Бабин яр... Наш біль... Наша пам'ять...

Людство, на хвилину зупинися.

У минуле спомин простели.

Над святою пам'яттю схилися

Тих, що безневинно полягли…

Бабин Яр… Всесвітньо відоме місце трагедії, що стала символом Голокосту, найбільший інтернаціональний цвинтар в Україні. Тут в роки фашистської окупації було розстріляно понад 100 тисяч мирних громадян, військовополонених, євреїв та циган, а також партійних та радянських активістів, підпільників, партизанів, членів ОУН, заручників, "саботажників", порушників комендантської години та інших людей, які не схилили голови перед ворогом.

Нині фактично не існує на мапі Києва Бабиного Яру, його зрівняли із землею. Є тільки згадка та пам'ять про нього.

В пам'ять жертв цієї трагедії в бібліотеки оформлено тематичну полицю-спогад «Бабин Яр… Наш біль… Наша пам'ять …» Користувачі бібліотеки мають можливість ознайомитись з маловідомими сторінками історії та переглянути ілюстрації-спогади очевидців трагедії Бабиного Яру. На полиці представлено також твори відомих українських письменників на дану тематику.

Магістралями слова Дмитра Павличка

В криницю старості не заглядай,

Про те, яким ти будеш, не гадай.

Якщо не можеш бути завжди юним,

То змолоду не будь старим бодай!

                                  Д. Павличко

Дмитро Павличко народився 28 вересня 1929 року в селі Стопчатів Івано-франківської області. Закінчив Львівський університет. Працював головним редактором журналу “Всесвіт”, секретарем правління Національного союзу письменників України. Один з засновників Народного руху України. Народний депутат України. Автор збірок “Любов і ненависть”, “Моя земля”, “Днина”, “Рубаї”, “Твори”. Багато його віршів покладено на музику (“Два кольори”, “Лелеченьки” та ін.). За мотивами творів написана опера “Золоторогий олень” (О.Костина), “Реквієм” (Є.Станкович).

Дмитро Васильович Павличко - поет рідкісного обдарування, високої культури. Наділений хистом публіцистичного слова, він відгукується на злободенні теми, відчуває пульс доби й водночас прагне змалювати красу світу, людських почуттів, відкрити найпотаємніші загадки буття, збагнути сутність покликання людини. Павличко - тонкий, проникливий лірик, що торкається глибинних струн душі читача. Численні вірші митця покладені на музику й стали популярними піснями.

Поет відомий і як блискучий перекладач з англійської, польської, інших мов, укладач антології "Світовий сонет". Його критичні, літературознавчі і публіцистичні праці вийшли в світ окремими книжками. Пише автор і для дітей. Дитячі книги Павличка допомагають юним читачам краще пізнавати світ. Зробив поет свій внесок і в кінодраматургію. За сценаріями Д. Павличка поставлені кінофільми “Сон”, “Захар Беркут”. Діапазон літературознавчих праць поета досить широкий. Це статті із історії української літератури, праці про побратимів по перу, роботи про зарубіжних поетів та письменників. Д. Павличка нагороджено орденами Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, орденами “Знак Пошани”, “За заслуги” ІІІ ступеня (в 1997 р.) і князя Ярослава Мудрого V ступеня (в 1999 р.).

Він є лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка та лауреатом Фундації Тетяни та Омеляна Антоновичів 2004 року; має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла України. До 75-річчя з дня народження Дмитра Павличка нагороджено орденом “Герой України”.

З нагоди 90-ї річниці від дня народження Дмитра Васильовича Павличка у шкільній бібліотеці організовано книжкову виставку "Мої сумні і радісні дороги" з якою ознайомились учні 10-11 класів.

27 вересня Всесвітній день туризму та День туризму в Україні

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ТУРИЗМУ ТА ДЕНЬ ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ЩОРІЧНО 27 ВЕРЕСНЯ. СВЯТО ТУРИЗМУ МОЖУТЬ ВІДЗНАЧАТИ НЕ ТІЛЬКИ ЛЮДИ, ЧИЙ СТИЛЬ ЖИТТЯ ПОВ’ЯЗАНИЙ З ДАЛЕКИМИ МАНДРІВКАМИ. ТУРИСТ — ЦЕ ЛЮДИНА, ЯКА ПРАГНЕ ДО ЗНАНЬ. НАВІТЬ ЗВИЧАЙНИЙ ВИЇЗД НА ПРИРОДУ, В ДАЛЕЧІНЬ ВІД БУДЕННОЇ МЕТУШНІ, ДЛЯ БАГАТЬОХ ЛЮДЕЙ МОЖЕ СТАТИ ТУРИСТИЧНОЮ МАНДРІВКОЮ. В ДЕНЬ ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ ПРАЦІВНИКИ ТУРИСТИЧНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ВЛАШТОВУЮТЬ РІЗНІ ЗАХОДИ ТА РЕКЛАМНІ АКЦІЇ.

Це свято відзначають у більшості країн світу, тому що в туриста немає національної та мовної приналежності. Для мільйонів людей туризм став невід'ємною частиною життя з природним прагненням відкрити для себе незвідані краї, звичаї та традиції, пам'ятки історії та культури різних народів світу.

 Отож, запрошуємо всіх бажаючих завітати до бібліотеки  та поринути у такий різноманітний світ, переглядаючи  виставку-подорож «Туризм:незвідані дива світу». Тут представлені видання про мальовничі куточки нашої України, а також Польщі, Чехії, Латвії, Угорщини, Чорногорії, Туреччини, Англії, Франції, Австрії та інших країн. Особливо цікавою буде інформація  про туристичні маршрути Карпат.  

Поспішайте  до бібліотеки і визначайте маршрут своїх омріяних мандрів!
  

Європейський день мов

І чужому навчайтесь,

і свого не цурайтесь…

Т.Г. Шевченко.

26 вересня відзначається Європейський день мов, як спосіб підтримки мовного різноманіття, двомовності кожного європейця та розвитку викладання мов у світі. Дійсно, зараз стає все більше і більше людей, які вільно розмовляють, як мінімум, однією іноземною мовою.

До цього свята в бібліотеці  було організовано книжкову виставку «Багато мов - багато можливостей».

На виставці представлені словники, розмовники, художня література, навчальні посібники, довідники англійською, французькою, грецькою, іспанською, італійською, польською, німецькою мовами. І це - лише мала частина фонду бібліотеки, який допоможе кожному читачеві бібліотеки самостійно покращити знання європейських мов.

Це свято молоде, йому немає і десяти років. Його виникнення пов'язане з тим, що нове тисячоліття ЮНЕСКО оголосило століттям поліглотів. І в перший рік 21 століття сталося перше святкування «Європейського дня мов». Ініціаторами створення такого свята у свій час виступили Європейська комісія і Рада Європи. Невипадково саме зараз надається велика увага мовній різноманітності. Європейський союз об'єднує 27 держав. Але мов, якими спілкуються європейці, значно більше.

Метою відзначення Європейського дня мов було визначено:

1) привернення уваги громадськості до важливості вивчення мов;

2) усвідомлення цінностей усіх мов, якими розмовляють в Європі;

3) заохочення до вивчення мов у будь-якому віці упродовж усього життя.

Стандартом для сучасного європейця вважається володіння, як мінімум, двома іноземними мовами. Тому Європейський день мов закликає до вивчення іноземних мов, оскільки це шлях до взаєморозуміння між народами та державами.

Всесвітній день моря

 «Море – це все. Дихання його, чисте, животворне.

В його безмежнiй  пустелi  людина не почуває себе

 одинокою тому, що навколо себе вона вiдчуває

 пульсацію життя» - Жюль Верн

Всесвітній день моря відзначають з 1978 року за рішенням Х сесії Асамблеї Міжурядової морської консультативної організації (ИМКО) в останній четвер вересня. Цей день присвячений проблемам екологічної безпеки морських перевезень, збереженню біоресурсів. Мета Всесвітнього дня моря – привернути увагу міжнародної громадськості до непоправних збитків, яких морям і океанам завдають перелови риби, забруднення водойм і глобальне потепління.

На книжковій виставці будуть представлені сучасні дослідження з найбільш важливих проблем, що стосуються підвищення безпеки на морі та запобігання забрудненню морського середовища, зокрема нафтою, праці, присвячені вивченню небезпечних явищ у морському середовищі та на узбережжі Чорного моря, життєздатності морських організмів, морської флори і фауни, а також хімічного складу води та ін.

Виставка розрахована на широке коло користувачів.

Цікаві факти про моря

Найглибшим морем на світі прийнято вважати Філіппінське море, яке має глибину в 10265 м.

Середземне море – найбрудніше море у світі: в кожному кубічному метрі води міститься 33 види різних відходів, на кожен літр припадає 10 м нафтопродуктів, на кожен квадратний кілометр морського дна-більше 1900 різних предметів.

За займаною площею, найбільшим морем визнано Саргасове море. Його водна поверхня займає площу більше 7 млн. кв.км.

Найменшу площу водної поверхні в 90 тис. кв.км займає Біле море.

В давнину Балтійське море називалося Бурштиновим через велику кількість в ньому бурштину.

Майже 3,5 млрд. людей отримують від океанів основне джерело їжі. Через 20 років їх число може зрости до 7 млрд.

Рекорд прозорості морської води на планеті відзначений, біля берегів Антарктиди, – в морі Уедделла. Тут вода найчистіша, майже як дистильована. Білий предмет, опущений на глибину 79 м, залишається ще видимим неозброєним оком.

Морська вода окрім солі містить і інші хімічні елементи. Цікаво, що за змістом золота в воді першість віддано Балтійському морю. У його воді золото присутнє в 3 рази більше ніж у водах Північного моря, і в 5 разів більше, ніж у водах Чорного моря.

Є серед морів море, яке є самим теплим і одночасно самим солоним, і, на жаль, самим забрудненим морем. Мова йде про Червоне море. Ймовірно, що така ситуація склалася в результаті того, що в море не впадає жодна річка.

На території України знаходяться води 2-х морів - Азовського та Чорного.

Чистота води морів має для нас колосальне значення!

Тож Всесвітній день моря покликаний нагадати нам про велику відповідальність, яку несе людина за використання морських ресурсів. Бережімо водойми, піклуймося про їх чистоту, адже майбутнє океанів, морів та річок (а головне – мільйонів їх жителів) у наших руках!

Пропонумо нашу виставку-відкриття " Морські глибини".

Міжнародний день миру

Голубко біла, ти лети у світ,

Хай буде мир у небі голубому.

Бо голуб миру, кажуть з давніх літ,

Приносить радість родові людському.

Міжнародний день миру відзначається 21 вересня з 1968 року. Проголосив його папа римський Павло VI. Можливо, саме тому, що свято було «створене» священиком, основною думкою цього дня є теза: «Пробач, і ти отримаєш мир».

Символом міжнародної солідарності всіх людей світу є дзвін миру. Його було відлито з тих монет, які пожертвували діти всіх континентів. На дзвоні зроблено напис, який проголошує приблизно таке: «Хай буде всезагальний мир в усьому світі».

Щороку цього важливого дня — Міжнародного дня миру люди в усьому світі збираються, щоб знову й знову підтвердити цю думку, вшанувати пам'ять жертв непорозумінь і конфліктів, а також заявити про власну готовність присвятити себе якнайшвидшому втіленню в життя давньої мрії людства. А мета ця — побудова більш безпечного та більш справедливого світу.

Гарна, квітуча земля українська. Але  зібралися  темні хмари  і над  нашою волелюбною країною. Пішли захищати  герої  землі  споконвічні  і відвойовувати Свободу. Прикро і боляче кожній  людині переживати за війну, що розпочалася на сході. У той час, коли  лунають постріли та проливається людська кров - це свято особливе. Цього дня низько схиляємо голову перед  людьми, які  підтримують найцінніше на цій планеті – мир, людське життя, право мати над головою мирне небо.

Мир – як здоров’я і повітря: поки їх удосталь, про них не замислюєшся. До недавнього часу для нашого народу мир був повсякденною реальністю, хто думав, що може бути інакше, що в життя миролюбної України ввійде війна? Нині, як ніколи, відчуваємо в мирі потребу. Мир, безпека, стабільність – ось що найважливіше.

Запрошує всіх до перегляду тематичної виставки «Кожна війна закінчується миром».

«Яким не було б наше сьогодні, мир – це наше завтра».

Тож  МИР ПОТРІБЕН, як ніколи!

Як протидіяти булінгу

У рамках проведення загальнонаціонального правопросвітницького проекту "Я МАЮ ПРАВО!" та проведення всеукраїнського тижня з протидії булінгу, 20 вересня 2019 року головним спеціалістом відділу «Верховинське бюро правової допомоги» Аллою Зеленчук проведено правопросвітницький захід на тему: «Зупинимо булінг разом!» за участю соціального педагога Лариси Рубаняк, практичного психолога Руслани Танасійчук та вчителів Красноїльської ЗОШ I-III ступенів. Учасниками заходу обговорено положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», способи реагування на випадки боулінгу, захист постраждалих осіб та відповідальність за вчинення булінгу. Оскільки підлітки активно користуються соціальними мережами, було звернуто увагу на  окрему форму булінгу - «Кібербулінг». Розповсюджено інформаційні буклети на правову тематику.

 Насильство та булінг - наша спільна проблема. Проте людство лише на початку шляху її вирішення. Найголовніша місія ХХІ сторіччя – навчитися шанувати Землю і всіх живих істот на ній. бібліотекарем були підготовлені брошури по протидії булінгу.

«Михайло Коцюбинський – письменник сонячний,

 і не тільки тому, що  «носив у душі сонце»,

як сам про себе казав... Уся  його проза, попри

соціально загострені драматизм і трагізм –

це світлий, відкритий простір для душі і духу».

О. Логвиненко

17 вересня відзначається 155-річчя з дня народження М.М.Коцюбинського – видатного письменника, громадського діяча, класика української літератури. М.Коцюбинський автор повістей «Fata morgana», «Тіні забутих предків», понад сорока оповідань і новел, а також багатьох нарисів, статей і листів.

Для вшанування пам’яті М.Коцюбинського в бібліотеці організовано книжкову виставку «Закоханий у життя, у сонце, у людину». «Творець краси і добра» - під такою назвою бібліотекарем був проведений захід, присвячений 155-річчю від дня народження видатного українського письменника Михайла Коцюбинського. Його називали сонцелюбом, сонцепоклонником. Сонце, людина, природа - три кити його творчості. Він вражав своїх сучасників знанням природничих наук. Природа і людина зливаються у нього в одне ціле, стоять в одному поетично-філософському ряду.

Михайло Коцюбинський — так і не здобув офіційної вищої освіти (закінчив Шаргородську духовну семінарію, університет так і залишився мрією). Але він був високоінтелігентний, умів вести і піддержувати всяку розмову так, що кожний мав задоволення розмовляти з ним.

Був високоосвіченою людиною і читав дуже багато. Знав дев’ять мов – три слов’янські: українську, російську, польську; три романські: французьку, італійську, румунську; і три східні: татарську, турецьку та циганську…

Присутнім на заході були презентовані найцікавіші видання про життя і творчість письменника, фотоматеріали та пригадані цікаві факти з життя Коцюбинського.

СПІВЕЦЬ РІДНОЇ ЗЕМЛІ

До 230-річчя від дня народження американського письменника Джеймса Фенімора Купера

Д.Ф. Купер – розумний, добрий, проникливий знавець природи й глибин Людського серця

15 вересня 2019 року відзначаємо 230-ю річницю від дня народження Джеймса Фенімора Купера – американського романіста, класика пригодницької літератури.

Стати письменником йому допоміг забавний випадок: одного разу, читаючи вголос власній дружині якийсь роман, він сказав, що міг би написати краще.

Щоби не виглядати в очах коханої хвальком, Фенімор Купер виконав обіцянку і написав свою першу книгу буквально за кілька тижнів.

Потім була ціла серія романів (33 романи), які розповідають про американське життя. Ці твори принесли письменнику справжній успіх: критики називали Фенімора Купера американським Вальтером Скоттом. Його знаменита серія «індіанських романів», названих «Повістями про Шкіряну Панчоху», про пригоди американського мисливця слідопита Нетті Бампо та захоплюючі романи про морські авантюри знаходять безліч шанувальників по всьому світі.

Джеймс Фенімор Купер (1789–1851) – американський письменник-романтик, один із засновників жанру авантюрного роману. Купера називають «американським Вальтером Скоттом», тому що він осмислив історію своєї молодої країни. Світову славу письменнику принесла пенталогія «Шкіряна Панчоха», до якої увійшли пригодницькі романи «Піонери», «Останній з могікан», «Прерія», «Слідопит» та «Звіробій».

У бібліотеці з нагоди 230-річчя від дня народження американського письменника Джеймса Фенімора Купера підготовлено тематичну виставку «Співець рідної землі». Запрошуємо до бібліотеки, щоб поринути у світ пригод та таємниць творів Купера.

"СПОРТ - ЦЕ СИЛА І ЗДОРОВ’Я"  

до дня фізичної культури і спорту

Святкування Дня фізичної культури і спорту в Україні припадає на другу суботу вересня (Указ президента від 29 червня 1994 року № 340/94).

З нагоди відзначення Дня фізичної культури і спорту наша бібліотека пропонує увазі відвідувачів книжкову виставку «Спорт – це сила і здоров’я».

Відомо, що здоров’я людини – найцінніший скарб. Добре, міцне здоров’я – головна умова повноцінного життя. Здоров’я допомагає нам реалізовувати свої плани, успішно розв’язувати життєві завдання й долати труднощі.

Фізичні вправи й рухова активність – найкращий шлях до оздоровлення. Проблема зміцнення здоров’я засобами фізичної культури споконвічна. Ще античний мислитель Горацій застерігав: «Якщо не бігаєш, поки здоровий, доведеться бігати, коли захворієш».

Спорт - це бажання досягти і пізнати межі можливостей людського тіла і духу. Чому людей так приваблює спорт? Відповідь проста: спортивні заняття приносять велику радість, силу та здоров’я.

Спорт – невичерпне джерело життя, сили і краси. Спорт – це ціла наука, філософія, що не приймає ні алкоголю, ні тютюну. Спорт – це режим, що дозволяє розподілити раціонально свій час.  Спорт – це сила волі, прагнення до перемоги, прагнення бути кращим. Спорт – це ясні думки. Спорт – це краса, це посмішки й щастя вас і ваших близьких. Спорт – це спілкування. Спорт не тільки дає здоров'я, він загартовує характер і волю. Сьогодні здоровий спосіб життя стає все більш популярним у нашому суспільстві, і це не просто данина моді, а бажання людей різних поколінь зберегти молодість і здоров'я.

Запрошуємо всіх бажаючих переглянути нашу виставку.

День українського кіно

Професійне свято працівників кінематографії - День українського кіно - встановлений Указом Президента від 12.01.1996 № 52/96 і відзначається щорічно у другу суботу вересня.

Перша українська кінозйомка відбулася у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні Федецький влаштував перший український кіносеанс у Харківському оперному театрі.

З дореволюційним кіно в Україні пов’язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві і багато знімалася в Одесі.

У 1922 році було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеське і ялтинське підприємства, а в 1928 році ввести в дію Київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. О. Довженка). У 1930 р. в Україні з’являється перший звуковий фільм - документальна стрічка Д. Вертова «Симфонія Донбасу».

Українські художники впродовж минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно. У пам’яті назавжди залишаться імена Олександра Довженка і Івана Кавалерідзе, Марка Донського, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Леоніда Осики, Івана Миколайчука і багатьох їх талановитих творчих послідовників. Протягом останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців.

У 2003 році був прийнятий Закон України «Про загальнодержавну програму розвитку кіноіндустрії», завданням якого є створення належних умов для розвитку кінематографії України, відновлення ролі і впливу національного кінематографу у культурній, соціальній і духовній сферах життя українського народу, відновлення кінематографії як конкурентоспроможної галузі, вдосконалення механізмів позабюджетного фінансування та залучення в кінематографію України інвестицій.

З цієї нагоди бібліотекарем І категорії була підготовлена тематична виставка «Кіно та книга».

Книжкова виставка «Комп’ютерний світ»

День комп’ютерника і програміста - неофіційне свято програмістів, що відзначається на 256-й день року. Число 256 (два у восьмому ступені) обрано тому, що це кількість чисел, які можна виразити за допомогою одного байта. У високосні роки це свято потрапляє на 12 вересня, в невисокосного - на 13 вересня.

Найчастіше слово «програмування» і все, з ним пов’язане, асоціюється у звичайної людини тільки з персональним комп’ютером, проте це не так. Практично кожен електронний пристрій - від пульта дистанційного керування до складних промислових верстатів з програмним управлінням - свого часу пройшли через руки фахівців з програмування.

І хоча поки що це свято цілком і повністю віртуальне, плоди труда наших славних програмістів вельми і вельми реальні. Значення професії програміста у повсякденному житті важко недооцінити. Цей рід діяльності стає все більш масовим і, в той же час, символізує авангард сучасного суспільства.

СПІВЕЦЬ ЛЮБОВІ, ВОЛІ Й УКРАЇНИ

Я не літав в надзоряні країни,

А все державсь бездольної землі;

Боровся я за щастя для людини,

 За світло в чорній млі.

                                                  П. Грабовський

Видатний український поет, прозаїк, перекладач і публіцист кінця ХІХ — початку ХХ ст. Павло Грабовський (псевдонім Граб, 1864 —1902) народився в селі Пушкарному Охтирського повіту Харківської губернії (тепер Краснопільський район Сумської області). Учився в Охтирській бурсі, потім у Харківській духовній семінарії. Був активним учасником організації революційних народників «Чорний переділ». 1882 року за революційну діяльність його виключили із семінарії, арештували і вислали у село під нагляд поліції. По закінченні терміну виселення працював у Харкові коректором газети «Южний край». 1886 року його знову арештували, а після тюремного ув’язнення заслали у Балаганський округ Іркутської губернії. За активну революційну діяльність 1889 року П. Грабовського ув’язнили в Іркутську на три з половиною роки. З Іркутської тюрми листувався з І. Франком, який гаряче підтримував письменника-засланця. Пізніше П. Грабовського заслано до Вілюйська, згодом до Якутська, потім до Тобольська, де він, тяжко захворівши, помер.       

Поетичний доробок П. Грабовського становлять збірки «Пролісок» (1894), «Твори Івана Сурика» (переклади поезій І. Сурикова, 1894), «З чужого поля» (1895), «З півночі» (1896), «Доля» (1897), «Кобза» (1897). Поет підготував до друку ще збірку «Вітка», якої досі не знайдено. Прозою письменник залишив багато статей, нарисів, листів (до І. Франка, Б. Грінченка і багатьох інших культурних діячів).

П. Грабовський оригінальною творчістю і численними перекладами з російської і світової літератури збагатив українську літературу й літературну мову. На формування його мовно-естетичних поглядів великий вплив мали, з одного боку, український фольклор, з другого — творчість Т. Шевченка. Письменник обстоював єдиний всеукраїнський варіант літературної мови і заперечував вузькотериторіальні її відмінності. У тюрмі і на засланні, будучи відірваним від українського середовища, склав для себе словник рідної мови, до якого вносив слова з різних доступних йому писемних та усних джерел. Письменник дбав про чистоту мови, протягом творчого життя вдосконалював її, окремі слова в пізніших виданнях замінював. Проте основою мовного чуття П. Грабовського великою мірою був рідний йому слобожанський говір, зокрема західна його частина, що майже збігається із середньонаддніпрянським говором, який по суті ліг в основу нової української літературної мови. Будучи відірваним від українського літературного й мовного середовища і не маючи змоги вивіряти мову своїх творів за писемними джерелами, він часто вживав слова і їх форми, які чув на рідній Слобожанщині.

З 11 вересня у бібліотеці експонується книжкова виставка "Крик болю за рідною Україною" присвячена 155-річчю з дня народження  Павла Арсеновича Грабовського  (1864-1902), українського поета-лірика.

Я син свого часу і весь належу сучасникам моїм…

10 вересня минає 125 років від дня народження О.П.Довженка (1894-1956) українського кінорежисера і письменника. У творчому доробку видатного кінорежисера, письменника, художника 14 ігрових і документальних фільмів, 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, дві п’єси, понад 20 оповідань і новел, автобіографічна повість «Зачарована Десна», щоденникові записки, які є документом доби, свідченням про потворну природу тоталітаризму, трагічну долю України та її видатних митців.

Бібліотека з приводу цієї дати активно висвітлює життя та творчість О.П. Довженка. Так, в бібліотеці оформлено: книжкова виставка «Олександр Довженко – співець краси України».

Літературна вітальня «Десною зачарований» зібрала прихильників літературної творчості письменника і його кінематографічної діяльності. Під час заходу проведено літературно-мистецькі паралелі творчості О.Довженка і народних художниць К.Білокур та М.Приймаченко, полотна яких дуже близькі до творів письменника.

Олександр Довженко – великий гуманіст, який не мислив себе без людей, своєї діяльності на благо народу, без органічного свого єднання з ним.

ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ - БАТЬКО НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Сьогодні ми відзначаємо 250-річчя від дня народження класика української літератури Івана Петровича Котляре́вського. З нагоди ювілею письменника в бібліотеці влаштовано та презентовано книжкову виставку-портрет «Класик нової української літератури». Бібліотекар представила твори письменника, розповіла його біографію. Український письменник, поет, драматург, зачинатель сучасної української літератури, громадський діяч, його поема «Енеїда» (1798 р.) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою.

Творчість Котляревського має вагоме значення в історії становлення нової української літературної мови. В умовах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемної мови його поема «Енеїда», п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мовлення народу, започаткували новий етап формування літературної мови.

Із 1780 по 1789 рр. вчився у духовній семінарії. В 1789-1793 рр. працював канцеляристом, у 1793-1796 рр. домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах.

У 1796-1808 рр. перебував на військовій службі в Сіверському карабінерському полку. В 1806-1807 рр. Котляревський в ранзі штабс-капітана брав участь у російсько-турецькій війні 1806–1812 рр., був учасником облоги Ізмаїлу. В 1808 вийшов у відставку з орденом святої Анни. З 1810 р. працював наглядачем «Дому для виховання дітей бідних дворян». В 1817-1821 рр. -директор Полтавського вільного театру. У 1827-1835 рр.- попечитель «богоугодних» закладів.

Помер письменник 10 листопада 1838 р. і похований у Полтаві.

1990 р. встановлено премію в галузі драматургії і театрального мистецтва імені І. П. Котляревського, яка присуджується щорічно представниками Міністерства культури, Спілки письменників України та Спілки театральних діячів України.

З 2007 року встановлена Полтавська обласна премія імені І. П. Котляревського.

Про письменника знято фільм «Іван Котляревський» (1967, режисер О. Ігішев).

Високо шанував Івана Котляревського Тарас Шевченко. У 1838 р. присвятив йому вірш «На вічну пам’ять Котляревському», в якому є такі рядки:

 Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди.

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!

Ці слова пророчі. Вдячні нащадки пам’ятають Котляревського як національного співця та творця безсмертної «Енеїди».

Перший урок, присвячений Україні

Найсвітліша дорога в світі —

Це дорога до знань, до школи.

Пам’ятайте це, любі діти,

Не забудьте цього ніколи.

З метою виховання в учнів почуття патріотизму, національної гідності, любові та поваги до рідної історії; виховання толерантного ставлення до соціокультурних надбань різних європейських народів; уміння поважати точку зору інших, формувати цікавість до вивчення історії й культури в школі було проведено Перший урок за темою «Україна вище понад все!». Зважаючи на сьогоднішні події в Україні, зміст даного твердження є необхідним для кожного свідомого громадянина нашої держави.  В усіх класних колективах говорили про цінності, які роблять нас сильнішими, зміцнюють і об’єднують нашу державу, про історичну долю України, про героїку сучасних захисників суверенітету і територіальної цілісності країни.

Жодна з держав не може вважати себе ані розвиненою, ані демократичною, якщо її громадяни не знають свого минулого. Особливо потрібно його знати нам, українцям. Адже від нас цілеспрямовано, упродовж століть намагались відібрати історичну пам'ять, а отже, й позбавити національної гідності, перетворити на рабів із синдромом меншовартості. А тим часом наша історія, наша культура, наші традиції, може, й найдавніші у світовій цивілізації. 

Бібліотекар разом з класним керівником 6-Б класу провели перший урок, який був забарвлений святковістю, урочистістю, добрим настроєм. Учні дізналися, що в історії України чимало подій, що перед усім світом засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя, про винаходи, природні багатства, блискучі ідеї, традиції, спортсменів та героїв-захисників, що прославляють нашу країну на весь світ. Також учні могли переглянути відео «Легенда про Україну» та «10 цікавих фактів про Україну». Також розказували вірші про Україну та на кінець уроку власноруч зробили голубів миру.

Під час проведення заходів звучали українські мелодії, вірші, вислови відомих людей.

У черговий раз школа гостинно відчинила для учнів свої двері і запросила  у просторі і затишні класи, щоб набиралися мудрості і знань, щоб наповнювали своє серце любов’ю і добротою, щоб вчилися долати труднощі і впевнено крокувати до своєї мети.

Відомий педагог В. О. Сухомлинський писав: «Найголовніше, найяскравіше, що на все життя западає в серце патріота і що втілює в собі Батьківщину, – це люди». Дійсно, сила України у силі духу її громадян, її впевненість – у готовності  молодих людей, сміливо крокувати дорогою самостійного життя. 

Всього, що вмієш, і всього, що знаєш, за плечима не носити. Не лінуйтеся і не зупиняйтеся на досягнутому, розвивайте свої таланти, творчість, здібності.  Учіться бути мудрими, добрими і людяними. Виростайте справжніми людьми!