Даймо за край свій єдиний,
Кожнеє слово хай буде в нас діло
Задля своєї країни!»
Б. Грінченко
9 грудня мало б виповнитись 160 років від дня народження Бориса Грінченка – українського письменника, педагога, мовознавця, літературознавця, етнографа, історика, публіциста, громадсько-культурного діяча.
Борис Грінченко був керівником Всеукраїнської вчительської спілки, одним із засновників Братства тарасівців, організатором і головою Київської “Просвіти”, видавцем книжок для народу, членом правління Чернігівської громадської бібліотеки, автором шкільних підручників: “Українська граматика”, “Рідне слово”, “Квітка”, “Проліски”, “Думка”; поетичних збірок, повістей, ряду п’єс, публіцистичних статей.
Він був укладачем “Каталогу книг учительської бібліотеки”, покажчиків “Література українського фольклору (1777–1900)”, “Огляд української лексикографії”; упорядником і видавцем широковідомого “Словаря української мови” (у 4 томах).
Про Бориса Дмитровича сучасники говорили, що він більше працював, ніж жив.
Це одне із тих світлих імен, що осявають нелегкий шлях духовного становлення української нації.
Грінченко Борис Дмитрович (1863–1910) – український письменник (поет, прозаїк, публіцист, перекладач, літературознавець, драматург), фольклорист, етнограф, мовознавець, лексикограф, видавець народопросвітніх книг і редактор першої щоденної загальноукраїнської газети «Громадська Думка», організатор товариства «Просвіта», педагог і громадський діяч. Його багатогранна діяльність була спрямована на формування української нації і становлення Української держави. Великим Просвітителем ввійшов він в історію України.
10 цікавих фактів про Бориса Грінченка
1. ПІД ЧАС НАВЧАННЯ В РЕАЛЬНОМУ УЧИЛИЩІ БОРИС ГРІНЧЕНКО ПІДТРИМУВАВ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ГУРТКОМ РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ-НАРОДНИКІВ, ТА ПОШИРЮВАВ ЗАБОРОНЕНУ ЛІТЕРАТУРУ ЗА ЩО І БУВ УВ'ЯЗНЕНИЙ
В листопаді1879 року, 16-річного юнака було заарештовано за "чтєніє і распространєніє" забороненої народницької літератури. Цей арешт мав свої сумні наслідки: набута у в'язниці хвороба легень та заборона продовжувати навчання в університеті. За півтора місяці увязнення проявив неабияку стійкість не зламавшись на допитах і не здавши своїх товаришів, чим зажив великої ппопулярності серед харківської молоді.
2. ГРІНЧЕНКО АВТОР ПЕРШОГО ФУНДАМЕНТАЛЬНОГО "СЛОВНИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ" (1907-1909)
За дорученням видавництва "Київська Старовина" в 1902-1904 рр. упорядкував фундаментальну працю «Словарь української мови», найповніший і лексикографічно найдосконаліший українськийсловник до початку 20 століття, який став словником української живої мови.
3. ПИСЬМЕННИК Є ОДНИМ З ОРГАНІЗАТОРІВ УКРАЇНСЬКОГО ГРОМАДСЬКОГО ТОВАРИСТВА КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЯНСЬКОГО СПРЯМУВАННЯ "ПРОСВІТА"
Просвіта - громадська організація, утворена 1868 у Львові з метою культурного розвитку. Його багатогранна діяльність була спрямована на формування української нації і становлення Української держави. Великим Просвітителем ввійшов Б. Грінченко в історію України.
4. ЗНАЙШОВ КОХАННЯ ВСЬОГО ЖИТТЯ
1883 року, у м. Зміїв, на вчительських педагогічних курсах Борис Грінченко познайомився з молодою вчителькою Марією Миколаївною Гладиліною. Незабаром вони одружились і змогли пронести своє кохання через все життя.
5. ГРІНЧЕНКО БУВ АКТИВНИМ ДІЯЧЕМ БРАТСТВА ТАРАСІВЦІВ
Братство Тарасівців – українська таємна організація, яка була створена влітку 1891 року на могилі Тараса Шевченка у Каневі. Своїм основним завданням ставило боротьбу за національне визволення українського народу.
6. ОДНИМ ІЗ НАЙЯСКРАВІШИХ ТВОРІВ ГРІНЧИНКА Є ВІРШ "ЗЕМЛЯКАМ, ЩО РАЗ НА РІК ЗБИРАЮТЬСЯ НА ШЕВЧЕНКОВІ РОКОВИНИ" (1898 р.)
Слухайте, вслухайтеся і відкривайте в собі Україну...
7. СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ СВОЄЇ ДОНЬКИ ВИДАВ ЖУРНАЛ
Грінченко дуже любив свою доньку Настю і вирішив видати для неї журнал під назвою "Квітка", у якому він писав короткі оповідання, вірші та загадки.
8. УСІ СВОЇ ПОДАЛЬШІ ЗНАННЯ ЗДОБУВАВ ВИКЛЮЧНО ЗА ДОПОМОГОЮ САМООСВІТИ.
Самостійно опанувавши німецьку, норвезьку та французьку мови, перекладав твори зарубіжних письменників, які відзначаються точністю і високою майстерністю.
9. СЕРЦЕ ПИСЬМЕННИКА НЕ ВИТРИМАЛО ТЯЖКИХ ВТРАТ
Донька Анастасія Грінченко була активною учасницею збройних виступів революції 1905–1907 років, внаслідок чого її було увязенно. У в'язниці в Анастасії розвинувся туберкульоз і вже 1908 вона пішла з життя. Невдовзі помер і її син. Ці смерті дуже підірвали здоров'я Бориса, він помер за півтора року після доньки, 6 травня 1910 року в Оспедалетто (Італія).
10. ІМЕННИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Історія створення Університету Бориса Грінченка як навчального закладу почалася з появою педагогічних курсів понад сторіччя тому (1874 р.). У 1917-1918 рр. Педагогічні курси були реорганізовані в Українську Педагогічну Академію, а у 1919 р. – інститут Бориса Грінченка.
За радянської влади – вищі педагогічні курси, а із 1939 р. – Київський міський інститут удосконалення вчителів.
У 1993 р. Київський міський інститут удосконалення вчителів було реорганізовано в Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів ім. Б.Д. Грінченка
Про життя та діяльність Бориса Грінченка розповідає література, представлена на виставці “І знаю я: є чари в тихім слові”.
Борис Грінченко був керівником Всеукраїнської вчительської спілки, одним із засновників Братства тарасівців, організатором і головою Київської “Просвіти”, видавцем книжок для народу, членом правління Чернігівської громадської бібліотеки, автором шкільних підручників: “Українська граматика”, “Рідне слово”, “Квітка”, “Проліски”, “Думка”; поетичних збірок, повістей, ряду п’єс, публіцистичних статей.
Він був укладачем “Каталогу книг учительської бібліотеки”, покажчиків “Література українського фольклору (1777–1900)”, “Огляд української лексикографії”; упорядником і видавцем широковідомого “Словаря української мови” (у 4 томах).
Про Бориса Дмитровича сучасники говорили, що він більше працював, ніж жив.
Це одне із тих світлих імен, що осявають нелегкий шлях духовного становлення української нації.
Грінченко Борис Дмитрович (1863–1910) – український письменник (поет, прозаїк, публіцист, перекладач, літературознавець, драматург), фольклорист, етнограф, мовознавець, лексикограф, видавець народопросвітніх книг і редактор першої щоденної загальноукраїнської газети «Громадська Думка», організатор товариства «Просвіта», педагог і громадський діяч. Його багатогранна діяльність була спрямована на формування української нації і становлення Української держави. Великим Просвітителем ввійшов він в історію України.
10 цікавих фактів про Бориса Грінченка
1. ПІД ЧАС НАВЧАННЯ В РЕАЛЬНОМУ УЧИЛИЩІ БОРИС ГРІНЧЕНКО ПІДТРИМУВАВ ЗВ'ЯЗОК ІЗ ГУРТКОМ РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ-НАРОДНИКІВ, ТА ПОШИРЮВАВ ЗАБОРОНЕНУ ЛІТЕРАТУРУ ЗА ЩО І БУВ УВ'ЯЗНЕНИЙ
В листопаді1879 року, 16-річного юнака було заарештовано за "чтєніє і распространєніє" забороненої народницької літератури. Цей арешт мав свої сумні наслідки: набута у в'язниці хвороба легень та заборона продовжувати навчання в університеті. За півтора місяці увязнення проявив неабияку стійкість не зламавшись на допитах і не здавши своїх товаришів, чим зажив великої ппопулярності серед харківської молоді.
2. ГРІНЧЕНКО АВТОР ПЕРШОГО ФУНДАМЕНТАЛЬНОГО "СЛОВНИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ" (1907-1909)
За дорученням видавництва "Київська Старовина" в 1902-1904 рр. упорядкував фундаментальну працю «Словарь української мови», найповніший і лексикографічно найдосконаліший українськийсловник до початку 20 століття, який став словником української живої мови.
3. ПИСЬМЕННИК Є ОДНИМ З ОРГАНІЗАТОРІВ УКРАЇНСЬКОГО ГРОМАДСЬКОГО ТОВАРИСТВА КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЯНСЬКОГО СПРЯМУВАННЯ "ПРОСВІТА"
Просвіта - громадська організація, утворена 1868 у Львові з метою культурного розвитку. Його багатогранна діяльність була спрямована на формування української нації і становлення Української держави. Великим Просвітителем ввійшов Б. Грінченко в історію України.
4. ЗНАЙШОВ КОХАННЯ ВСЬОГО ЖИТТЯ
1883 року, у м. Зміїв, на вчительських педагогічних курсах Борис Грінченко познайомився з молодою вчителькою Марією Миколаївною Гладиліною. Незабаром вони одружились і змогли пронести своє кохання через все життя.
5. ГРІНЧЕНКО БУВ АКТИВНИМ ДІЯЧЕМ БРАТСТВА ТАРАСІВЦІВ
Братство Тарасівців – українська таємна організація, яка була створена влітку 1891 року на могилі Тараса Шевченка у Каневі. Своїм основним завданням ставило боротьбу за національне визволення українського народу.
6. ОДНИМ ІЗ НАЙЯСКРАВІШИХ ТВОРІВ ГРІНЧИНКА Є ВІРШ "ЗЕМЛЯКАМ, ЩО РАЗ НА РІК ЗБИРАЮТЬСЯ НА ШЕВЧЕНКОВІ РОКОВИНИ" (1898 р.)
Слухайте, вслухайтеся і відкривайте в собі Україну...
7. СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ СВОЄЇ ДОНЬКИ ВИДАВ ЖУРНАЛ
Грінченко дуже любив свою доньку Настю і вирішив видати для неї журнал під назвою "Квітка", у якому він писав короткі оповідання, вірші та загадки.
8. УСІ СВОЇ ПОДАЛЬШІ ЗНАННЯ ЗДОБУВАВ ВИКЛЮЧНО ЗА ДОПОМОГОЮ САМООСВІТИ.
Самостійно опанувавши німецьку, норвезьку та французьку мови, перекладав твори зарубіжних письменників, які відзначаються точністю і високою майстерністю.
9. СЕРЦЕ ПИСЬМЕННИКА НЕ ВИТРИМАЛО ТЯЖКИХ ВТРАТ
Донька Анастасія Грінченко була активною учасницею збройних виступів революції 1905–1907 років, внаслідок чого її було увязенно. У в'язниці в Анастасії розвинувся туберкульоз і вже 1908 вона пішла з життя. Невдовзі помер і її син. Ці смерті дуже підірвали здоров'я Бориса, він помер за півтора року після доньки, 6 травня 1910 року в Оспедалетто (Італія).
10. ІМЕННИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Історія створення Університету Бориса Грінченка як навчального закладу почалася з появою педагогічних курсів понад сторіччя тому (1874 р.). У 1917-1918 рр. Педагогічні курси були реорганізовані в Українську Педагогічну Академію, а у 1919 р. – інститут Бориса Грінченка.
За радянської влади – вищі педагогічні курси, а із 1939 р. – Київський міський інститут удосконалення вчителів.
У 1993 р. Київський міський інститут удосконалення вчителів було реорганізовано в Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів ім. Б.Д. Грінченка
Про життя та діяльність Бориса Грінченка розповідає література, представлена на виставці “І знаю я: є чари в тихім слові”.
Немає коментарів:
Дописати коментар