Друг - це найкраще, що в тебе може

 бути, і найкраще, чим можеш бути ти.

Дуглас Пейджест

Світова спільнота 30 липня святкує Міжнародний день дружби. Свято це зовсім молоде. Лише в 2011 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію про проведення Міжнародного дня дружби між державами, культурами та всіма людьми на Землі.

"Дружба між народами, державами, культурами і окремими особами може надихнути на зусилля із забезпечення миру і дає можливість побудувати мости між суспільствами, які шанують культурну різноманітність", — наголошується в документі.

Дружба дійсно не має меж. Ці унікальні людські взаємини виступають справжнім двигуном толерантності, зміцнення життєствердних ідей, обміну культурних традицій і досягнень в ім'я миру та розвитку.

Одним із завдань Міжнародного дня дружби є залучення молоді до громадської діяльності, яка спрямована на шанобливе сприйняття різних культур.

Зелене свято Трійці

Свята Трійця - одне із найбільших і найулюбленіших свят, яке в народі ще називають Зеленими святами. Цього дня ми прикрашаємо оселі галуззям дерев і несемо до своїх домівок усі пахощі рідної землі - духмяні пучечки чебрецю, кануперу, м'яти, любистку і полину, васильків і бузинового квіту... Розкидаємо по долівці свіже татарське зілля.

Це свято закорінене в наше далеке дохристиянське минуле, воно єднає нас із природою, з пращурами та їхньою вірою у вічність душі. Воно кличе до гармонії в нас і довкола, вселяє надію на світло й добро.

Тож зі Святою Трійцею вас! Щастя, здоров'я міцного, теплого літечка і щедрого врожаю! А ще гостей усім добрих і настрою святкового!

Марко Черемшина – співець покутського краю

В бібліотеці організована книжкова виставка «Марко Черемшина-письменник - лірик, чарівник слова», присвячена 145-й річниці з дня народження відомого українського письменника Марка Черемшини.

Народився Марко Черемшина 13 червня 1874 року в с. Кобаках на Косівщині. Все своє творче життя він прагнув віддано служити словом своєму народові.

Твори Марка Черемшини переносять нас в обставини життя селян Гуцульщини і Покуття часів панування на українських землях цісарської Австрії і Польщі. Він був переконаний, що селяни – це основа народу, без яких не можна збудувати нового життя. Спадок Марка Черемшини – близько шести десятків новел та оповідань, що склали оригінальні збірки «Карби», «Село вигибає», «Верховина», «Парасочка». Письменник у своїх творах роздумує над безправною долею гуцулів під час польського панування і захищає інтереси українського народу як публіцист і художник слова. Наш краянин і досі живе у пам’яті свого народу. На книжковій виставці представлені його твори, котрі є у бібліотеці, з якими можуть ознайомитися і прочитати користувачі бібліотеки.

До Всесвітнього дня океанів

Сьогодні головне завдання Всесвітнього дня океанів – черговий раз нагадати людству про необхідність піклуватися про флору і фауну океанів, оберігати природу від забруднення та промислових відходів.

«Наша планета багата на водні ресурси. Більше 70% поверхні Землі вкрито водами Світового океану. Проте повною мірою розуміти, який це скарб, люди стали зовсім недавно, тільки в кінці ХХ ст. Тоді і з’явилося цікаве свято – Всесвітній день океанів. Вперше ідея проведення Всесвітнього дня Світового океану була публічно озвучена на Міжнародному саміті в місті Ріо-де-Жанейро в 1992 році. І вже з 1993 року свято неофіційно стало відзначатися в багатьох державах. А з 2008 року Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення відзначати це свято офіційно. Його гаслом став вислів: «Наші океани – наша відповідальність», - розповідає бібліотекар.

Сьогодні головне завдання Всесвітнього дня океанів – черговий раз нагадати людству про необхідність піклуватися про флору і фауну океанів, оберігати природу від без господарської людської діяльності. Така турбота про водні ресурси покликана зупинити вимирання багатьох видів морських рослин і тварин, перешкоджати забрудненню вод промисловими відходами.

До бібліотеки завітали читачі різних вікових категорій. До уваги гостей було представлено виставку «Океан – корабель людства».

Така турбота про водні ресурси покликана зупинити вимирання багатьох видів морських рослин і тварин, перешкоджати забрудненню вод.

220 від дня народження                               О.С. Пушкіна

В бібліотеці відбулася презентація книжкової виставки «О, що за чудо –  ці казки», присвячена 220 річниці з дня народження О. Пушкіна, адже  перше, що починають читати діти це – казки, а також присвячена творчості знаного поета та письменника, поведе читача через віки і відкриє йому таємничі сторони життя великого майстра художнього слова, людини, патріота…. Вони вчать доброті, мудрості та чесності.

З дитинства майбутній геній багато читав, маючи вільний доступ до батьківської бібліотеки. Шість років провчився у Царськосельському ліцеї, де був прийнятий у літературне товариство «Арзамас».

За життя О.С. Пушкіна його твори перекладали українською мовою Л. Боровиковський та Л. Гребінка, пізніше – С. Руданський, П. Грабовський, М. Старицький, І. Франко.

В наші часи перекладами його творчої спадщини займались М. Рильський, Л. Первомайський, М. Терещенко, В. Сосюра.

Приходьте до бібліотеки, щоб безпосередньо заглибитись у прекрасний та ще такий незвіданий світ пушкінського слова.

Літо –літечко!

Ура! Канікули! Літо – найулюбленіша пора всіх дітей. Чимало хто мріє про відпочинок коло моря, дехто – вирушити у захоплюючі подорожі до давно омріяних міст або місць. Та чи можна уявити навіть найцікавіший відпочинок без книжки? Фраза банальна, але ж справедлива – у книг канікул не буває!

Літній відпочинок дітей - це не бездумне гаяння часу, байдикування. Цих золотих днів вистачить не тільки на сонце і на річку з морем, на заняття спортом та рухливими іграми – а також на читання творів за програмою.

Літнє читання – чудовий час для розширення кругозору дітей та їх творчої уяви. Бібліотекар заохочує дітей до читання влітку, адже це цікаво, весело та корисно. До послуг читачів в бібліотеці діє книжково-ілюстративна виставка  «Літо з повним кошиком ожини йде до нас  у крапельках дощу».

Дітям світу – cонце й мир

Про початок літа, як завжди, нам нагадує дитячий сміх і жвава метушня, що супроводжує Міжнародний день захисту дітей.

Щороку 1 червня ми відзначаємо свято маленьких громадян нашої країни – Міжнародний день захисту дітей. Водночас це й свято тих, хто завжди поруч з дітьми, хто піклується про них і допомагає твердо стати на ноги.

Діти – наш найдорожчий скарб, наша радість і наше майбутнє. Саме тому святий обов’язок родини, школи, органів влади та громадськості подбати про всебічний розвиток інтересів та здібностей української юні, забезпечити їй належний рівень виховання і дотримання прав дитинства. Але не всім дітям поталанило мати щасливе і безтурботне дитинство.

Шановні дорослі! Зігріймо теплом свого серця, увагою і ласкою тих юних співгромадян, життя яких не схоже на добру казку, допоможімо їм відчути радість спілкування.

Впевнені, що об’єднавши зусилля, ми зробимо все, аби захистити наших дітей, уберегти їх від гіркоти розчарувань і зневіри. Адже саме від нас, дорослих, залежить те, як складеться доля кожної маленької людини, а відтак і нового покоління українців.

1 червня бібліотекар розповіла дітям про їхні права та обов’язки. Також діти були активні у літературній вікторині, конкурсах  та іграх. Діти отримали  масу позитивних емоцій, заряд енергії.

Та на цьому Свято дитинства не завершується, адже попереду найулюбленіша пора усіх школярів – літні канікули. Проте, книга влітку не відпочиває, так само, як і бібліотека. Отож, з задоволенням чекаємо на  вас у бібліотеці. Проводьте з користю свій вільний час.

Свято  останнього дзвоника

У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника.

Звуки Державного Гімну України сповістили про урочисте відкриття лінійки. З теплими словами привітань до усіх присутніх та випускників звернулася директор школи  Марія Дмитрівна Шкіндюк. Директор  відзначила успіхи та досягнення учнів і вчителів за 2018-2019 н.р., що мають визнання не тільки в нашому районі, а й в області.

Привітав дружню шкільну родину зі святом і сільський голова Дзюбак Михайло Петрович. Звертартаючись до випускників він побажав їм знайти свою дорогу в житті, стати запорукою подальшої розбудови нашого села та України.

Щирі слова побажань лунали цього дня на адресу цьогорічних випускників та випускників – ювілярів, які закінчили школу 10, 20, 25, 30, 45, 50 років від вчителів, гостей, учнів та їх батьків. Красивою хореографічною композицією привітали випускників учні 6 класу, вокальна група дівчат 8 класу, солісти Кречуняк Богдана та Кіцнак Юлія.

Зустріч з однокласниками. Вона повертає нас у ті незабутні роки юності, спогади, які так бережемо у пам’яті. І скільки б років не пройшло, мить зустрічі завжди щемлива і хвилююча. А тим паче ще й такий поважний ювілей – 50 років. На останній дзвоник з усіх усюд з’їхалися колишні учні, випускники 1969 року Красноїльської школи. Сивина посріблила скроні, у словах – виваженість і поміркованість, за плечима – великий життєвий досвід, підростають онуки, а у спогадах – дитинство.

І ось хвилююча мить… Звучить останній дзвінок. Радість та смуток переповнюють серця випускників. Навчання у школі закінчилося. Попереду – незвіданий шлях дорослого і серйозного світу.

Свято показало, що цей  день дійсно  сповнений веселих посмішок друзів. Дружба і злагода об’єднала  усіх присутніх учнів, батьків, вчителів і гостей.

Тож щасливої долі і щастя доволі, дорогі випускники!!! Чудових вам канікул, школярі!

Свято прощання з початковою школою

Як одна прекрасна мить пролетіли роки навчання в початковій школі. Чотири роки минуло з того часу, як діти вперше несміливо переступили шкільний поріг. За цей час школа стала для них рідною домівкою. Наші чотирикласними подорослішали, отримали ґрунтовні знання і своїми успіхами у навчанні довели, що готові стати п’ятикласниками.

Свято прощання з початковою школою у нашого 4 класу... Було дуже зворушливо, радісно і сумно, весело, цікаво і неперевершено! Випускники початкової школи показали свої таланти: співали, розповідали гуморески та дарували слова вдячності своєму класоводу Плитці Г.В., вчителям, які їх навчали протягом чотирьох років. У дитячих оченятах світилася радість, а на очах батьків виступали сльози любові та гордості за своїх дітей.

Учні отримали свій перший документ - диплом випускника початкової школи. Найщиріші вітання майбутнім п’ятикласникам лунали від директора школи Марії Дмитрівни, учителів  та батьків.

І ось відбувся випускний бал четвертого класу, де  школярики попрощалися з першими сходинками дитинства та першою вчителькою, яка впевнено вела їх  стежинами шкільної науки, та пообіцяли своєму майбутньому класному керівнику і надалі бути взірцем у навчанні й вихованні.

МАГІЯ ЧАРІВНОГО СЛОВА РОМАНА ІВАНИЧУКА(90-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

Роман Іванович Іваничук народився 27 травня 1929 р. у с. Трач, тепер Косівського району Івано-Франківської області. Освіту здобув у рідному селі та в Коломийській гімназії (1942-1947), учителював у початковій школі.

У 1954р. у студентському альманасі Львівського університету, де він навчався, опублікував першу новелу «Скиба землі», яку схвально зустріла критика.

У 1957 р. Іваничук закінчив філологічний факультет Львівського державного університету, працював протягом 5 років викладачем мови й літератури. Протягом 1963—1990 pp. письменник працював у редакції журналу «Жовтень». З 1990 р. завідував відділом прози журналу «Дзвін». Цього ж року був обраний народним депутатом УРСР.

Р. Іваничук є автором збірок новел «Прут несе кригу» (1958), «Не рубайте ясенів», «Під склепінням храму» (обидві—1961), «Тополина заметіль» (1965), «Дім на горі» (1969), «Сиві ночі» (1975), трилогії «Край битого шляху» (1964), повістей «Місто» (1977) і «Сьоме небо» (1985). Наприкінці 60-х pp. письменник звернувся до історичної прози, яка швидко принесла йому заслужене визнання: роман «Мальви» (1968), «Черлене вино» (1977), «Манускрипт з вулиці Руської» (1979), «Вода з каменю» (1982), «Четвертий вимір» (1984), «Шрами на скалі» (1987).

За роман «Манускрипт з вулиці Руської» Р. Іваничук у 1979 р. отримав премію ім. А. В. Головка; у 1985р. за романи «Вода з каменю» та «Четвертий вимір» — Державну премію УРСР ім. Т. Т. Шевченка. У 90-х pp. письменник збагатив українську літературу новими творами: «Бо війна — війною...» (1991), «Орда» (1992), «Ренегат» та «Євангеліє від Томи», написав автобіографічний твір «Благослови, душе моя, Господа...» (1993), в якому розповів про своє життя.

У романі «Манускрипт з вулиці Руської» показано зародження ідеї визвольної війни, майбутньої Хмельниччини, у Львові кінця XVI — початку XVII ст., а в творі «Вода з каменю» йдеться про «будителів» національної пам'яті — «Руську трійцю»: Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Якова Головацького, які в 30-х pp. XIX ст. уперше в Західній Україні стали писати літературні твори народною мовою.

Тема суду історії, нащадків і власної совісті над людиною, її життям і вчинками, сповіді, звіту «історичної» людини перед народом, прийдешнім, є провідною і для роману «Шрами на скалі» (1986). У романі поєднано три часові плани: епоха І. Франка, часи Д. Галицького і сучасність. Остання доба пов'язана з особою автора, який, приїхавши в Урич, колишню твердиню Галйцько-Волинської землі, де любив бувати Франко, шукає слідів напису на честь Франкового ювілею і розповідає про геніального поета.

Заглиблення в історичне минуле свого народу, спільні події й герої, символічні образи, провідні ідеї, передовсім, найголовніша — ідея любові до рідної землі й народу як смислу існування людини об'єднують усі романи Р. Іваничука в один цикл, в один великий роман про рідну історію. Людина в його творах духовно пов'язана з тим часом, в якому вона живе, пронизана його плином, і він зумовлює її поведінку і її мету. Саме через випробування в досягненні цієї мети людина й розкривається в творах Романа Іваничука.

У цілому історичній прозі письменника притаманні гостросю-жетність, оригінальність стильових прийомів, поєднання елементів художньої фантастики, коріння якої слід шукати в національному фольклорі, з правдивістю та історичною достовірністю. Окремі романи й повісті Романа Іваничука перекладено російською, білоруською, литовською, грузинською, вірменською, таджикською, болгарською, польською, чеською, словацькою, угорською, румунською, німецькою, французькою, англійською мовами, що, безперечно, свідчить про надзвичайну цікавість і важливість його творів.

ОСНОВНІ ТВОРИ:

Повісті «Місто», «Сьоме небо», романи «Мальви», «Черлене вино», «Манускрипт з вулиці Руської», «Вода з каменю», «Четвертий вимір», «Шрами на скалі», «Бо війна — війною...», «Орда», «Ренегат», «Євангеліє від Томи», автобіографічний твір «Благослови, душе моя, Господа...».

160 років від дня народження Артура Конан Дойла

Артур Конан Дойл народився 22 травня 1859 року в Единбурзі. Навчався в Стоніхерст-коледжі (графство Ланкашир); вивчав медицину в Единбурзькому університеті. У 1881 році став доктором медичних наук.

Конан Дойл захоплювався спортом: відмінно грав у більярд, був одним із перших організаторів авторалі та першим випробувачем мопеда. За своє життя він також працював корабельним лікарем на китобійному судні, полював на тюленів в Гренландії, служив на сухогрузах біля берегів Західної Африки. З не меншим ентузіазмом вивчав окультні науки, грав на банджо.

Його духовним кумиром був Едгар По. Оповідання «Золотий жук» приголомшило майбутнього письменника, пробудивши інтерес до детективного жанру. Загалом у літературі для Конан Дойла було кілька авторитетів. У першу чергу – Вальтер Скотт, на книгах якого він виріс, а також Джордж Мередіт, Майн Рід, Роберт Баллантайн і Роберт Льюїс Стівенсон. Також він високо оцінював твори Кіплінга, в якому бачив політичного союзника (обидва були запеклими патріотами). Натягнутими були відносини Дойла з Бернардом Шоу, одного разу той відгукнувся про Шерлока Холмса як про «наркомана, який не має жодної приємної якості». З Гербертом Уеллсом він зовні підтримував гарні стосунки, проте внутрішньо вважав його антиподом.

В останні роки життя письменник багато подорожував, відвідав усі континенти. Також він займався спіритизмом, доводячи, що «земне життя не більш ніж ілюзія, а справжнє осмислене буття починається після смерті».

Помер Конан Дойл 11 липня 1930 року від нападу грудної жаби. На надгробку було написано: «Stee true, blade straight» («Вірний,  як сталь, прямий,  як клинок»).

В бібліотеці до ювілею письменника оформлена книжкова виставка.

Батько сучасного реалізму.

До 220-річчя від дня народження Оноре де Бальзака

20 травня світова спільнота відзначає 220 років від дня народження талановитого французького письменника Оноре де Бальзака. До цієї дати бібліотека підготувала тематичну виставку на якій представлені як творче надбання відомого автора, так і літературознавчі матеріали про нього.

Його життя — це історія трудівника, який невтомно прагне йти вперед, завойовувати собі славу й багатство. Його твори занесені до класики світової літератури. Ним захоплювався і захоплюється світ, але мало хто знає, що Бальзак був закоханий в Україну...

Завдяки завзятим спостереженням романіста за деталями та за невикривлене висвітлення суспільства Бальзака вважають одним із засновників реалізму в європейській літературі. Він відомий за створення багатогранних персонажів, найменші з яких усе одно є складними, морально неоднозначними та цілковито людяними. Неживі об’єкти в його творах теж наділені характером, наприклад, часто описуваний ним Париж набуває людських властивостей. Його творами надихалися багато відомих письменників: Еміль Золя, Чарльз Діккенс, Гюстав Флобер, Джек Керуак, Куросава Акіра, Генрі Джеймс, та філософів, як-от Фрідріх Енгельс. Багато творів Бальзака екранізували, і вони продовжують надихати сучасних письменників. Романи Бальзака перекладені багатьма мовами, за ними знято чимало фільмів.

Запрошуємо до перегляду виставки.

Міжнародний день музеїв

18 травня музейні працівники всього світу відзначають своє професійне свято.

Міжнародний день музеїв з’явився в календарі в 1977 році, коли на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums - Міжнародна рада музеїв) була прийнята пропозиція радянської організації про встановлення цього свята. І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах.

За словами Жака Перо, президента ICOM, «музеї повинні зайняти місце в серці суспільства і бути відкритими громадськості. Розвиток наших установ залежить у великій мірі від допомоги громадськості, і ми повинні запропонувати їй можливість підтримати наші цілі і взяти участь в нашій роботі. Таким чином, необхідно, щоб музеї та суспільство працювали разом, в дусі творчості та інновацій».

Традиційно вважають, що через зібрання музейних фондів суспільство зберігає історично-культурну спадщину. Збираючи та зберігаючи пам'ятки матеріальної та духовної культури, музеї ведуть велику науково-просвітницьку та освітньо-виховну роботу.

До Міжнародного дня музеїв бібліотекар підготувала книжкову виставку.

Музеї − це справжні культурні скарбниці України, що стверджують сучасне, пов’язують нас із минулим. Це подарунок нащадкам, наше послання в майбутнє!

З кожним роком охочих культурно відпочити у цей день стає все більше. А це означає, що у світі є потреба в духовності, яка наповнює наше життя новими відкриттями і відчуттям гармонії.

Огляд художньої самодіяльності

Важко переоцінити роль  художньої самодіяльності  в навчально – виховному процесі будь  - якого навчального закладу. Адже, працюючи  в різних гуртках, дитина має реальні шляхи  для самореалізації, а мистецькі заходи – це невичерпне джерело для її духовного життя.

Саме ці заходи акумулюють, очищають, утверджують і возвеличують духовність окремої людини і народу в цілому.

16 травня в школі відбувся огляд художньої самодіяльності під гаслом «Ми діти твої, Україно».  Учні показали свої вміння у різних жанрах. Огляд відкрили учні початкової школи. Потім до них долучилися учні середні і старших класів.

Щороку весна ознаменовується яскравими подіями у шкільному житті, однією з яких є огляд художньої самодіяльності. Це дуже відповідальний та яскравий захід, адже юні артисти школи мають можливість продемонструвати свою сценічну майстерність. Нашій школі є ким пишатися, адже серед учнів немало талановитих. До огляду готувалися всі старанно, і, як підсумок, - достойний виступ танцювального зразково – хореографічного колективу «Едельвейс» (старша, середня  і молодша група), учениці 10 – А класу – Кречуняк Богдани, учня 8 класу – Дідушка Сергія, учнів 8 та 5 – Б класів.

Програма огляду висвітлювала  таланти дітей. Протягом  всієї програми звучали пісні, танці.

Всі художні номери відзначалися оригінальністю та неповторністю. Глядачі аплодували із захватом кожному учасникові заходу.

Тож бажаємо нашим юним артистам нових творчих злетів та перемог.

Адміністрація школи дякує усім учням, педагогам, які зробили усе для того, щоб наша школа була на висоті!!!