Видатний український письменник-демократ і культурно-громадський діяч Марко Черемшина увійшов в історію української літератури як талановитий майстер слова, співець знедоленої Гуцульщини. Його самобутня творчість всебічно відбиває тяжке життя українського трудового люду колишньої Буковини й Галичини в умовах буржуазно-поміщицького ладу цісарської Австро-Угорщини і панської Польщі.

Марко Черемшина (псевдонім Івана Семанюка) – український письменник і громадський діяч, адвокат, доктор права народився 13 червня 1874 р. в с. Кобаки Косівського повіту. Навчався у Коломийській гімназії, закінчив Віденський Університет (1906), працював адвокатським помічником у Делятині, а з 1912 адвокатом у Снятині, де активно займався громадсько-політичною, літературною і культурно-просвітницькою роботою.

Він є визначним майстром психологічних новел, характерною прикметою яких є глибокий драматизм.

Письменників Черемшину, В. Стефаника й Л. Мартовича, зважаючи на спільне їм усім селянське походження, тематику творчості та дружні особисті зв’язки, в історії літератури об’єднують під назвою «покутської трійці».

Свіжість таланту Марка Черемшини, його неповторна і наскрізь оригінальна мистецька палітра, самобутнє поетичне світобачення – все це забезпечило його творчості почесне місце в українській дожовтневій прозі. І сьогодні художні здобутки його творчості щедро використовують сучасні українські письменники, освоюючи її високу поетичність, тонкий ліризм, самобутню образність, разюче вміння заглибитися у внутрішній світ простої людини, показати її великою і чистою в усіх помислах і ділах, у єдності з дивосвітом природи.

А ознайомитися з життєвим та творчим шляхом видатного письменника допоможе книжкова виставка «Покутський жайвір».