115 років тому на Одещині народився відомий український поет-гуморист та сатирик Степан Олійник. Його гуморески та фейлетони десятиліттями не сходили зі шпальт газет та журналів, лунали в радіоефірах, а книжки зачитували до дірок.

Письменник народився 3 квітня 1908 року у селі Пасицели Одеської області. Прожив довге життя, протягом якого зіткнувся з репресіями радянської влади, його вважали "націоналістом", запроторили в тюрму. Згодом його схиляли шпигувати. Потім Степан Олійник потрапив на війну.

Коли Олійник був студентом, його батьків розкуркулили. Це автоматично зробило усіх членів сім'ї "ворогами народу". Степана, який навчався тоді в Одесі, виключили з інституту.

Згодом письменник домігся того, щоб його поновили на навчанні. Але агенти НКВС заарештували "сина куркуля".

Окрім цього, Степана Олійника ще й звинуватили у тому, що він нібито справжній "український націоналіст". Аргументували це тим, що юнак розмовляв виключно українською мовою та до того ж ледь не щодня носив вишиванку.

Будучи студентом, Олійник разом зі своїм другом та майбутнім сатириком Володимиром Івановичем, заприсяглися, незалежно від моди, як талісман носити вишиті сорочки. З вишиванками Степан Іванович не розлучався до останніх днів свого життя.

Після того, як агенти НКВС схопили Олійника, його запроторили у в'язницю. Втім, склалося так, що майбутньому письменнику вдалося вийти на волю. Хоча ці кілька місяців в тюрмі на все життя підірвали здоров'я Степана Олійника.

В біографії письменника була ще одна сторінка, про яку його сім'я довго не хотіла згадувати. Одного дня Степан Олійник прийшов додому, мов з хреста знятий. Це сталося після того, як керівництво ДПУ (спецслужба при НКВС) викликало його на вулицю Короленка (нині Володимирську). Там з Олійником була довга та важлива розмова – його схиляли стати донощиком у Спілці письменників. Він категорично відмовився, але потім побоювався, що його можуть знову відправити за ґрати.

Втім, життя письменника склалося так, що він потрапив на фронт військовим журналістом та працював поблизу Сталінграда. Йому навіть вручили медаль "За оборону Сталінграда".

Один із творів Степана Олійника "Пес Барбос", написаний у 1960 році, ліг в основу кінострічки Леоніда Гайдая "Пес Барбос і незвичайний крос".

Гайдай розповідав, що його слава почалася саме з цього фільму, а композитор Микита Богословський вважав, що свою найкращу музику він написав саме для "Пса Барбоса". Цей фільм закупили десятки країн.

В бібліотеці оформлена книжкова виставка, яка присвячена видатному українському гумористу й сатирику Степану Олійнику.

Експозиція виставки містить кращі гумористичні та сатиричні твори, літературно-критичні дослідження творчості поета-сатирика.

В Україні не знайти міста чи села, чи навіть родини, де б не знали, не любили дотепного слова Степана Олійника. Тиражі його книг сягають рекордних, як для поезії, величин. Гуморески всім припали до душі своїм людяним змістом, життєрадісним пафосом, оригінальністю сюжетних вирішень.

На виставку запрошуються всі, хто бажає поринути у світ гумору пересічного українця, який і виживає у цьому бурхливому світі завдяки вмінню сприймати його через призму сміху.