День миру
40 років тому у 1981 році був заснований Міжнародний день миру, а вперше
проведений у вересні 1982 року. Починаючи з 2002 року, Міжнародний день миру
щорічно відзначається 21 вересня.
Організація об’єднаних націй проголосила 2021 рік Міжнародним роком миру і
довіри. ООН використовує святкування Дня миру, для залучення уваги до своєї
різнобічної роботи в підтримку миру і для того, щоб спонукати окремих людей,
групи та громади на всій планеті до осмислення проблем миру та обміну
інформацією та практичним досвідом діяльності по його досягненню.
Щороку в Штаб квартирі ООН в Нью-Йорку цього дня о 10.00 за місцевим часом
(14.00 за Гринвічем) проводиться особлива церемонія. Генеральний секретар ООН в
своїй промові закликає народи всього світу відмовитися від війни, насилля й
жорстокості. Після цього – удар в «Дзвін миру» та хвилина мовчання.
В Україні День миру засновано відповідно до Указу Президента України від 5
лютого 2002 року. У нелегкий час війни на Сході України цей день є особливим.
Сьогодні мир в Україні не є абстрактним бажанням, це усвідомлена мета, адже за
мирне існування, за право жити у власній державі триває боротьба українців на
Донбасі. Найвищу цінність миру, який є запорукою щасливого життя, сьогодні
відчула кожна українська родина.
Сьогодні кожний громадянин України виборює мир та спокій для нашої рідної
землі. І це в особливий спосіб роблять діти в бібліотеці, виборюючи мир –
творчістю! Учасники виготовляли паперові прапорці з голубом, як символ безпеки,
надії та миру.
Під час заходу бібліотекар інформувала учасників про історію походження
Міжнародного дня миру та роздавала символічні долоньки синього і жовтого
кольорів з написом «Ми за мир». Учні початкових класів розфарбовували
розмальовки до дня миру. З учнями 3-Акласу бібліотекар та класовод провели
виховну годину «Хай буде мир віднині і довіку!».
З надією на мир, ми низько вклоняємось воїнам-захисникам, тим, які віддали
свої життя за нашу країну, дали нам шанс зростати, радіти й розвиватись у
мирній Україні.
«Герберт Уеллс як майстер наукової фантастики»
21 вересня виповнюється 155 років із дня народження Герберта Джорджа
Уеллса, родоначальника науково-фантастичної літератури 20 століття і
найбільшого майстра критичного реалізму. Герберт Уеллс за своє творче життя
написав близько 40 романів і багато томів оповідань, кілька десятків творів з
філософської, соціологічної та історичної проблематики з політичними і
соціальними прогнозами, кілька книг для дітей і автобіографію.
Герберт Джордж Уеллс народився 21 вересня 1866 року в передмісті Лондона
Бромлі, в родині крамаря. З самого дитинства хлопчик звик до читання. У 1888
році Герберт закінчив Лондонський університет, а ще через три роки отримав два
вчених звання з біології (згодом — доктор біології) і став викладачем точних
наук в коледжі. Тоді ж він почав писати статті, а в 1893 році професійно
зайнявся журналістикою.
Першим художнім твором Уеллса став фантастичний роман «Машина часу» (1895),
завдяки якому він відразу ж здобув популярність і світове визнання. Потім пішли
книги «Острів доктора Моро» (1896), «Людина-невидимка» (1897), «Війна світів»
(1898), «Перші люди на Місяці» (1901), «Їжа Богів» (1904) та інші. Ці твори
принесли письменникові славу самого значного експериментатора в жанрі
науково-фантастичної літератури, показавши його здатність зробити правдоподібною
саму зухвалу вигадку.
Вже в цих романах Уеллс позначав проблему долі людського суспільства в
світі, де технологія і науковий розвиток просуваються дуже швидко. Письменник
виступав за обережність і поступовість в політиці, науці та суспільному житті.
Багато своїх робіт він присвятив соціальному критичному аналізу, в яких
говорив, що розвиток суспільства в рамках буржуазного ладу закінчиться
виродженням і загибеллю людства.
Був у творчості Уеллса і цикл любовно-психологічних творів на тему шлюбу,
свободи відносин і рівності між статями, з яких найбільш відомі: «Любов і
містер Льюішем» (1900), «Анна-Вероніка» (1909), «Новий Макіавеллі» (1911),
«Шлюб» (1912), «Пристрасні друзі» (1913 ), «В схованках серця» (1922), «До речі
про Долорес» (1938).
Як письменник-соціолог Уеллс все життя був вірний головній темі і завданню
творчості: переконати людей віддати всі сили побудові прекрасного майбутнього.
Він мріяв про створення єдиного Світового Держави «без королів, меж і
націоналізмів» і зізнавався, що єдина книга, в якій заявлені його істотні ідеї,
це «Що ми творимо зі своїми життями?» (1931), а найважливішим своїм трудом
вважав « Праця, багатство і щастя людства»(1932). Однак довгі роки в списках
бестселерів з даних його творів була книга «Нарис історії» (1920).
Починаючи з роману «Напередодні» (1927), письменник зайняв активну
антифашистську позицію. У книзі «Святий терор» (1939) Уеллс описав
психологічний розвиток сучасного диктатора, іллюстріруемих кар'єрами Сталіна,
Муссоліні і Гітлера . Його остання книга «Розум на краю безодні» (1945)
сповнена песимізму щодо майбутніх перспектив людства.
Твори Уеллса переведені на багато мов світу, за його романами поставлено
кілька фільмів. Він тричі був у Росії — в 1914, 1920 і 1934 роках. Його бесіда
з В.Леніним стала відома завдяки книзі «Росія в імлі» (1920). Практично все
життя Уеллс прожив у Лондоні, часто виступав з лекціями і багато подорожував,
був двічі одружений.
Помер Герберт Уеллс 13 серпня 1946 року в Лондоні.