Хай стане мир міцним у стократ,
Хай над землею чисте небо буде.
Чорнобиль – попередження, набат,
Його уроки людство – не забуде.
М.Луків

26 квітня в Україні День чорнобильської трагедії і Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф.

Чорнобильська атомна електростанція, 26 квітня 1986 року, — планове виключення реактора, що тривало 20 секунд, здавалося звичайною перевіркою електрообладнання. Проте через декілька секунд в результаті різкого стрибка напруги стався хімічний вибух, в результаті якого в атмосферу викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Вибух був настільки потужним, що забруднення розповсюдилося на значні ділянки території Радянського Союзу, які наразі входять до складу Білорусі, України та Росії.

За офіційними повідомленнями, відразу після катастрофи загинула 31 людина, а 600 000 ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні, отримали високі дози радіації. Згідно з офіційними даними, радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8 400 000 мешканців Білорусі, України та Росії, що перевищує чисельність населення Австрії.

Забруднено близько 155 000 кв.км території, що складає майже половину загальної площі території Італії. Сільськогосподарські угіддя площею майже 52 000 кв.км, а це більш ніж площа території Данії, забруднені цезієм-137 і стронцієм-90 з періодом напіврозпаду в 30 і 28 років, відповідно. Майже 404 000 людей були переселені, проте мільйони як і раніше живуть в умовах, коли залишкова дія, що зберігається, створює цілу низку небезпечних наслідків. 15 грудня 2000 року діяльність ЧАЄС як виробника електроенергії було припинена.

У вересні 2003 року на саміті СНД президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада глав держав СНД підтримала цю пропозицію.

Подвиг тисяч українців став символом мужності, самовідданості й жертовності в ім’я Батьківщини. Біль, тривога та уроки Чорнобиля навічно залишаються в наших серцях. Низький уклін ліквідаторам аварії. Вічна пам’ять тим, хто вже не з нами. Щира подяка всім, хто продовжує працювати на АЕС в умовах воєнного стану.

Наразі Україна боронить землю від держави-терориста, яка вдається до підступних провокацій та ядерного шантажу і окупації  Запорізької АЕС, яку використовує як шантаж України. Своїми діями країна-терорист знову наражає світ на небезпеку і жахіття радіаційної катастрофи. Українці вже вкотре стоять на сторожі безпеки усього світу.

Низько схиляємо голови перед подвигом пожежників, військовослужбовців, будівельників, науковців, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Цінуємо, згадуємо, пам’ятаємо…