День Перемоги

ПАМ’ЯТЬ

І живуть у пам’яті народу

Його вірні дочки і сини,

Ті, що не вернулися з походів

Грізної, великої війни.

 

Їх життя, їх помисли високі,

Котрим не судилось розцвісти,

Закликають мир ясний і спокій,

Як зіницю ока, берегти.

   В. Симоненко

Війна завжди починається раптово, хоча через покоління для істориків вона видаватиметься неминучою. У 1941 році почалася найстрашніша, найближча, найдорожча - Велика Вітчизняна. Кажуть, без величезних втрат, нацистів було не зупинити ...

У Берлінській операції, в 1945 році, було залучено понад 2,5 мільйонів солдатів і офіцерів, 6250 танків і самохідних гармат, 7500 літаків. Втрати виявилися величезними: за добу Червона Армія втрачала, за офіційними даними, понад 15 тисяч солдатів і офіцерів. Усього радянські війська в Берлінській операції втратили 352 тисячі чоловік, у тому числі 78 тисяч чоловік загиблими.

В ході операції широко використовувалися танки в місті. В подібних умовах вони не могли застосувати широкий маневр і ставали зручною мішенню для протитанкових засобів німців. Це також призвело до великих втрат: за два тижні боїв Червона Армія втратила третину танків і САУ, які брали участь у Берлінській операції, що склало 1997 одиниць. Також було втрачено 2108 гармат і мінометів і 917 бойових літаків. В результаті радянські війська повністю розгромили 70 піхотних, 12 танкових і 11 моторизованих дивізій супротивника, взяли в полон близько 480 тисяч осіб.

9 травня 1945 на Центральний аеродром імені Фрунзе приземлився літак «Лі-2» з екіпажем А. І. Семенкова, що доставив в Москву акт про капітуляцію фашистської Німеччини. А 24 червня на Червоній площі відбувся Парад Перемоги. Командував парадом Рокоссовський, приймав парад - Жуков.

На параді урочистим маршем пройшли зведені полки фронтів у такому порядку: Карельського, Ленінградського, 1-го Прибалтійського, 3-го, 2-го і 1-го Білоруських, 1-го, 4-го, 2-го і 3-го Українських , зведений полк Військово-Морського Флоту. У складі полку 1-го Білоруського фронту особливою колоною пройшли представники Війська Польського. Попереду зведених полків фронтів йшли командувачі фронтами і арміями, Герої Радянського Союзу несли прапори прославлених частин і з’єднань. Парад завершився маршем 200 прапороносців, які кидали прапори переможених німецьких військ на поміст біля підніжжя Мавзолею.

День Перемоги Радянського Союзу над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні був і залишається одним з найбільш шанованих свят у країнах колишнього Радянського Союзу. Перемога над фашистським безумством дісталася нам і всьому світу дуже дорогою ціною. Ні хто не забутий, ніщо не забуто. І ми будемо пам’ятати про це.

День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги). Відзначається згідно Закону України № 315-VIII від 9 квітня 2015 р.

У ліцею під гаслом «1939-1945. Пам’ятаємо! Перемагаємо!» проведено заходи, присвячені Дню пам’яті  та примирення, Дню Перемоги над нацизмом в Європі.

Для учнів початкових класів були проведені   уроки  пам’яті «Мужність і відвага крізь покоління», на яких висвітлили  події Другої світової  війни та бойовий шлях, що пройшов український народ за роки війни. А також бібліотекар і вчитель історії Рильчук С.Г. провели бібліотечну година для учнів 10 класу «Тих днів не змовкне слава». Метою якої було виховувати у дітей почуття патріотизму; поважне відношення до історичної пам’яті свого народу; моральну культуру учнів, розвивати здатність відчувати, співпереживати, вміння слухати оточуючих. Під час заходу учні та педагоги розповідали про важкі часи війни,  незабутній подвиг солдат, які ціною свого життя врятували світ від фашизму, про  нелегке життя в тилу. Пам’ять загиблих героїв, які віддали своє життя за Батьківщину.

До цієї визначної події в шкільній бібліотеці завжди оформляється книжкова виставка, яка розповідає про героїзм та незламність наших співвітчизників у грізні роки Другої світової війни.

Святе й величне слово - Мама

А вже виходим на стежки –

встають до світу наші мами,

і стелять долю рушниками,

на споришеві мережки.

У душах наші матері –

і всім багаті ми, багаті,

щасливі, дужі, і крилаті,

бо в душах наші матері!

Олександр Матійко

Травень – місяць квітів і свят. Одним із найдушевніших   і  найтепліших є День Матері.   Адже мама  - це та стіна, той фундамент, підтримка, які дають змогу встояти, втриматись. Ніхто так не порадіє і не поплаче з нами, як мама. Вона – сонце й небо. Адже саме мати дає життя і веде по життю. Варто відзначити, що дане свято ще в часи Київської Русі і козаків теж відзначався, але як релігійний – місяць пречистої Діви Марії. Воно й не дивно, адже мама дає життя, продовжує наш рід.

Минають роки, десятиліття, змінюються устрої, а на землі споконвіку є мати. Вічна і свята, грішна і праведна, як і ця свята земля, на якій ми живемо. День за днем, рік за роком матері віддають нам свою ласку, мудрість, добро, вчать чесності, гідності, любити свою землю, свій рідний край, поважати усіх, молитвами звертатися до Бога, незважаючи на ніякі прикрості та негаразди, завжди бути людиною.

Щороку в другу неділю травня ми святкуємо свято День Матері. З нагоди цього свята в бібліотеці оформлено книжкову виставку. Ще цього дня було проведено радіо лінійку та звучали пісня про маму на перервах.

Ми бажаємо всім Матерям міцного здоров’я, довгих літ життя і щоб сльози на їхніх очах проступали лише від радості і щастя!

Бо  материнська любов мов квітка…

Така ж ніжна, така ж зворушлива і така ж  прекрасна!

 

Мамо, лишайтеся з нами

Мамо, матусю, горлиця в небі

В білому світі в нас є дві потреби:

Перша – до бога душею звернутись,

Друга – до мами щодня пригорнутись.

Мамо, лишайтесь, лишайтеся з нами

Щедрим колоссям понад ярами,

Піснею ніжною нашої долі,

І незабудкою в тихому полі.

Мамо, матусю, лишайтеся з нами

Хай вас не кличе ніхто за горами,

Ви – вічна яблуня, що біля хати,

Рідна, єдина, турботлива мати.

Мамо, матусю, втомлена пташко,

Ви захворіли – і так мені важко

Навіть волошки сивіють у полі,

Ой, не було ще так гірко ніколи.

Хто так, як мама душу зігріє,

Хто нас на світі ще так пожаліє:

Не заморозить нам стужа віконце,

Поки є мама – немеркнуче сонце.

Йосиф  Фиштик