1 жовтня ми святкуємо  Міжнародний День музики, який був встановлений в 1975 році за рішенням організації ЮНЕСКО.

Одним з головних ініціаторів цього свята став композитор Дмитро Шостакович, і цей день у всьому світі відзначають грандіозними концертами і програмами художніх колективів, і, звичайно ж, скрізь звучать твори світової музичної класики. Міжнародний  день музики  святкують  не лише композитори, музиканти, загалом всі ті, хто професійно пов’язав своє життя  з музичним мистецтвом, але всі ті, хто просто  любить музику і життя без неї не представляє.

Музика - це чудодійний засіб залучення до добра, краси, людяності і духовності. Слухаючи музику, людина пізнає себе. Завдяки музиці в людині прокидається уявлення про піднесений, величний, прекрасний не лише на навколишньому світі, але і в самому собі. Музика не старіє, не помре, музика житиме стільки, скільки живе людство, точніше доки живе той, хто уміє слухати і відчувати її…

Музика впливає  на наш настрій  та самопочуття. Виявили, що  музика Баха, Бетховена та інших класиків чудово діє на людей  та виліковує від хвороб. Існує навіть спеціальна назва, напрямок у сучасній медицині - орнітотерапія. Виявляється, кожна людина безперервно, на генетичному рівні пов'язана з музикою…

Дізнайтесь  більше про твори видатних композиторів та музикантів, про біографічні факти з їхнього життя. Як скажете Ви? Дуже просто  – завітайте  на виставку, що оформлена в нашій бібліотеці. Книга розповість багато  цікавого!

 

 

Міжнародний день людей похилого віку

“Поки ми молоді, старість бачиться нам такою далекою і навіть неможливою. Нам здається, що ми завжди будемо молоді, але… Роки минають швидко, і в якусь мить людина починає розуміти, що вона поповнює ряди бабусь та дідусів”.

І. О.Решетовська

 

Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН, а в Україні це ‒ також і День ветерана. За міжнародною класифікацією особою похилого віку вважається той, хто досяг 65 років. Таких у світі нині – понад 629 мільйонів, тобто майже кожна десята людина на Землі.

І цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства, але і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв’язку поколінь.

Міжнародний день людей похилого віку покликаний висловити визнання особам старшого віку за їх внесок у розвиток людського потенціалу та економіки, звернути увагу суспільства на проблеми глобального постаріння населення. Підтримка та повага до літніх людей має бути глибоко усвідомлена кожним громадянином держави, адже турбота про них – це турбота про себе самого в майбутньому!

До Міжнародного дня людей похилого віку в бібліотеці підготовлено віртуальну книжкову виставку. До уваги користувачів пропонується добірка різноманітної літератури, яка стосується даної тематики.

 

Живе бібліотека для того у селі,

Щоб серцем відчувати й розуміти,

Що хліб і книга на однім столі,

Як щастя і добро повинні жити.

Всеукраїнський День бібліотек в Україні щорічно відзначають 30 вересня згідно з Указом Президента України від 14 травня 1998року.

Цьогоріч ми готуємося відзначати Всеукраїнський день бібліотек у важкий та визначальний час для долі нашої держави. Безпідставна збройна агресія принесла на нашу землю горе, біль, великі втрати, але водночас об’єднала нас  та дала віру, що ми разом зможемо все подолати та досягти Перемоги! Попри все, бібліотеки готуються до свого свята т пропонують користувачам безліч подій.

В шкільній бібліотеці була оформлена книжкова виставка «У храмі книги править мудрий світ». Протягом дня для учнів проведено презентацію леп бука «Аптека душі» та бесіда про бібліотеки світу з учнями 9-Б класу, для молодших читачів – розмальовки «Бібліотека та книга».

 

 

 
Увага! З 1-31.10 у школі буде проходити місячник шкільних бібліотек.

На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 12.08.2014 р. №931 та з метою розкриття потенційних можливостей шкільної бібліотеки, сприянння реалізації основних пріоритетів Нової української школи, популяризації книгочитання оголошено IX місячник шкільних бібліотек, який проходить в рамках Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек з 1 жовтня по 31 жовтня 2022 року під гаслом "У нас єдина мета - Україна свята, нездоланна ніким і ніколи".

 

 

Мігель де Сервантес Сааведра (також Міґель; ісп. Miguel de Cervantes Saavedra; 29 вересня 1547 — 22 квітня 1616) — іспанський новеліст, драматург і поет, класик світової літератури («Галатея», «Дон Кіхот» (ісп. El ingenioso hidalgo don Quixote de la Mancha), «Мандри Персилеса і Сигізмунди»). Повсюдно відомий, передусім, написанням твору «Дон Кіхот», який багато критиків називають першим сучасним романом та одним із найкращих творів світу.

Літературна діяльність Мігеля почалася доволі пізно, коли йому було 38 років. Після першої новели «Галатея» (1585 рік) він написав чимало драматичних творів, які користувалися невеликим успіхом.

Тож заради насущного хліба майбутній автор «Дон Кіхота» змушений поступити на інтендантську службу; йому доручають закуповувати провіант для «Непереможної Армади». Та ці обов'язки приносять йому самі невдачі, він навіть потрапляє під суд і якийсь час сидить у в'язниці.

Проте він не припиняє своєї письменницької діяльності, спершу нічого не друкуючи. Особисті поневіряння фактично стають матеріалом для його майбутньої письменницької праці.

З 1598 до 1603 року немає майже жодних звісток про життя Сервантеса. У 1603 році він з'являється в Вальядоліді, де займається дрібними приватними справами, що дають йому убогий заробіток, а в 1604 році виходить в світ перша частина роману «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський», що мала величезний успіх в Іспанії (за кілька тижнів розійшлося перше видання і в тому ж році чотири наступних) і за кордоном (переклади багатьма мовами). Проте матеріальне становище автора не змінилося, лише посилилося вороже ставлення до нього, що виразилося в глузуваннях, наклепах, переслідуваннях.

Від цього часу й до самої смерті літературна діяльність Сервантеса не припинялася: в проміжку між 1604 і 1616 роками з'явилися друга частина «Дон Кіхота», всі новели, багато драматичних творів, поема «Подорож на Парнас» і роман «Мандри Персілеса і Сигізмунди», що був надрукований уже після смерті автора.

Майже на смертному одрі Сервантес не переставав працювати; за кілька днів до смерті він постригся в ченці. 23 квітня 1616 року він помер від набряку-набуханню головного мозку (за іншою версією від цукрового діабету).