Підсумки Тижня безпеки життєдіяльності

На виконання наказу «Про проведення Тижня безпеки життєдіяльності» в ліцеї, з метою проведення цілеспрямованої профілактичної роботи щодо запобігання травматизму; виховання поважного ставлення до безпеки людини; усвідомлення необхідності вироблення навичок з дотримання правил поведінки у надзвичайних ситуаціях, що виникають при порушенні життєвого процесу у побуті, під час трудової діяльності чи в соціальному середовищі; підняття рівня інформаційно-просвітницької роботи з питань забезпечення безпечної життєдіяльності в період з 22.11 по 26.11.2021 року в ліцеї проведено Тиждень знань з основ безпеки життєдіяльності.

Проведенню тижня передувала велика підготовча робота: співбесіди з вчителями та класними керівниками, розроблення плану, оформлення виставок, стендів.

Всі заплановані заходи у рамках Тижня пройшли організовано.

Класним керівником  6 класу Дроняк М.Д. з учнями організовано виставку малюнків на тему «Безпека і ми» та презентацію.

Перегляд відеофільмів про безпеку дорожнього руху та практичні заняття з учнями 7-х класів проведені вчителем основ здоров’я  Турівим Р.М.

Практичне заняття з надання першої медичної допомоги при різних видах травм медичною сестрою Дідушко І.В.

Перегляд фільмів «Знати, щоб вижити», «Правила поведінки під час пожежі» та багато інших проведених вчителем Кречуняком В.В.

Виховні бесіди проведені класними керівниками 1-11класів.

В шкільній бібліотеці протягом тижня діяла виставка методичної та науково-популярної літератури «Безпека в навчанні та побуті» підготовлена бібліотекарем Шпитчук О.М.

 До 65-річчя від дня 

смерті Олександра Довженка

Олександр Петрович Довженко (1894-1956) – український кінорежисер, актор, письменник, кінодраматург та художник, видатна постать в історії вітчизняної культури, класик світового кінематографу.

З 25листопада у бібліотеці почала діяти книжкова виставка «Великий митець, мислитель і поет», присвячена 65-річчю від дня смерті Олександра Довженка.

Постать Олександра Довженка в українській культурі багатовимірна – він і прозаїк, і драматург, і художник, і кінорежисер. В світовій культурі Довженко – класик світового кінематографу і  цілком заслужено стоїть поруч з Чаплиним, Фелліні, Бергманом та іншими видатними постатями.

За своє творче життя О. Довженко поставив 14 ігрових і документальних фільмів, написав 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, дві п'єси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань і новел, ряд публіцистичних статей і теоретичних праць, присвячених питанням кіномистецтва. Його кінопоеми «Звенигора» (1928) та «Арсенал» (1929), кіноповість «Земля» (1930) були визнані світовою кінокритикою шедеврами кінематографа, а Довженко - першим поетом кіно.

Твори Олександра Довженка – це живлюща криниця думок, знань, почуттів, барв. Це своєрідний літопис історії українського народу. І тому бібліотека нашого ліцею запрошує усіх шанувальників геніального митця на перегляд книжкової виставки «Я народився і жив для добра і любові», яка ближче познайомить читача з його творчістю. Крім таких відомих літературних творів як «Зачарована Десна», «Україна в огні», «Щоденник» читач може знайти й інші його роботи та твори. Завдяки виставці, кожен має змогу ознайомитись з критичними статтями про О. Довженка, з його біографією тощо. Адже ця людина була різностороння, цікава та загадкова.

Запрошуємо усіх на перегляд!

16 днів проти насильства

Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Понад століття активно ведуться дебати з приводу насильства і навіть написано чимало наукових порад щодо ефективності протистояння цьому ганебному явищу. Але ситуація поступово змінювалась, жінки отримували належні їм права, перетворювались з домогосподарок на емансипованих феміністок, стали боротися не лише за виборче право та право працювати, а й за голос у власних сім’ях. Ми не завжди усвідомлюємо, що насильство – це не тільки побиття, а й постійне приниження, образи, лайки. Нерідко скривджені вважають, що така їхня доля – зазнавати насильства, і вони мусять це терпіти. Таку позицію займати не варто, бо зазвичай кривдники не відразу вдаються до фізичних засобів впливу на жертву, однак, не зіткнувшись із опором, натомість відчувши вседозволеність, переходять від словесної критики до фізичного насильства.

В рамках акції у бібліотеці оформлена виставка порада «Як не стати жертвою насильства» корисної наукової і художньої літератури , яка допоможе навчитись протистояти всім видам насильства: фізичному, сексуальному, психологічному, емоційному та економічному, бо законодавство гарантує кожній особистості широкі права та свободи й захист від їх порушення. Закон «Про попередження насильства в сім’ї» передбачає і покарання осіб, які чинять насильство, і заходи щодо надання допомоги потерпілим.

 

Голгофа голодної смерті

Щороку у четверту суботу листопада Україна і світ вшановують День пам’яті жертв голодоморів.

Він був запроваджений Указом Президента України у 1998 році. У 2006 році Законом України Голодомор 1932 – 1933 років був визнаний геноцидом.

Голодомор – це геноцид Українського народу, вчинений комуністичним тоталітарним режимом з наміром знищити, цілком чи частково українську національну групу. Ця кваліфікація випливає із Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року “Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього”. Способом реалізації геноциду став штучний масовий голод, організований керівництвом комуністичної партії Радянського Союзу та Радянської України. Голодомор спричинив загибель мільйонів українців на території Української СРР і Кубані. Радянська влада злочинно замовчувала факт голоду як в Україні так і закордоном. Моральний обов’язок держави та суспільства перед минулими та наступними поколіннями – вшановувати пам’ять жертв трагедії.

Нашим спільним обов’язком є гідне вшанування вбитих голодом жертв комуністичного режиму, а також розповісти про причини, наслідки Голодомору та спротив злочинній політиці тоталітарного режиму.

Голодомор – це страшна трагедія в історії нашої держави. Він забрав мільйони людей. Щоб не повторювалися такі події, ми маємо знати та пам’ятати про них.

З метою вшанування пам’яті жертв голодомору та виховання в учнів ціннісного ставлення до держави, поваги до її історичного минулого та збереження державних традицій в нашій школі було проведено інформаційно-просвітницькі заходи. У шкільній бібліотеці організована виставка фотоматеріалів та публіцистичної літератури «Голгофа голодної смерті», яку відвідали учні  школи. В 7-А і 7-Б класах пройшла година пам’яті і скорботи «Голгофа голодної смерті», проведена вчителем історії Рильчук С.Г. та бібліотекарем Шпитчук О.М. Учні читали вірші, спогади очевидців тієї страшної трагедії, переглянули відеоролики про Голодомор. Ця виховна година запам’яталась усім завдяки емоціям суму, жалю і співпереживання, які відчувалися у кожному слові та русі її учасників.

 27 листопада запрошуємо кожну українську сім’ю о 16-й годині приєднатися до Всеукраїнської акції «Запали свічку.».

Не дай голосам згаснути.

Запали свічку пам’яті в День вшанування пам’яті жертв Голодомору!

 Національний урок з безпеки дорожнього руху.

З метою запобігання травматизму внаслідок дорожньо-транспортних пригод та привернення уваги здобувачів освіти до правил поведінки на дорогах 19 листопада 2021 року у Красноїльському ліцеї  проведено Національний урок з безпеки дорожнього руху «Безпечна дорога додому». Під  час якого школярі  повторили основні правила безпеки для пішоходів – учасників дорожнього руху.

Учні початкових класів виготовляли дорожні знаки, макети світлофорів, грали в тематичні настільні ігри розв’язували ситуативні задачі, кросворди, відгадували загадки, навчилися читати дорожні знаки, а також намагалися передати в малюнках свої знання  з Правил дорожнього руху.

У 4 класі діти вчились орієнтуватися в дорожніх ситуаціях на шляху руху від школи додому. А також, закріпили знання про дорожні знаки, їх позначення, значення сигналів світлофора та практичне користування ним. Під час проведення практичних вправ, формували вміння приймати правильні рішення в різноманітних ситуаціях. Основне завдання – це виховати обережність, обачність, спостережливість.

Бібліотекарем та класними керівниками 8-А і 8-Б класів було проведено урок з безпеки дорожнього руху. Школярі переглянули відеоматеріали, які  стосуються різних аспектів безпеки на дорозі, про які повинні знати діти – дорожнім знакам, правилам поведінки пішоходів, користування громадським транспортом та персональним електротранспортом, деяким обов’язковим вимогам до дітей як учасників дорожнього руху, порядку дій у разі дорожньо-транспортної пригоди чи інших нещасних випадків у дорозі тощо. Формат коротких повчальних відео легко сприймається, героями цих роликів теж в основному є діти.

Бібліотекарем оформлено книжкову виставку «Будь обережним малюк», де були представлені книги з правил дорожнього руху та ілюстровані правила безпеки.

Тож бережіть своє життя й здоров’я, неухильно дотримуйтеся Правил дорожнього руху, не забувайте про власну безпеку та безпеку інших учасників дорожнього руху! Наше здоров’я – це наша відповідальність! Незнання правил дорожнього руху не звільняє від відповідальності!

Толерантність врятує світ.

 

         Перед великим розумом я схиляю голову.

Перед великим серцем я стаю на коліна.

Гете

16-го листопада 1995 р. держави – члени ЮНЕСКО на 28-й сесії Генеральної конференції  одностайно прийняли «Декларацію принципів толерантності». Саме цей день проголосили Міжнародним днем толерантності. В Декларації розглянуто основні  принципи толерантності і шляхи утвердження цих принципів у світовому співтоваристві.

Ідеї толерантності набувають все більшого визнання в сучасному світі, все більше країн активно запроваджують їх  у свою освіту, державно-суспільне життя, розглядають їх як найдієвіший засіб досягнення  взаєморозуміння,  взаємоповаги, злагоди між громадянами.

16 листопада ми відзначаємо Міжнародний день толерантності, приурочивши до нього відповідні заходи, орієнтовані як на навчальні заклади, так і на широку громадськість. У нашому ліцеї було проведено ряд заходів до Міжнародного Дня Толерантності. Учні взяли участь у таких заходах:

·         Подорож країною толерантності;

·         Бесіда «Що таке толерантність?»;

·         Вправи «Риси толерантної людини», «Символи толерантності»;

·         Виставку літератури.

Також, діти переглядали відеоролик «Дітям про толерантність», створили дерево толерантності, взяли участь у вікторині «Сонце всім однаково сяє!!!»

Стежками Миколи Федоровича Сингаївського

Сингаївський Микола Федорович народився  12 листопада 1936 року в невеличкому селі Шатрище на Житомирщині в родині хліборобів. Вчився і працював, пізніше працював і вчився. У дитинстві, як і багато його ровесників, був пастухом. «Нам першим відкривались весни, джерела і простір. Хто не купався в лугових росяних травах, не ходив за плугом, не обкопував дерева, не обсипав картоплі, не прополював грядок, не смакував першим огірком з грядки, той достеменно не знає, як пахне земля. Справжнім щастям для нас було скиртувати солому чи духмяне, з прив'ялою ромашкою, сіно, засинати прямо на скирті під серпневими зорями. Ми звикали до будь-якої роботи, нею росли і гартували юнацькі плечі. Так одразу по війні ми ставали старшими в сім'ї і власними мозолями відчули всі труднощі відбудови зруйнованого фашистами господарства», — згадує Микола Сингаївський.

Друкуватись почав ще навчаючись у школі. Вихід на люди дали районна газета «Радянське Полісся» та обласна «Радянська Житомирщина». Школярем восьмого класу Микола зі сцени вітав депутата Максима Рильського, який приїздив до Житомира на зустріч із виборцями. Пізніше в газеті з'явилась добірка віршів хлопця із напутнім словом сивочолого майстра.

У 1958 році побачила світ перша збірка для дітей «Жива криничка».

У 1968 році поетичні книги «З березнем по землі», «Архіпелаги» були відзначені премією імені О. Бойченка. За книги «Вогневиця» і «Поступ» автор був удостоєний звання лауреата премії імені М. Островського.

Ще про один жанр мистецтва, до якого небайдужий М. Сингаївський, — це пісня. Вона володіє ним з дитинства, з юнацьких років. Багато мелодій, написаних композиторами на вірші М. Сингаївського, знайшли дорогу до людських сердець. Стали «співучими» серед людей «Чорнобривці», «Безсмертник», «Полісяночка», «В краю дитинства», «Сонце в долонях», «Розляглося наше поле» та інші. Одна зі збірок поета має назву «Я родом із пісні» — свідчення любові автора до цього жанру.

 

 Світ добра і любові Неоніли Стефурак

 

Неоніла Василівна Стефурак народилася 10 листопада 1951 року в м. Коломиї. Закінчила Львівський медичний інститут і Літературний інститут імені М. Горького в Москві. Протягом 10 років очолювала обласне літературне об'єднання „Іскри юності". Працювала в редакції Івано-Франківської молодіжної газети, кореспондентом „Галичини". Входила до складу редколегії львівських релігійних журналів „Місіонер", „Милосердний самарянин", „Діти Непорочної". Поле її журналістської діяльності - культура і духовність: те, без чого не може бути ані сильної нації, ані цивілізованої держави.

  У творчому доробку письменниці є поетичні та прозові твори, п'єси, вірші для дітей, переклади з польської мови. Її поезія вирізняється тонким ліризмом, глибокою філософською розсудливістю, високодуховністю та енергетичністю, що зцілюють душу.

  За активну літературну діяльність Неоніла Стефурак стала лауреатом міської  премії ім. І. Франка (2000) та обласної премії ім. В. Стефаника (2007). До 2000-річчя Різдва Христового за внесок у духовне відродження України нагороджена срібною медаллю УГКЦ.

Поезія – душа прекрасного. З поезією Неоніли Стефурак відчуваєш це надзвичайно тонко. Вона міцно утвердилася у слові і, як цікава, своєрідна та оригінальна поетеса, здобула високу популярність та ім’я. Її твори відомі не тільки на Івано-Франківщині.

В ці дні відома на Прикарпатті журналістка і письменниця, лауреат міської премії ім. І. Франка, член Національної спілки письменників України відзначає ювілейну дату свого народження. На честь її ювілею у бібліотеці організована виставка «Світ добра і любові Неоніли Стефурак».

Цікавим доповненням до виставки є цитати. Своє творче кредо Неоніла Стефурак висловила вагомими словами:

Те, що віддав задарма,

Воздасться тобі стократ.

Те, що зрослося з кров’ю,

не вичавлюють і віки…

Стараюся жити для інших.

Не вмію інакше… Прости.

Поезія Неоніли Стефурак — вічна. Адже вона говорить про високі цінності, а не про буденні речі. Саме такі твори дають можливість вірити й надіятись на те, що добро переборе зло, любов осилить ненависть, правда здолає брехню, а людина навернеться до Бога.

 

Єдиний скарб у тебе – рідна мова.

Заклятий для сусіднього хижацтва.

Вона твого життя міцна основа,

Певніша над усі скарби й багатства.

П. Куліш

 

9-го листопада ми відзначаємо велике свято — День української писемності та мови. Як відомо, свято запроваджене указом президента від 1997 року на честь Нестора Літописця. Зазвичай, в цей день у навчальних закладах проводяться різноманітні заходи, присвячені темі писемності та грамотності, а ще в цей день проводять загальнонаціональний диктант.

Учасники освітнього процесу Красноїльського ліцею приєдналися до флешмобу "XXI Всеукраїнський радіодиктант національної єдності".  Цього року його прочитав відомий український письменник Юрій Андрухович. Він є і автором тексту. За словами Андруховича, текст диктанту, що мав назву "Слідом за пам’яттю", — початок його майбутнього нового роману. Проведення подібних заходів дозволяє  не лише перевірити знання рідної мови, а й відчути єдність з усіма, хто шанує українську мову та розуміє важливість її розвитку і збагачення, а ще випробувати на собі сучасний тренд - навчання впродовж життя.

Для кожного народу дорога його мова. Для нас найближчою і найріднішою є українська. Саме їй був присвячений урок з української мови в 4 класі Красноїльського ліцею.

Урок був побудований у формі гри, під час якої діти не просто змагалися, а сформували розуміння того, що українська мова - наш найцінніший скарб, криниця живої води, невичерпне джерело добра, нескінченна річка слів, струмом надії.

Ми – українці. Живемо у вільній і незалежній державі – Україні. Розмовляємо рідною державною українською мовою. А мова у нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа українського народу. Традиційно, до Дня української писемності та мови, в бібліотеці оформляється книжкова виставка та проводяться різні заходи.