Найбільш казковий час року – період новорічно-різдвяних свят. І це не дивно, адже ці свята вселяють у серце кожного надію на добро,  сподівання на краще майбутнє, віру у нові успіхи та перспективи, а цей рік – на нашу перемогу. Ми, українці, маємо неоціненний скарб – народні традиції і свята, любов до яких передається з покоління в покоління. Хоч цьогорічний різдвяний настрій затьмарила війна, але свої звичаї і традиції ми повинні зберігати і пам’ятати.

 

19 грудня виповнюється 65 років від дня народження української письменниці та поетеси Марії Матіос, постать якої стала харизматичною в сучасній літературі.
у селі Розтоки Путильського району Чернівецької області у звичайній сільській, але інтелігентній родині у день святого Миколая, 19 грудня 1959 року, побачила світ дівчинка. Пізніше вона стане не тільки дружиною, мамою та господинею, а й талановитою поетесою, авторкою низки визнаних прозових творів та публіцистики.
Марія Матіос – корінна гуцулка з Буковини. Поетичної мови навчалася з малих років у своїх предків. Її бабуся, із хутора Сірук Чернівецької області, розмовляла афоризмами, за це її називали Соломоном. Прадід – був письменником, але грамоти не знав. Мама майбутньої письменниці – вчителька, і саме завдяки їй дівчинка рано зрозуміла матеріальну силу слова. Любов до слова стала визначальним фактором у виборі професії. Марія Матіос після шкільної лави вирішує вступити на філологічний факультет Чернівецького державного університету. Вона пишається тим, що була серед тих, хто добивався присвоєння навчальному закладу імені «буковинського соловейка» – поета Юрія Федьковича.
Закінчивши філологічний факультет, Матіос зрозуміла, що її справжнім покликанням має стати письменство. В 1992 році опублікувала новелу «Юр’яна і Довгопол», що стало достойним дебютом і визначило основну лінію її творчості.
Твори Марії Матіос – глибоко філософські, країноцентричні, наповнені трагічним світовідчуттям, звернені до історії та сьогодення нашого народу, до дослідження внутрішнього світу людини в різних ситуаціях, пов’язаних як із суспільним, так і особистим життям. Водночас більшість із них насичені еротизмом, містять у собі таємниці та загадки, написані вишуканою народною мовою.
Так, Матіос – буковинка, тож більшість її книг – про гуцулів та чернівецькі села. А щодо стилю, то пише ця авторка влучно, різко, боляче – по-своєму. Милозвучні описи Буковини, села і людей з використанням діалектів надають книгам особливості. Письменниця вдало описує характери людей, вчинки, а особливості поведінки героїв дозволяють бачити світ зсередини. Марія Матіос має свій стиль і вміє зачепити словом найтендітніші струни душі.
Сім поетичних збірок знайшли свого вдячного читача не тільки в Україні, а й за її межами. Це «З трави і листя», «Жіночий аркан у саду нетерпіння» та інші.
Перші вірші стала писати у віці 15 років. Її вірші давно стали приємним феноменом. Марія Матіос – насамперед лірик, про що б вона не писала. Вона безмежно закохана в свій рідний край і виголошує таке своє почування. Кращі вірші поетеси тримаються на міцній основі народної мови, перейняті фольклорними мотивами. У багатьох, на перший погляд, пейзажних віршах є щось більше, аніж живописання природи – в них «олюднення» природи і усвідомлення людини як її частки. У доробку поетеси багато віршів про кохання, які за своїм морально-етичним потенціалом несуть і соціальне навантаження. В них «звичайна жінка з маленьким сентиментом у душі» піднімається до жінки, що є «найсуспільніша з усіх людей».
Марія Василівна – переможниця різноманітних літературних премій. Вона володарка Національної премії України імені Тараса Шевченка за роман «Солодка Даруся» (2005). Роман визнаний однією з книг, яка найбільше вплинула на українців. У 2007 році стала володаркою Гран-прі та першого місця конкурсу «Коронація слова 2007» за роман «Майже ніколи не навпаки». 2008 року перемогла у конкурсі «Книжка року 2008» в номінації «Красне письменство – Сучасна українська проза» за роман «Москалиця; Мама Мариця – дружина Христофора Колумба». У 2009 році отримала державну нагороду – диплом першого ступеня в номінації «Бестселер» на V Київському міжнародному книжковому ярмарку за книгу «Москалиця. Мама Маріца – дружина Христофора Колумба».
Нові твори Марії Матіос з надзвичайною швидкістю захоплюють у свій полон читачів. Серед них – довгоочікуваний роман «Букова земля», який був виданий у 2019 році. Роман став масштабним, епічним художнім твором, який базується на історичних джерелах. Книга досить складна для сприйняття, проте досить легко написана, тому читається на одному диханні.
Марія Матіос отримала некоронований титул «найбільш плідної письменниці України». Критика її називає як не «чортиком, що вискочив із табакерки», то «гранд-дамою української літератури». Твори письменниці перекладені багатьма мовами народів світу.
Підбиваючи дуже загальні підсумки високомайстерної творчості, яка з такою насолодою проникає до нашої свідомості, бажаємо Марії Матіос подальших новаторських творчих успіхів і унікальних звершень у нашій літературі, бути завше любленою читацькою авдиторією.
З творчістю найпопулярнішої письменниці сьогодення ви зможете ознайомитись в бібліотеці, де організована виставка – портрет «Український прозаїк та публіцист».

 

Чай – найпопулярніший напій на Землі. Немає такої країни у світі, де б не споживали чай. А в окремих державах чайна церемонія є неодмінною частиною культури. Вже не одне століття чайний напій зігріває серця багатьох людей на планеті. Виявляється, у чаю є своє свято: 15 грудня святкують Міжнародний день чаю.

«День чаю» відзначається щорічно 15 грудня. Метою створення цього цікавого свята стало залучення уваги урядів і громадян до проблем поширення чаю, зміцнення взаємозв’язків між виробниками і споживачами чайної продукції, а так само обговорення проблем дрібних виробників і працівників чайних виробництв. 15 грудня була прийнята «Світова Декларація Прав працівників чайної індустрії», що безпосередньо вказує на те, що чайна галузь змушена боротися з безліччю проблем, які потребують вирішення.

  Ідея відзначати «День чаю» практично витала в повітрі вже багато років. І після обговорення на всесвітніх громадських форумах в індійському Мумбаї в 2004 році і бразильському Порту-Алегрі, в особі Центру з освіти і Спілкування в 2005 році, дата 15 грудня стала носити назву «Міжнародний день чаю».

  Найгучніше святкування «Міжнародного дня чаю» відповідно проходить в Індії і Шрі-Ланці, але такі країни, як Непал, Індонезія, Бангладеш, В’єтнам, Кенія, Уганда, Малайзія і Танзанія, будучи також у ряді провідних світових сільгоспвиробників чаю, не залишаються байдужими до цього свята.

  Про користь вживання різноманітних сортів чаю написано не мало наукових праць. У багатьох країнах по всьому світу існують унікальні багатовікові чайні традиції. І «День чаю» є чудова можливість згадати про них і приєднатися до численних привітань на адресу всіх тих людей, хто весь цей час працює над тим, щоб у нас на столі був цей чудовий напій.

 Футбол – це життя, пристрасть і мистецтво

Футбол - улюблена гра мільйонів людей на Землі, тож не дивно, що Організація Об’єднаних Націй запропонувала людству кожного року 10 грудня відзначати свято усіх футболістів та щирих фанів цієї гри — Всесвітній день футболу. Таким чином міжнародне співтовариство віддає дань цьому виду спорту, який для багатьох мільйонів не просто гра, а стиль життя.

Перша згадка про футбол як «про гру в м’яч ногами» історики знайшли в китайських джерелах, що датуються другим тисячоліттям до нашої ери. Називалася вона Цу Чю, що означає «штовхати ногою». Гра у футбол дозволяла китайським воїнам підтримувати добру фізичну форму.

Але коли вперше з’явилася ця гра точно ніхто не знає. У футбол грали й у Давній Греції, і Римі близько двох з половиною тисяч років тому. У Греції ця гра називалася «битва за м’яч», з чого можна припустити, що грали в неї відповідно, застосовуючи різноманітні прийоми бойових мистецтв.

Футбол прийшов в  Україну у 1880—90-их роках через службовців англійських підприємств в Одесі, морякiв, iноземців, що працювали на заводах  Донбасу та  Києва. Офіційно першим футбольним матчем в Україні зараз вважається матч у Львові 14 липня 1894 року між командами Львова і Кракова. Федерацію футболу України створили у 1991 році. Першим президентом ФФУ став Віктор Банніков.

Багато видатних українських футболістів стали грати за провідні клуби Європи. Першим чемпіоном України стала сімферопольська «Таврія», яка перемогла у вирішальній грі «Динамо» (Київ). Всі наступні чемпіонати (аж до 2002) вигравали кияни. Але вже в 2003 році у киян з’явився гідний супротивник «Шахтар» (Донецьк). Серед досягнень нашої збірної слід зазначити вихід до ¼ фіналу кубка світу у 2006 році.

Це гра мільйонів людей у всьому світі та більше ніж спорт. Для багатьох сучасних людей футбол став стилем життя, професією, головним захопленням у житті. У шанувальників футболу є своє свято – 10 грудня, Всесвітній день футболу.

За даними істориків, у футбол грали ще у Стародавньому Китаї, Греції та Римі.

 

Цікаві факти:

- Найдовший матч зіграли у серпні 1981 року в Ірландії, він тривав понад 65 годин;

- Жіночий футбол існував досить давно, тільки у 70-х роках ХХ сторіччя він визнаний офіційно;

- Найбільший футбольний рахунок, зафіксований у матчі, - 149 – 0;

- Найшвидший футболіст у світі – португалець Кріштіану Роналду. Його швидкість бігу на піку кар’єри досягала до 39,2 км / год;

- Відомий музикант Боб Марлі заповідав поховати його разом з футбольним м’ячем.

Мораль і право, Право і Закон

Рушійні сили для життя людини,

А їх знання надасть нам вірний тон

І розвитку держави – України.

Конкретно мусим жить, не навмання.

Щоб забезпечить вам своє майбутнє,

Свідомо накопичуйте знання.

Все, що завчили, стане незабутнім.

Людина – найголовніший скарб нашої планети. Кожен з нас – неповторна особистість, цілий Всесвіт, і він унікальний, тому що ніколи і ніде не може повторитися. Сучасна людина – часточка суспільства, тому має права та обов’язки. І, якщо з обов’язками все доволі зрозуміло, то свої права людині доволі часто доводиться захищати. І зробити це самотужки інколи буває проблематично.
10 грудня у світі відзначають День прав людини (Human Rights Day). Цього дня в 1948 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини. Вона стала першим універсальним міжнародним актом, що проголошує цивільні та політичні права і свободи особистості – рівність всіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканність. У Декларації заявлено також, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх раси, статі, мови, релігії тощо.
Загальна декларація прав людини – важливий і корисний документ. Але в ньому говориться про людей загалом – і жодного слова про дітей. Але ж діти потребують особливої уваги й захисту з боку держави. Саме тому в 1989 році ООН прийняла окремий документ під назвою «Конвенція про права дитини». Конвенція-це міжнародна угода, у якій держави беруть зобов’язання дотримуватися прав кожної дитини. І наша держава також підписалася під цим документом, а отже, пообіцяла світові піклуватися про своїх маленьких громадян.
Давайте пригадаємо, про які права йдеться в Загальній декларації прав людини та Конвенції про права дитини, на що кожен із вас має незаперечне право!
Стаття 1. Дитиною вважається людина віком до 18 років .
Стаття 2. Всі діти є рівними у своїх правах .
Стаття 3. Всі діти мають право на любов і піклування .
Стаття 6. Невід᾽ємне право дитини на життя .
Стаття 12 Всі діти мають право на власну думку .
Стаття 16. Всі діти мають право на особисте життя .
Стаття 20. Особлива турбота про дітей – сиріт .
Стаття 24. Всі діти мають право на медичну допомогу.
Стаття 25. Особлива турбота про дітей – інвалідів .
Стаття 26. Всі діти мають право на розвиток талантів .
Стаття 28. Всі діти мають право на освіту .
Стаття 31. Всі діти мають право на відпочинок .
Стаття 33. Всі діти мають право на захист від наркоманії .
Стаття 38. Дітей не можна залучати до бойових дій .
Стаття 45. Всі діти мають право на міжнародну допомогу .
Стаття 39. Всі діти мають право на захист від викрадення і продажу .
Стаття 37. Діти не повинні стати жертвами насильства.
Отже, від народження всі люди мають певні права, які гарантовані і захищаються державою. Їх потрібно знати й реалізовувати. Але важливо запам’ятати: поводитись слід так, щоб своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини. Незнання закону не звільняє від відповідальності за вчинки, дії або бездіяльність. Права і обо ‘вязки треба знати, щоб збудувати у майбутньому правову державу.
Адже недарма говориться: «Держава будується не в майбутньому, вона будується сьогодні». Ви своїми знаннями, своєю працею маєте це довести. Хочеться вірити, що ви зробите це гідно.

Доброю традицією у нашому ліцеї є проведення Козацьких забав, присвячених Дню Збройних Сил України.

Сьогоднішній день був сповнений енергії,дружнього змагання та справжнього козацького духу. Учні продемонстрували свою спритність,силу та командну підтримку в різних випробуваннях.

Величезна подяка кожному воїну, який боронить нашу землю, нашу країну! Бажаємо всім воїнам ЗСУ міцного здоров'я, Господнього Благословення, незламності та твердості духу! Схиляємо наші голови згадуючи воїнів, які віддали своє життя за Україну!

 

7 грудня- відзначається День української хустки – символу жіночності, краси, єдності та традицій нашого народу. Хустка – це не просто елемент гардероба, це справжній оберіг, який передавався від покоління до покоління, зберігаючи в собі тепло рідної землі та любов до рідного краю. Українська хустка не втратила свого значення й у сучасному світі. Вона повертається в моду, стає частиною не тільки національних, а й сучасних образів.

Нехай українська хустка надихає нас пам’ятати свої корені, цінувати нашу історію та пишатися тим, що ми є частиною багатої й унікальної культури.

 

Тихо світлиця іскриться,

Вечір шепоче в вікно..

Зараз запалимо свічку –

Звичай прадавній цей, знай!

Зорі покликали нічку…

І Скоро прийде МИКОЛАЙ!

Святий Миколай був одним із найшановніших серед українців святих. До того ж не зводили стільки храмів та монастирів, як  для Миколи Чудотворця.  Також ушануванню цього святого присвячено два дні в році – день перенесення мощів святого навесні ( Микола весняний) та день його смерті  взимку. Загально відомо, що на це свято було прийнято робити дітям подарунки, які  клали під подушку  в ночі.

     З нагоди свята Миколая у бібліотеці створено книжкову виставку «Йде у тихий, зимний час Миколай Святий до нас».

     У чудово ілюстрованих книгах можна прочитати про життя Миколая, сповнене безлічі добрих справ, а  також ознайомитись з традиціями проведення цього свята.