвищення рівня свідомості українців, громадських організацій, влади та всіх, хто піклується про природу та безпеку навколишнього середовища.

Довкілля – це всі живі та неживі об’єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині. Земля, вода, повітря, флора і фауна – все це довкілля, на стан якого впливає маса чинників – від кинутого на землю недопалка, папірця до величезних сміттєзвалищ і височезних труб промислових комплексів, що отруюють димом повітря мегаполісів; від убитого заради бивнів слона десь у Центральній Африці до вирубаних декількох гектарів лісу у Закарпатті. Головну загрозу довкіллю становить Людина – її байдужість, безкультур’я і безмежна жадібність.

В результаті війни, розв’язаної фашистською росією в Україні, уже зафіксовано 139 злочинів проти довкілля. Весь цей список можна поділити на категорії: енергетична безпека, пошкодження промислових об’єктів, ядерна небезпека, вплив на екосистеми та інше – те, що трапилося внаслідок військових дії.

Злочини проти довкілля у довгостроковій перспективі призведуть до збільшення смертності, адже люди гинуть не лише від бомбардувань і куль, а й від забруднення навколишнього середовища. Через воду і ґрунт у продукти харчування потрапляє отрута –  ті ж важкі метали. Це все, звісно, впливатиме і на здоров’я.

На жаль, природа беззахисна перед війною. Поки весь світ ламає голову над тим, як уникнути екологічної катастрофи, тут і зараз ворог веде проти України свою криваву війну, наближаючи нас і світ до лиха.

День довкілля покликаний спонукати якомога більше людей до активних дій, аби не допустити, щоб навантаження на природні системи життєзабезпечення планети, яке зростає з кожним роком, сягнуло своєї критичної межі.

Щорічно влада, громадські організації, екологи закликають українців та всіх, хто піклується про природу, взяти участь у квітневій толоці: висадці дерев, наведенні порядку на вулицях, у парках і скверах, озелененні територій, збиранні сміття, а також проведенні різних конференцій та лекцій, які підвищують усвідомленість населення в екологічних і природоохоронних питаннях.

Це чудова нагода вкотре наголосити на важливості відповідального ставлення до навколишнього середовища.

Вербна неділя — одне з найрадісніших і світлих православних свят. У цей день православні християни святкують вхід Ісуса Христа в Єрусалим. Яка історія цього свята, які існують традиції і звичаї , що можна і чого не можна робити в цей день?

Давним-давно, близько 2000 років тому, в цей день Ісус Христос в оточенні своїх учнів в’їхав в Єрусалим. Вони прибули до столиці для святкування головного іудейського свята — Пасхи.

Серед учнів був Лазар, якого Ісус напередодні воскресив з мертвих. (Тому субота перед Вербною неділею називається Лазаревою.) Чутки про це чудо швидко розлетілися і вже дісталися столиці Ізраїлю. Щасливі іудеї та гості міста вітали Ісуса як свого Царя і Месію, віддавали шану, устеляючи дорогу, по якій ступав Христос, своїм одягом і гілками пальми, співали хвалебні пісні.

Так чому ж тоді день входу Господнього в Єрусалим має назву Вербна неділя? Все просто. Коли Володимир хрестив Русь, то один з основних атрибутів цього свята — пальмові гілки — замінили на гілочки пухнастої верби. Адже навесні в наших широтах квітне і має невеликі листочки лише це дерево.

Вербна неділя є своєрідним перепочинком у Великий піст, перед труднощами й випробуваннями Страсного тижня, який неодмінно закінчиться дивом Господнім — воскресінням Ісуса Христа.

Свято відзначають у неділю, що передує Великодню або у шосту неділю Великого посту. Цю неділю називають «вербною», «шутковою» або «квітною», а тиждень перед цією неділею — «вербним».

 

Традиції святкування

              З Вербної неділі починається Страсний тиждень.

У Вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. Зранку на Богослуження сходяться всі — старі й малі, бо «гріх не піти до церкви, як святять вербу». Колись господарі, повертаючися з церкви з свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу ж садили на городі по кілька гілок або — якщо було близько — то в полі, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток»; а решту, що залишилася, несли до хати і ставили на покуті під святими образами.

І до сьогодні збереглася ця традиція. В неділю віруючі відвідують церкву і беруть з собою гілочки верби, яка вважається символом весни і нового життя. За повір’ями, гілочки цієї рослини захищають будинок від хвороб, бідності, пожеж, повеней і інших неприємностей.

Народні звичаї на Вербну неділю такі: якщо після богослужіння зустріти людину, якого не було в церкві, а також ввійшовши до хати, заставши когось, хто проспав заутреню, то їх потрібно жартома вдарити гілочкою свяченої верби, примовляючи:

“Не я б’ю – верба б’є,

За тиждень Великдень,

Недалечке червоне яєчко!”

 

12 квітня – день початку епохи пілотованих космічних польотів – спільне свято, що з’єднує минуле, сьогодення і майбутнє людей Землі. У цей день, 64 роки тому, Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі «Схід» вперше у світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Він зробив один виток навколо земної кулі, який тривав 108 хвилин. До цього моменту були запуски у космос штучних супутників, але в цей день людина вперше підкорила космос.

На честь цієї історичної події 12 квітня по всьому світі й дотепер відзначають як Всесвітній день авіації і космонавтики, а також Міжнародний день польоту людини в космос.

З нагоди свята в бібліотеці була представлена ілюстрована книжкова виставка. Цікаві факти про космос, наукові дослідження та відкриття Всесвіту, історичні постаті, що присвятили своє життя вивченню та опануванню космічного простору – все це неабияк зацікавило юних читачів. Діти із захватом розглядали матеріали виставки, адже космос й досі продовжує вабити та інтригувати людство, як і сотні років тому.

 

«Здоров'я — мудрих гонорар»

П.Ж. Беранже

7-го квітня щорічно відзначається Всесвітній день здоров’я. Це свято увійшло в традицію з середини минулого століття. Дата святкування Всесвітнього дня здоров’я приурочена дню створення Всесвітньої організації охорони здоров’я. Необхідність вести здоровий образ життя була актуальною як в стародавньому світі, так і сьогодні. Бути здоровим – вимога часу. Здоров’я – це життєва енергія, натхнення і задоволення від насиченого подіями життя. Це здатність ставити цілі й досягати їх, максимально реалізовувати свій потенціал.

До цієї дати в бібліотеці підготовлено книжкову виставку. Про те, як не втратити здоров’я і зберегти нерви, як знайти золоту середину між голодом і переїданням, як керувати тривалістю життя, як усунути залежність від алкоголю, тютюну, азартних ігор, як засинати і прокидатися із задоволенням та багато іншого, ви дізнаєтеся, якщо прийдете до бібліотеки і візьмете необхідну книгу.

 

 

Бібліотечний урок "Мандри казками Г.К.Андерсена" з учнями 3класу до 220 річниці від дня народження письменника.

Міжнародний день дитячої книги

Книга – це віконце, крізь яке діти бачать

і пізнають світ і самих себе.

В. Сухомлинський

Міжнародний день дитячої книги відзначається щороку, починаючи з 1967 р., 2 квітня – в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена. Про те, що дитинство – найпрекрасніша пора, зайвий раз говорити не потрібно. Розваги, розвиток, бажання дізнатися про все тут і зараз та поставити батькам тисячі “Чому?”, щоб отримати на них відповіді – цілком зрозумілі бажання. Але найчарівніший спогад із дитинства – це казки, які нам читали дорослі, чи ми самі знайомилися із дивовижним світом див і загадковості. Вже протягом десятків століть відомі письменники і народи світу створюють історії, котрі навчають дітей, показують, як чинити правильно в різних ситуаціях, та виховують добрі риси. За допомогою простих кумедних історій книги пояснюють маленьким читачам серйозні життєві речі.

Шлях розвитку книги був довгим і складним. Для виготовлення книжок використовували найрізноманітніший матеріал – глину, листя та кору дерев, шкіру тварин, бамбук, папірус, шовк. Довіряючи всі свої знання і досвід книгам, люди навчилися зберігати їх. Скарбницями книг називають бібліотеки. Бібліотеки з’явилися з незапам’ятних часів. Давні єгиптяни називали їх «аптеками для душі», тому що книги робили людську душу благородною, а розум сильним. В Україні перша бібліотека з’явилася за часів Київської держави. Її створив князь Ярослав Мудрий у 1037 році.

Якщо ви хочете бути успішними, жити в процвітаючій країні - читайте книги! Адже саме книга вселяє в нас любов до рідної України, повагу до інших народів, інтерес до їхньої культури, виховує почуття патріотизму. Вона навчає рідної мови, доносить до нас глибину і красу слова, допомагає усвідомити його велику силу.

Дорогі діти, пориньте  у світ  пригод  разом з  книгою.

Сприймайте  прочитане розумом і серцем!