Астрід Ліндгрен

Ми живемо для того, щоб робити людям добро
Астрід Ліндгрен

14 листопада 2017 року виповнюється 110 років від дня народження всесвітньо відомої шведської письменниці Астрід Ліндгрен (1907-2002), перу якої належать такі найулюбленіші книжки багатьох поколінь дітей, як «Пеппі Довгапанчоха», «Малюк і Карлсон, який живе на даху», «Пригоди детектива Калле Блюнквіста», «Міо, мій Міо», «Роня - донька розбійника», «Брати Лев’яче Серце» та інші. 

14 листопада 1907 р. у родині фермерів на хуторі Нас (Віммербю, Швеція) на світ з’явилася дівчинка Астрід Анна Емілія Ерікссон, якій судилося стати однією з найбільш відомих шведських письменниць Астрід Ліндгрен.

У родині було четверо дітей. Вони виховувалися в атмосфері любові, добра і уваги, незважаючи на тяготи селянського життя. Ранні роки майбутньої письменниці були щасливі й залишили по собі стільки чудових спогадів, що вони стали основою для багатьох її майбутніх книжок. Пізніше Астрід напише автобіографічну книгу «Мої вигадки» про своє щасливе дитинство, повне ігор і пригод.

Змалку Астрід мала веселу вдачу, багату уяву, хист до жартів і до цікавих оповідей, – усі ці риси вона успадкувала від батька. Вдома її розповіді любили слухати не тільки брат і сестри, а й сусідські діти, з якими вона завше приятелювала. Не були до них байдужі й дорослі. А багато пізніше вона вигадувала різні цікаві історії для своїх дітей.
Навчалася Астрід добре. Особливо вдавалась їй творчість. Ще з початкових класів вчителі стали називати її «вімербюнською Лагерлеф».

Після закінчення школи Астрід недовго працювала в місцевій газеті, а потім поїхала до Стокгольма, де вчилася на стенографістку. У 1926 р. вона народила сина Ларса. Батько дитини був одружений і піклуватися про дитину молода мати мала сама. Через важке матеріальне становище Астрід залишає Ларса в прийомній сім’ї в Данії, а сама повертається в Стокгольм на пошуки кращого життя.

У Стокгольмі Астрід закінчує курси секретарів і отримує роботу. У 1928 р. вона влаштовується на роботу у Королівський автомобільний клуб. Там вона знайомиться зі своїм майбутнім чоловіком Нільсом Стуре Ліндгреном. Їх шлюб був зареєстрований в 1931 р. Після цього Астрід забираєсина Ларса до себе, а Стуре його усиновлює.
У 1934 р.у Ліндгренів народилася спільна дочка – Карін. Астрід вирішує стати домогосподаркою і присвятити себе дітям, але паралельно домашньому господарству вона пише казки та оповідання для сімейних журналів.

У 1941 р.А. Ліндгрен переїхала в скромну стокгольмську чотирикімнатну квартиру з видом на Васа-парк. Тут письменниця прожила до самої смерті.

У 1944 р. видавництво «Рабен і Шегрен» оголосило конкурс на найкращу книжку для дітей. Астрід Ліндґрен пише повість «У Бріт-Марі легшає на серці», і подає рукопис на конкурс, де він отримує другу премію.

Так у шведській літературі з’являється нове ім’я – Астрід Ліндґрен. Через рік те саме видавництво знову оголошує конкурс, і АстрідЛіндґрен подає на нього відхилений раніше іншим видавництвом рукопис. І він отримує першу премію.Це була «Пеппі Довгапанчоха».

За словами письменниці повість «Пеппі Довгапанчоха» вийшла в світ завдяки дочці. Коли дівчинка хворіла, Астрід довелося кожний вечір розповідати їй різні історії І одного разу Карін замовила історію про Пеппі Довгапанчоха, ім’я якої вигадала на ходу.

Книгу видали, і вона мала приголомшливий успіх. Домогосподарці Ліндгрен відразу ж запропонували роботу в дитячому видавництві і нагородили кількома преміями. На сьогодні повість перекладено понад шістдесятьма мовами світу, серед них і українською.

Уже через рік Астрід зайняла пост редактора дитячої літератури у видавництві «Рабен і Шегрен». На цій посаді вона пропрацювала до самої пенсії (1970). Тут же були видані і всі її наступні книги.

У 1946 р. з’являється перша частина не менш відомої трилогії про сищика Калле Блюмквіста.

У1950-1960-ті рр. А. Ліндгрен не тільки пише твори для дітей, а й читає їх на радіо. З 1970 р. її твори починають екранізувати.

Завдяки своїй безмежній активній роботі доходи Астрід почали обчислюватися мільйонами крон. Однак вона вважає за краще роздавати гроші тим, хто їх потребує, залишаючи собі лише необхідний мінімум.

У 1976 р. Ліндгрен висловлює публічний протест проти грабіжницького розміру податку на прибуток, розіславши в популярні газети відкритого листа у вигляді казки про Помперіпоссу з Монтерісманіі.

У 1978 р., при нагородженні письменниці премією миру, вона виступає з промовою проти насильства у вихованні дітей. На той час це був дуже сміливий вчинок.
У 1980-ті рр. А. Ліндгрен, будучи пенсіонеркою, відкриває і спонсорує центр реабілітації дітей-інвалідів.

У 1985 р. письменниця виступає проти жорстокого поводження з тваринами на фермах. Її відкритий лист з казкою про корову, яка протестує проти свого тяжкого життя, привертає увагу правлячих кіл влади. У червні 1988 р. парламент приймає закон, що забороняє жорстоке поводження з домашньою худобою. Він отримує назву «Закон Ліндгрен» – на честь письменниці, яка підняла цю тему на суспільний рівень.
Астрід Ліндгрен боролася за ненасильницькі методи, які, за її словами, повинні поширюватися і на дітей, і на тварин, і на весь навколишній світ.

Померла талановита письменниця 28 січня 2002 р. в Стокгольмі, переживши чоловіка й сина, похована на батьківщині, в Віммербю.

У Швеції вона стала живою легендою, оскільки розважала, надихала і утішала не одне покоління читачів, брала участь в політичному житті, змінювала закони і помітно вплинула на розвиток дитячої літератури. За свою літературну творчість і благодійну діяльність Астрід отримала безліч державних і міжнародних нагород і премій.

У 2002 р. урядом Швеції була заснована премія імені Астрід Ліндгрен, яка присуджується щорічно за досягнення в літературі для дітей та юнацтва. Її призовий фонд становить 5 мільйонів крон (450 000 євро).

У 2015 р. у Стокгольмі було відкрито музей-квартиру Астрід Ліндгрен. 18 листопада тут пройшла перша екскурсія. Вся обстановка квартири письменниці залишилась такою, яка була при житті письменниці. Ініціатива створення музею-квартири належить Товариству Астрід Ліндгрен та її родині.

 Серед найкращих зарубіжних дитячих письменників ХХ століття Астрід Ліндґрен належить особливо місце. Вона відома завдяки своїм творам про «Карлсона, який живе на даху» та «Пеппі Довгапанчоху», у яких тісно переплітаються реальність з фантастикою, завдяки чому вибудовується казковий сюжет.  В день відзначення 110 річниці з дня народження Астрід Ліндгрен в бібліотеці  відбулась подорож до казки «Малий і Карлсон, що живе на даху». Аудиторією заходу стали учні 3 - 4-х класів. Діти познайомились із життєвим та творчим шляхом Астрід Ліндґрен, взяли участь у літературній вікторині, під час якої продемонстрували гарні знання творів шведської письменниці. А бібліотека в свою чергу віддячила переглядом улюбленого мультфільму всіх дітлахів «Малий і Карлсон».