Пам’яті загиблих під Крутами …

   Збережемо історичну пам’ять!

"Зорять в душу юначими Крути очима.

Із непам'яті знову встають, як знамена, борців імена.

На історії нашої згарищах – цвіт неспалимий,

на душі перелогах – кривава борні борозна"

    Г. Могильницька

Бій під Крутами – став символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. 

Цей страшний бій, що відбувся 29  січня 1918 року на залізничній станції Крути біля селища Пам’ятне, що за 130 кілометрів на північний схід від Києва,  залишив в пам’яті нащадків сум, гордість, пекучий біль …

29 січня – День пам’яті героїв Крут. Український народ щороку вшановує пам’ять молодих борців за волю, полеглих під залізничною станцією Крути.

Вшануванню пам’яті загиблих під Крутами бібліотекарем та педагогом – організатором було проведено радіолінійку. Під час якої  йшлося про подвиг студентів під Крутами – учні та бібліотекар розповіли про історичні події , що відбувались у 1918 році, обговорювали події, пов’язані з боротьбою українського народу за свою незалежність протягом останнього тисячоліття, ознайомилися з історичними документами, що стосуються подій під Крутами,  ознайомилися з тематичною виставкою літератури  «Пам’ятаємо героїв Крут»,  вшанували пам’ять полеглих Героїв хвилиною мовчання.

День Соборності України

"Соборна мати Україна - одна на всіх, як оберіг!"

... Зашумів відвічний Київ прапорами,

Розлилась народу повідь по Подолі,

На майдані, на Софіївськім, з корогвами

Зустрічала Україна свято волі...

    22 січня виповнюється 100 років відтоді, як на Софіївській площі в Києві було проголошено про об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в єдину державу.

В історії становлення незалежності і соборності України особливе місце займає день 22 січня 1919 року, коли Директорія Української Народної Республіки проголосила Злуку всіх українських земель в єдину Українську державу. Саме цей день з′єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Українською Народною Республікою прийнято відзначати як свято – День соборності України.

Саме цій події присвячені зустрічі бібліотекаря школи з школярами, під час яких школярі знайомляться з літературою на сторінках якої висвітлені важливі події в історії України.

Урок державності «Соборність України  –  запорука єдності держави» бібліотекар провела з учнями  8 класу,  яка розповіла присутнім про історичні події тих років, зазначила, що ΙV-ий Універсал Центральної Ради – це одна з вершин державотворчої  її діяльності, яка протягом короткого часу привела Україну до повної самостійності.

Україна соборна держава!

Сьогодні вся Україна відзначає 100-річчя визначної події в історії нашої держави - Свято Злуки, об'єднання Західної України із Наддніпрянською Україною, створення однієї спільної Соборної України.

Україна – це квітучий край з рутою-м’ятою та барвінком. Україна – це милозвучна рідна мова, вишитий рушник, задушевна лірична пісня та калина біля хати.

Україна... Скільки у цьому слові любові, тепла, ніжності. Україна – це безкраї простори, мальовнича природа, золоті ниви пшениці, ліси, моря, та ріки. Україна – це квітучі сади, стежина до хати, шепіт вітру і шелест дощу, спів птахів і рожева мальва під вікном. Україна – це росяні світанки, зоряне небо. Краса нашого краю вражає, захоплює, чарує.

На долю нашого народу випало багато героїчного і водночас трагічного. Здавна земля наша була ласим куснем для сусідів. Історія України - це історія народу, який протягом багатьох століть боровся за свою незалежність та єдність. Ідея єдності нашої держави була однією з найзаповітніших мрій українців. 22 січня 1919 року в Києві було урочисто проголошено Універсал соборності, в якому говорилось про те. що однині воєдино об’єднаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західна та Східна. Тепер є єдина, незалежна Українська республіка. Слово соборність включає у себе єдність і згуртованість. І от 22 січня ми відзначаємо День соборності України. Це надзвичайно важлива дата в історії нашої держави.

 Всі бажаючі мають змогу ознайомитись з тематичним оглядом виставки «Соборна мати Україна – одна на всіх як оберіг», яка діє в приміщенні бібліотеки.

Цього дня учні та вчителі школи долучились до святкувань, розгорнувши прапор нашої держави, як символ національної єдності, незламності духу українського народу.

Ми маємо розуміти, що лише в єдності дій та соборності душ  можемо досягти величної мети – побудувати економічно й духовно багату, вільну й демократичну Україну, якою пишатимуться наші нащадки.

Свято Хрещення Господнього!

Водохреща - третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке всі  відзначають 19 січня. З ним пов'язують хрещення на Йордані Христа.

Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.

Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що водохрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює в воду під час обряду.

Наша бібліотека вітає своїх користувачів зі святом. Нехай водиця із Йордану, Вас сьогодні освятить, бажаю бути Вам усім здоровими та вітаю Вас із Хрещенням Христовим!

Нехай Хрещення Господнє в хату,

Радості вам принесе багато,

Розбудить приспані надії,

Добром і щастям Вас засіє,

Водицею окропить та любов'ю,

І подарує вам міцне здоров'я!

Вітаю з Хрещенням Христовим!

210 років від дня народження Едгара Алана По (1809 - 1849), американського поета та новеліста

19 січня 1809 року народився американський письменник, поет, літературний критик Едгар Аллан По.

Е́дгар А́ллан По — американський письменник, поет, есеїст, драматург, літературний редактор і критик, один із провідних представників американського романтизму. Найбільш відомий своїми макабричними і містичними оповіданнями.

Життя Едгара По, як і його твори, наповнено епізодами трагедії, пародії та бурлеску. Як автор, він надав довершеності жанру короткого оповідання та започаткував детективну художню літературу. Багато його творів мали у собі зародкові риси наукової фантастики, історій жахів та стилю "фентезі", таких популярних у наш час.

Дивосвіт творів Степана Васильченка

Народився Степан Васильченко ( Панасенко) 8 січня 1879 року в місті Ічня на Чернігівщині. Чи мала родина Панасенків – усіх було восьмеро. В хаті любили Шевченкового «Кобзаря» і Гоголевого «Тараса Бульбу».

Проза Степана знаходить шлях до сердець читачів передусім тому, що вона правдива і поетична, зігріта почуттям поваги до людської особистості. Слово письменника не застаріло, і це свідчить багато про що. Кращі твори Васильченка, людини високих ідеалів, талановитого митця і педагога, написані з позицій реалістичного, народного мистецтва і належать до справжніх надбань української культури: «Мужицький янгол», «Дощ», «Свекор», «На хуторі», «На калиновім мості», «Бусурман», «Чайка» та інші.

З нагоди 140-річчя від дня його народження наша бібліотека оформила перегляд літератури «Знавець народної душі». На ній представлена література про життєвий та творчий шлях письменника, найвідоміші твори автора. Васильченко володів по-дитячому оптимістичним поглядом на життя. Усі твори пронизані глибокою любов’ю до рідної землі й рідного слова, вболіванням за долю українського народу.

З Різдвом Христовим!

7 січня - одне з найбільших християнських свят - Різдво Христове.

Різдво - день народження Сина Божого - Ісуса Христа. Народився Ісус Христос уночі в убогій печері-вертепі за містом Вефлеємом. Божа Мати, діва Марія, сповила його й поклала до ясел із сіном. Коли пастухи, дізнавшись від Ангела Господнього про народження Спасителя, знайшли у вертепі немовля у яслах, то над ним сяяла велика зірка.

Це свято радості і єднання людських душ. У цей день всі ми ніби заново народжуємося, залишаючи всі образи, сварки у минулому. Це свято покликане об'єднати нас усіх, відродити та зробити трішечки кращими.

Яка ж історія цього свята? Які особливості святкування Різдва? Про все це ви дізнаєтесь, завітавши до Християнського порталу. Тут ви знайдете також тексти колядок, Різдвяні привітання.

Дорогі мої читачі і відвідувачі блогу,

Вітаю Вас з Різдвом Христовим!

І шлю віночок побажань сердечних, полум’яних.

Нехай Ісус до Вас прийде у цю святкову пору

Й благословення принесе з Божественного Двору.

Здоров’я Вам, утіх земних і радості бажаю.

Нехай у серці спів дзвенить - Христос ся рождає!

Подільський творець співомовок - Степан Руданський

"... Нехай знову брязне шаблюка стальная

В козацьких залізних руках!

Нехай знову ляжуть ворогові кості

Могилами в наших степах!

А люлька-голубка нехай не згасає,

Паліть вражі замки кругом!

Нехай ворог знає, повік пам'ятає -

Знущатися над козаком!"

Степан Руданський . Пісня ("Гей, браття-козаки...")

   6 січня виповнюється 185 років від дня народження видатного автора віршованих гуморесок, які Іван Франко означив, як співомовки. Степан Васильович народився у с. Хомутинцях Вінницького повіту ( нині Калинівський район, Вінницької області), де створено музей Степана Руданського, щороку у січні в Калинівці проходить Всеукраїнське свято сатири і гумору імені сміхотворця.

   До визначної дати в нашій бібліотеці організовано виставку-портрет "Творець співомовок", де підібрано твори гумориста та поета, літературознавчі дослідження, присвячені життю та творчості Степана Руданського.

Джером Девід Селінджер

01.01.1919 – 27.01.2010

Народився 1 січня 1919 року в Нью-Йорку. У 1936 році Джером закінчив військове училище в м. Веллі-Фордж, штат Пенсільванія. Тут відбувся його літературний дебют: Джером написав три строфи для шкільного гімну, який, до речі, виповнюється і по сей день.

Влітку, в 1937 році Джером слухає лекції в Нью-Йоркському університеті, в 1937-1938 їде в Австрію та Польщу (тут в Бидгощі він за вказівкою батька вивчає виробництво ковбас). Повернувшись на батьківщину, в 1938 році відвідує лекції в Урсинус-коледжі (Пенсільванія). У 1939 році вступає до Колумбійського університету, де слухає курс лекцій про короткі розповіді, який читав редактор журналу «Сторі» У. Бернетт.

Жоден з вищих навчальних закладів Джером так і не закінчив, не виявивши ні особливих успіхів, ні кар’єрних устремлінь, чим викликав невдоволення батька, з яким він врешті-решт посварився назавжди.

У 1942 році був призваний в армію, закінчив офіцерсько-сержантську школу військ зв’язку, в 1943 році в чині сержанта був переведений в контррозвідку і направлений в м. Нашвілл (Теннессі). 6 червня 1944 сержант Селінджер в складі відділу контррозвідки 12-го піхотного полку 4-ї піхотної дивізії брав участь у висадці десанту в Нормандії. Працював з військовополоненими, брав участь у визволенні декількох концтаборів.

Письменницька кар’єра Селінджера почалася з публікації коротких оповідань у нью-йоркських журналах. Його перше оповідання «Молоді люди» (The Young Folks) було опубліковане в 1940 році в журналі «Story», заснованому Уітом Бернеттом. Першу серйозну популярність Селінджеру принесло коротке оповідання «Добре ловиться рибка-бананка» (1948) – історія одного дня з життя Симора Гласса і його дружини.

Через одинадцять років після першої публікації, 16 липня 1951 року, виходить друком єдиний роман Селінджера «Ловець у житі» або «Над прірвою у житі» (1951), над яким письменник працював з 1941 року. Роман зустрів дружне схвалення критики і до сих пір зберігає популярність. На час виходу роману в різних періодичних виданнях вже були опубліковані двадцять шість творів Селінджера, в тому числі сім з дев’яти новел, що склали в 1953 році окрему книгу «Дев’ять оповідань». У 1960-ті роки виходять новели «Френні і Зуї» (Franny and Zooey) і повість «Вище крокви, теслі» (Raise High the Roof Beam, Carpenters).

Після того як роман «Над прірвою в житі» завоював популярність, Селінджер почав вести життя затворника, відмовляючись давати інтерв’ю. Після 1965 він перестав друкуватися, пишучи тільки для себе. Селінджер наклав заборону на перевидання ранніх творів (до оповідання «Добре ловиться рибка-бананка») і припинив кілька спроб видати його листи.

В кінці 1940-х став вивчати дзен-буддизм. В останні роки життя він практично ніяк не спілкувався з зовнішнім світом, живучи за високою огорожею в особняку в містечку Корніш, штат Нью-Гемпшир, і займаючись різноманітними духовними практиками (буддизм, індуїзм, йога, макробіотика, діанетика), а також нетрадиційною медициною: глоссолалією, гомеопатією, акупунктурою і християнської наукою. Селінджер помер у своєму будинку в Нью-Гемпширі 27 січня 2010 року в віці 91 року.

Цікаві факти про Джерома Селінджера

1. У школі Джером був об’єктом глузувань однокласників через друге ім’я – Девід. Воно має семітське походження: батько письменника був євреєм. Щоб уникнути неприємностей, Джером строго-настрого заборонив вчителям звертатися до нього по другому імені. До речі, вчився він погано. До шкільних успіхів майбутнього літератора можна віднести тільки яскраві виступи на спектаклях драмгуртка. Вже тоді в його ранці лежали начерки майбутнього роману.

2. Батько Джерома і гадки не мав, що у сина літературний хист. У 1937 році він наполіг на тому, щоб той відправився в Польщу для вивчення всіх тонкощів м’ясного виробництва. Тоді Джером зміг би в майбутньому продовжити сімейну справу – торгівлю ковбасами і сирами. Навчання Селінджер так і не закінчив. Через два роки він вступив до престижного Колумбійського університету, де прослухав курс за коротким оповіданням. До речі, визнання публіки Селінджеру принесла саме така літературна форма. Американцям припали до смаку його драматичні, стислі і в той же час наповнені глибоким змістом розповіді.

3. У 1942 році письменник відправився на фронт, брав участь у знаменитій операції з висадки десанту в Нормандії. Вже тоді в його ранці лежали начерки майбутнього роману. По поверненню додому Джером потрапив до лікарні з нервовим зривом.

3. Автор всерйоз захоплювався східною філософією. Дослідники вважають, що почерпнуті автором ідеї відображені в образах героїв «Над прірвою в житі». Так, вони схильні до споглядання, дещо наївні в своїх уявленнях про світ.

4. Після Другої світової війни письменник нетривалий час був співробітником американської контррозвідки. Своїх сучасників він здивував тим, що спочатку заарештував нацистку Сільвію Уелтер, а потім спішно на ній одружився. Втім, шлюб виявився недовговічним і розпався менше ніж через рік.

5. Автору дуже нелегко далася популярність, що звалилась на нього після публікації в 1951 році «Над прірвою в житі». Селінджер не бажав розмовляти з репортерами і фактично жив самітником. Серед журналістів ходили жарти, що якщо інтерв’ю з автором і трапиться, то буде складатися всього з однієї фрази – поки письменник закриває двері перед носом репортера. Категоричною відмовою Селінджер відповів і на спробу видати зібрання його листів.

6. Самітництво Селінджера відносилося і до літературної світу. На превеликий жаль для широкої публіки, він перестав друкуватися в 1965 році.

7. Мало хто знає, що письменник вивчав нетрадиційну медицину, індуїзм і буддизм. Втім, людині, схильній до усамітнення, дуже підходить таке коло інтересів.

Завітайте до бібліотеки, щоб ознайомитись зі знаменитим твором Селінджера!

Юрій Оліферович Збанацький.

1 січня минуло 105 років від дня народження письменника. Народився Юрій Збанацький  1914 року в селі Борсуків Остерського повіту на Чернігівщині. Зовсім юним  почав писав оповідання, повісті, складав вірші... Навіть п’єси. Тоді ж у закутку душі зародилася мрія — стати письменником. А доля тим часом турботливо вела хлопця службовими сходинками: вчитель з сімнадцяти літ, а в дев’ятнадцять уже директор семирічки. Завідував райвідділом народної освіти, редагував районну газету.

Коли почалася війна, поривався на фронт, та залишили в підпіллі, доручивши організувати в рідній області партизанський загін. Друкуватися Ю. Збанацький почав з 1944 р. У 1948 р. вийшла повість «Таємниця Соколиного бору», яка відразу ж принесла авто­рові славу й визнання. Вміння трепетно жити в кожному рядку притаманне всій творчості Ю. Збанацького. "Лісова красуня", "Між добрими людьми", "Курячий бог", "Малиновий дзвін" та ще цілий ряд книжок, присвячених юним героям і педагогам.

Вони не тільки видавалися й перевидавалися в Україні, а й були перекладені багатьма мовами, виходили за кордоном. Плідна праця письменника у галузі літератури для дітей та юнацтва відзначена премією імені Лесі Українки. 1960 р. роман Збанацького «Малиновий дзвін» був від­значений премією імені М. Островського. В 1970 р. за роман «Хвилі» письменникові присуджена Державна премія УРСР імені Т. Г. Шевченка, а в 1975 р. роман «Кують зозулі» удо­стоєний літературної премії імені Лесі Українки. Прославився Ю. Збанацький й як драматург, за його сценаріями та п'єсами створено декілька кінострічок: "Між добрими людьми"(1962), "Втікач з янтарного" (1968), "Сеспель"(1970)," Таємниця партизанської землянки",(1975), "Чекайте на зв'язвового"(1980).

До цієї дати наша шкільна бібліотека провела для своїх відвідувачів оформила книжкову виставку-ювілей «З вірою в людину».

Де бажаючі змогли прочитати короткий зміст його творів. Запрошуємо відвідати нашу бібліотеку, взяти почитати ці та інші книги.

В його житті - тернистий шлях країни

                      

...І клятва мільйонів гримить до небес

Мазепі, Петлюрі, Бандері:

- Ваш дух у мільйонах навіки воскрес,

Ваш дух перед нами, як сяючий хрест,

Як символ нової - державної ери!

                                                    Л. Полтава

1 січня Україна святкувала 110-ту річницю з дня народження одного з найвідоміших українських діячів, головного ідеолога і теоретика українського націоналістичного руху ХХ ст., голови проводу ОУН Степана Бандери.

·        Провідник Організації українських націоналістів народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів — тепер це Калуський район Івано-Франківської області.

·        Бандера ніколи не ходив до школи.

·        Перші псевдо – «Сірий», «Лис», «Баба».

·        До першого арешту 1934 року Бандеру близько десятка разів затримувала поліція.

·        У 27 років поляки засудили Бандеру до двох довічних ув’язнень.

·        Гроші на втечу з тюрми дала американська діаспора.

·        Вбили Бандеру 15 жовтня 1959 року у Мюнхені.

·        Степан Бандера був похований 20 жовтня 1959 року на мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф.

·        У світі є 6 музеїв Степана Бандери, один з яких в Лондоні.