Дорослі і діти 20 березня відзначають Всесвітній день казки. Це свято з’явилося за ініціативи Швеції у 1991 році.

Казки – один із головних елементів культури будь-якого народу, один з основних видів усної народної поетичної творчості, чарівний світ фантазії, цікавих пригод та зустрічі з улюбленими героями, які навчають мудрості, виховують у дітей кращі людські риси: добро, справедливість, відвагу та мужність.

Перші казки з’явилися ще у давні часи, коли люди почали розповідати різні історії про своє життя та навколишній світ. Саме вони і стали основою виникнення казок. У давнину казки передавалися усно, але з часом їх почали записувати, щоб зберегти для наступних поколінь.

Бібліотека хоче нагадати, що казка – це народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події чи осіб, іноді за участю фантастичних сил, який має повчальну мету. «Забута казка – це золоте намисто, яке впало на морське дно» - кажуть старі люди. Чи задумувались ви над тим, чому живуть і не вмирають народні казки! А безсмертні вони тому, що в них живе і не вмирає сам народ, казки упродовж віків були і залишаються чарівними провідниками доброти і милосердя. Гортаючи сторінки улюблених казок, ви зрозумієте, що казки – то наші великі вчителі. Мистецтво казки полягає в тому, що вона гармонізує людину з навколишнім світом з одного боку, а з іншого - координує її в суспільстві, світі, вигаданому людьми.

Казки - один із головних елементів культури будь-якого народу. Такі народні твори переказувалися та переказуються з покоління в покоління. Є казки для дітей, є і для дорослих.

Відомий вчений Альберт Ейнштейн казав: «Якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумними, читайте їм казки. Якщо ви хочете, щоб вони стали ще розумнішими, то читайте їм ще більше казок».