15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

Найбільш масштабною та трагічною була війна в Республіці Афганістан, яка тривала 10 років – з 25 грудня 1979 року до 15 лютого 1989 року. Через це пекло пройшли десятки тисяч солдатів. Афганська війна була останньою з великих імперських авантюр Радянського Союзу. 15 лютого 1989 року останній радянський солдат залишив афганську землю – війна була програна.

Згідно зі статистикою, в Афганістані загинули 4 тисячі українців. 72 українських воїни зникли безвісти. Понад 3 тисячі матерів утратили своїх синів, пів тисячі жінок стали вдовами. Більше ніж 8 тисяч українців отримали поранення, 6 тисяч – інвалідність. Це страшна ціна, яку заплатила Україна за імперські амбіції Кремля.

Крім «афганців», цього дня вшановують і інших військових, які брали участь у різних війнах у часи СРСР та незалежної України. У період незалежності в миротворчих операціях за межами країни загинуло 49 військових. Схиляємо голови перед тими, хто загинув, виконуючи свій обов’язок.

На жаль, українцям знову доводиться відчувати руйнівний відбиток війни. З самого початку війни на Сході України тисячі «афганців» та ветеранів інших війн добровільно виступили на захист рідної землі від російських загарбників.

Велика шана тим ветеранам локальних збройних конфліктів, які наразі використовують свій бойовий досвід для захисту України від російських загарбників.

Ми згадуємо тих, хто пройшов крізь вогонь афганської війни, тих, чиї життя були зламані, і тих, хто повернувся додому з глибокими ранами в серці. Згадуємо тих, хто став жертвою політичних ігор та ідеологічних протистоянь.

Ми не повинні забувати про Афганістан, про його біль і надію. Пам’ятаємо про тих, хто віддав своє життя.

Бібліотекар ліцею підготувала книжкову виставку «Афганістан… Геройство. Біль. Довчасна сивина» (до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав).