«З любов'ю до людей і Слова»

Народився Микола Степанович Вінграновський 7 листопада 1936 року в місті Первомайську на Миколаївщині.

У 1960 році закінчив Всесоюзний інститут кінематографії в Москві. Працював на Київській кіностудії імені О.П. Довженка.

Перший серйозний дебют Миколи Вінграновського як поета стався 7 квітня 1961 року. Тодішня «Літературна газета» (тепер «Літературна Україна») вийшла із заголовком на всю четверту полосу «Микола Вінграновський. З книги першої, ще не виданої», де було вміщено п'ятнадцять віршів поета. А 1962 року побачила світ і сама книга - «Атомні прелюди», яка додала ще більше критичних стріч на адресу автора в літературному середовищі. Багато хто знаходив у поезії Миколи Вінграновського «штукарство», «туманності», «метафористичну ускладненість», «надмір алегорій». Але, як пише Іван Дзюба, «книжка вразила і багатьох окрилила своєю незвичайністю - масштабністю поетичної думки й бентежною силою уяви; діапазоном голосу, що вміщав у собі і громадянську патетику, і благородний сарказм, і щемливу ніжність; тією гідністю і суверенністю, з якими говорилось про болі народу, проблеми доби, суперечності історії. Космос, людство, земля, народ, доба, Україна - ось який масштаб узяла поетична мова Вінграновського, ось у яких вимірах жив його ліричний герой».

До думи дума доруша...

Стодоли дум - в одну стодолу!

Дивись і думай, моя доле, -

До думи дума доруша.

Стобальним, стоглобальним болем

До неба дибиться душа.

До думи дума доруша...

Стодоли дум - в одну стодолу!

Таким постає Микола Вінграновський і в книгах «Сто поезій» (1967). «Поезії» (1971), «На срібнім березі» (1978), «Київ» (1982), «Губами теплими і оком золотим» (1984), «Кінь на вечірній зорі» (1987).

Поезія Миколи Вінграновського багата за жанрами і віршовими формами - це класичні сонет і елегія, медитація, романс, станси, вірші, написані гекзаметром, античним елегійним дистихом.

Микола Вінграновський - автор десятка поетичних і прозових книг для дітей, серед яких - «Літній вечір», «Ластівка біля вікна», «Первінка», «Сіроманець», «У глибині дощів», а також роману «Северин Наливайко», кількох кіносценаріїв.

Твори Миколи Вінграновського перекладено російською, литовською, естонською, грузинською, чеською, словацькою, польською, румунською, англійською, португальською та іншими мовами світу.

Микола Вінграновський - лауреат Національної премії України імені Т. Г. Шевченка та премії Фундації Антоновичів (США)

Твори

Збірки поезій

Атомні прелюди (1962)

Поезії ( 1971)

Любов, не йди! (1997)

Сто поезій (1967)

Київ (1982)

На срібнім березі (1982)

Цю жінку я люблю (1990)

 

Збірки для дітей

Первінка

У глибині дощів

Літній ранок

Андрійко-говорійко

Літній вечір

Ластівка біля вікна

 

Повісті

Первінка

Літо на Десні (1983)

Чотирнадцять столиць України (1997, історичний нарис)

Наливайко (роман, 1990)

Світ без війни (1958)

У глибині дощів

 

Фільмографія

Актор

Іван Орлюк («Повість полум'яних літ», 1961)

Дончак («Сейм сходить з берегів», 1962)

Несвятиласка («Дума про Британку», 1970)

Вацлав Купка («Берег надії», 1967)

Режисер

Климко (1984)

Ескадра повертає на Захід (1966, співавтор)

Тихі береги (1973)

Дума про Британку (1970, роль Несвятиласкі)

Берег надії (1967, роль Вацлава Купки)

«Чигирин - столиця гетьмана Богдана Хмельницького» (1993)

«Голубі сестри людей» (1966)

«Слово про Андрія Малишка» (1983)

«Довженко. Щоденник 1941-1945» (1993)

«Щоденник О. П. Довженка » (1989, у співавторстві з Леонідом Осикою)

«Гетьман Сагайдачний» (1999)

«Галич - столиця князя Данила Галицького» (1993)

«Батурин - столиця гетьмана Івана Мазепи» (1993)