“Народжений під небом Покуття”

11 липня 1940 року в с. Долішнє Залуччя біля стародавнього Снятина на Івано-Франківщині у хліборобській родині народився Ярема Петрович Гоян.

Рання проба пера переросла згодом у справу всього життя — понад п’ятдесят років Ярема Гоян плідно працював у царині українського слова. Розпочавши творчий шлях журналіста, пройшов велику школу в оволодінні мистецтвом слова.

Свою творчість Ярема Гоян присвячував людям, серед яких виріс, рідній землі, про яку писав з великою любов’ю, передаючи читачеві особисті життєві враження, що глибоко запали в душу.

Літературно-публіцистична і мистецька творчість Яреми Гояна відзначена Національною премією України імені Т. Шевченка (1993) за повість «Таємниця Лесикової скрипки» та іншими літературними преміями — імені Олени Пчілки, Марка Черемшини, Івана Огієнка, Ярослава Галана.

Своєрідними в українському книговиданні є публіцистичні есе Яреми Гояна у книгах «Воскреснемо!» («Веселка», 2000) та «Пророк» (2006), щедро ілюстровані унікальними творами графіки Василя Касіяна. Це книжки, що виросли з одного кореня роду, в якому є два Шевченківські лауреати: Ярема Гоян — племінник Василя Касіяна, тож у книжках поєднане письменницьке слово і живий графічний касіянівський штрих.

Яремі Гояну присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України» за вагомий особистий внесок у розвиток книговидання і поліграфії та з нагоди відзначення 1000-ліття літописання і книжкової справи в Україні.

28 вересня 2018 р. відійшов у вічність письменник, публіцист, знаний в Україні і світі видавець, директор видавництва «Веселка» Ярема Гоян.

До 80 – річчя від дня народження Яреми Гояна  у  бібліотеці   організовано  виставку – огляд   “ Народжений під небом Покуття ”. Відомий український письменник, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка (1993), літературних премій ім. О.Пчілки, М.Черемшини, І.Огієнка, І.Кошелівця, Я.Галана, директор видавництва „Веселка”, заслужений діяч мистецтв України, почесний доктор Української академії друкарства, представлений літературно – публіцистичним і мистецьким творчим доробком :

«Вогні яворові» (1984)

“Воскреснемо!” (2000)

„Присвята” (2001)

„Воскресни мамо!” (2006), тощо.

Івана Купала

Івана Купала (Купайла)- одне з найзагадковіших традиційних свят, що відзначалися в Україні за часів язичництва. Воно припадало на 7 липня (за новим стилем) і пов’язувалося з літнім сонцестоянням.  Ім’я ж святу дав Купайло – бог земних плодів,урожаю, добробуту та лікарських рослин. Основні обрядові дії цього дня називалися купаліями і відбувалися в ніч з 6 на 7 липня. Молодь ретельно готувалася до них: збирали дрова для вогнища, ставили обрядове дерево ( часто це була верба), яке прикрашали  вінками та кольоровими стрічками.

В святу ніч на всій території України проходять магічні дійства: неординарні купальські обряди, стрибання через вогнище, плетіння вінків, ігрища та хороводи навколо ляльок-опудал.

Ще одне відоме повір’я – в ніч на Купала розквітає папороть. Той, хто знайде таку квітку, стане знахарем, і жоден скарб від нього не сховається.

В нашій бібліотеці оформлена виставка «Ой на Івана, ой на Купала».

Вітаю всіх зі святом, бажаю знайти завітну квітку папороті в купальську ніч і запрошую переглянути тематичну виставку.

25 років від дня смерті українського письменника, поета, публіциста Євгена Пилиповича Гуцала

4 липня минає 25 років від дня смерті українського письменника, поета, публіциста Євгена Пилиповича Гуцала.

 Письменника надзвичайно багатогранного і самобутнього таланту та дивовижної працездатності.

Євген Пилипович Гуцало народився у селі Старий Животів Вінницької області в родині сільських учителів. Атмосфера родини сільської української інтелігенції відобразилася на подальшому життєвому шляху хлопчика. Уже з дитинства він був привчений до наук,  захоплено поглинав книжки та навчання своїх батьків.

У 1959 р. майбутній письменник закінчив Ніжинський педагогічний інститут

ім. М. Гоголя. Працював у редакціях газет на Вінниччині, Львівщині та Чернігівщині. Згодом почав працювати в «Літературній Україні».

Перша збірка його оповідань «Люди серед людей» побачила світ у 1962 році. Наступні збірки – «Яблука з осіннього саду» (1964), «Скупана в любистку» (1965), «Хустина шовку зеленого» (1966), «Запах кропу» (1969) та інші. Щороку однією або кількома збірками зачитувалася спільнота, та й не тільки українська, адже переклади талановитого українського письменника появилися  в Польщі,  в Болгарії, в Німеччині.

У 1981 р. вийшла друком перша поетична збірка Євгена Гуцала «Письмо землі». Далі з’являються книжки віршів «Час і простір» (1983), «Живемо на зорі» (1984), «Напередодні нинішнього дня» (1989).

Сам Гуцало зізнавався: «Здається, я писав завжди». Це був природний стан його душі, він жив у слові і словом себе виявляв у світі.

Роман «Позичений чоловік» (1981) був удостоєний премії Антоновичів (1995).

Помер Євген Гуцало 4 липня 1995 року.

Бібліотекарем було підготовлено книжкову виставку – портрет «Душа українського письменства», яка відобразила  багатогранний  талант  і  непросту  долю  неперевершеного  майстра  слова. Користувачі  мали  змогу  поринути  у  творчий  доробок  письменника та доторкнутися  до  ніжних  поетичних  струн:

                                         У  дереві  кожному  скрипка,  говорить, живе,

                                         У дереві кожному скрипка живе  і  співає.

                                         Спинись  і послухай, як  скрипка  до  себе  зове,

                                         Спинись і  послухай, як  скрипка  тобі  промовляє.

Твори письменника  – немовби запрошення читачеві глибше сприйняти, пережити, відчути кожен момент життя, кожну з’яву природи, кожну людську долю чи її епізод. І, насамперед,  письменник розраховує на нашу здатність відчувати, на вдосконалення цієї здатності, бо саме звідси й починається істинне розуміння життя.